1.3. Етапи та способи формування критичного мислення

Етапи формування критичного мислення

Педагоги і психологи рекомендують різноманітні стратегії навчання, націлені на розвиток мислення учнів. На думку Кости і його колег (Costa et al., 1985), дітям необхідно розвивати 6 видів розумової діяльності, необхідних для того, щоб навчиться критично мислити: [12, 480-481]

Згадування: відновлення в пам'яті фактів, уявлень і понять.

Відтворення: слідування зразку або алгоритмом.

Обгрунтування: підведення часткового випадку під загальний принцип чи поняття.

Реорганізація: перетворення вихідних умов задачі в нову проблемну ситуацію, що дозволяє знайти оригінальне рішення.

Співвіднесення: зв'язування знову набутих знань із засвоєнням раніше або з особистим досвідом.

Рефлексія: дослідження самої думки і причин її появи.

Вчити дітей так, щоб у них розвивалося критичне мислення, важче, ніж просто повідомляти їм окремі факти і закономірності. Наприклад, для розвитку вміння обгрунтовувати свої висновки і рішення, вчителі повинні зацікавити учнів незвичайними завданнями та матеріалами.

У перебігу останніх 10 років в американських школах намагаються вчити дітей вчитися і критично мислити; індивідуалізувати навчання, враховуючи рівень дитини і властивий йому стиль навчання; створювати умови для самостійного, саморегулируемого - в плані рівня та темпів - вчення. При гарній організації навчання в таких групах діти переймаються духом співробітництва, а не суперництва у вченні [12, 480-481]

Способи формування критичного мислення

Існує безліч прийомів і способів для формування критичного мислення, всі вони залежать від фантазії і творчого підходу педагога. Формувати критичне мислення можна як цілеспрямовано (на спецкурсах, додаткових заняттях, позаурочних заходах), так і на протязі кожного уроку. В якості прикладу в даному випадку може бути, те, що вчитель цілеспрямовано здійснює помилки у записах на дошці, про що учні заздалегідь поінформовані. Зокрема, стосовно до фізики способами формування критичного мислення можуть бути: фізичні задачі-помилки, фізичні твори, що містять помилки, різні слайд-шоу і демонстрації. Наявність способів настільки ж багатогранно, наскільки багатогранна наука фізика.

На даному етапі методика розвитку критичного мислення проходить апробацію в школах м. Харкова. Один з напрямів цієї роботи - використання інформаційних технологій при вивченні математики. Факультатив, який був розроблений з використанням методик розвитку критичного мислення при вивченні математики в 10-х класах, запропонували для школярів ЗОШ № 55 Київського району м. Харкова. Головні завдання, які намагалися реалізувати в ході роботи цього факультативу: розкриття практичної значимості досліджуваного в школі матеріалу, активізація процесів самопізнання на основі проведення навчальних дослідницьких робіт, розвиток інтелектуальних умінь, а також формування комунікативних навичок і навичок інформаційної культури [1].

Критичне мислення формується поступово, у результаті щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, рік у рік . Кожен учитель має вирішити для себе, які методи і прийоми формування та розвитку критичного мислення обрати, але при цьому він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично протягом одного уроку фактично не можливо.

Треба виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Головними з них є такі:

1. Час. Учні повинні мати досить часу для збору інформації за даною проблемою, для її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Формування критичного мислення може відбуватися не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.

2. Очікування ідей. Діти мають усвідомлювати, що від них чекають висловлення власних думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї - різноманітними, нетривіальними.

3. Спілкування. Учні повинні мати можливість обмінюватися думками, щоб бачити свою значимість і свій внесок у рішення проблеми.

4. Цінування думок інших. Школярі повинні вміти слухати й цінувати думки інших, розуміючи, що для знаходження оптимального рішення проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну.

5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь- які думки, мислити поза шаблоном. Учитель повинен створити у класі середовище, вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, одержувати справжнє задоволення від здобуття знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Таким чином, критичне мислення формується й розвивається в результаті:

• обробки нової інформації;

• оцінки ситуації;

• вибору раціональних способів дій;

• розв’язання власних і соціально значущих проблем.

Основні прийоми технології критичного мислення: мозковий штурм, розширена лекція, постановка учнями запитань, читання з позначками, дискусія.

Розумові дії, які формуються під час використання технології:

• знання;

• розуміння;

• використання знань та вмінь;

• аналіз;

• синтез;

• оцінювання, вміння робити висновки.

На уроках фізики використовується:

- зв’язок фізики з життям,

• самостійну пізнавальну діяльність учнів,

• розвиток творчого мислення,

• індивідуалізація процесу навчання,

• алгоритмізація процесу розв’язання проблеми,

Розв’язування задач – це невід’ємна частина процесу навчання фізики, тому на уроках їх використовують для формування фізичних понятть, для розвитку навичок застосування знань на практиці.

Фізичні задачі використовуються для:

• створення проблеми та проблемної ситуації;

• повідомлення нових відомостей;

• формування практичних умінь і навичок;

• перевірки знань;

• закріплення, узагальнення та повторення матеріалу;

• розвитку творчих можливостей особистості.

На уроках використовуються різноманітні методи формування та розвитку критичного мислення :

• мотивація «Розминка»,

• метод повторення, «Мозкова атака», «Сенкан» (п’ятиряддя),

• створення проблемних ситуацій,

• групова робота,

• асоціативний кущ,

• дискусія.

При розв’язуванні задач використовуються наступні методи формування критичного мислення :

1. Пред’явлення способу (алгоритму) розв’язування задач на конкретних прикладах, а учні розв’язують задачі певного типу, діючі за зразком.

2. Ознайомлення із загальним правилом розв’язування задач, але не називається конкретний метод конструювання алгоритму розв’язування задач та область пошуку інформації.

На уроках я часто використовується така форма роботи як складання фізичних задач, так як складання задач передбачає самостійну постановку проблеми і її розв’язання. При складанні фізичних задач учні можуть використовувати готові задачі з іншими значеннями величин, складати за схемою-умовою; за вказаним типом або значеннями величин, взятими з експериментів.

Велику роль відіграють тренувальні вправи. Наприклад: якщо відомі дані з реального життя, насос заповнює басейн ємністю 100 м3 за 200с. Басейн розміщений на пагорку, h=18м над поверхнею, а ККД насоса 90%. Перед учнями ставиться запитання-проблема: «Чи можна за цими даними обчислити потужність двигуна насоса?». Після короткого обговорення даних, учні сформулювали задачу так: «Насос заповнює водою басейн ємністю 100м3 за 200с. Обчислити потужність насоса, якщо центр мас заповненого басейну знаходиться на висоті 9м над поверхнею води. ККД=90%». Учні дістали розв’язок наближено 50кВт, а за паспортовм60кВт. Виявлення можливих причин розходження результату обчислень з паспортними даними стає джерелом складання інших задач[15, 90].

На уроках можна використовувати таку форму роботи як фізична естафета.

Естафета проводиться між командами. Кожна команда обирає капітана.

На картках пишеться умова задачі для кожної команди. Причому кількість варіантів відповідає кількості команд. Два учні парти розв’язують свій варіант. Кожна команда має своє завдання. Виконавши своє завдання учень передає аркуш із розв’язаннями капітану, у якого є розв’язки. Коли всі учні однієї команди передали капітану аркуші з правильними відповідями, він піднімає руку, що є сигналом закінчення роботи.

Під час такого розв’язання задач спостерігається важливий емоційний момент-зацікавленість учнів, співпраця, спрямована на результат. Перевагою є те, що працювали всі учні і результат їхньої роботи видно одразу.

Критично мислити навчають учнів задачі такого типу.

1. Ти, очевидно, помічаєш ці рядки О.С.Пушкіна з поеми «Кавказ»:

Кавказ піді мною. Стою в вишині.

Німий і самотній край яру страшного;

Орел, зо шпиля підлетівши стрімкого,

Ширяє недвижно зі мною в рівні

Дайте відповіді на такі запитання:

• На якій приблизно висоті був поет?

• Чому орел і деякі інші птахи здатні ширяти, тобто триматися в повороті?

Відповіді: поет стояв трьох з лишком кілометрів; лінія вічних снігів проходить на Кавказі на висоті 2900м. Висхідні течії нагрітого повітря підтримують ширяючих птахів.

2. Кашалот на лобі має спермацетовий орган. Він служить для управління його плавучістю. Спермацетовий орган має жир, який помітно змінює свій об’єм під впливом температури (з зануренням на глибину). При знижені температури, жир стає щільнішим і з рідини перетворюється в білувату кашицю, що складається з кристалів. В такому стані він займає менше місця, виштовхував менше води, отже плавучість кита зменшується (зменшується архімедова сила). Ця здатність кашалота викликає особливу зацікавленість у конструкторів батискафів[6, 80].

Поміркуй! Обґрунтуй!

1. Чому печі звичайно ставлять у глибині кімнати?

2. У чому тепліше взимку-в тонкій хустці зв’язаної із пуху, чи в хустці з найщільнішої шерстяної тканини?

3. Чому в лісі взимку грунт промерзає значно менше ніж у відкритому полі?

В в діяльності вчителя можна використовувати елементи гри та «мозкового штурму».

Наприклад, гра «Авто гонки».

У грі беруть участь більше двох команд. «Автогонщикам» дозволяється приганяти автомобілі до проміжних фінішів, не дотримуючись їх суворої нумерації.

Завдання для команд.

1. Яку роботу здійснить газ при ізобарному розширенні від м3 під тиском 10 ПА?

2. На нагрівання води від було витрачено 336000Дж теплоти. m-? с=4200

3. Визначте внутрішню енергію одноатомного газу, який займає об’єм м3 перебуває під тиском Па.

4. Під час ізохорного процесу газу була передана енергія 4 МДж. Визначте зміну його

внутрішньої енергії .

4. Визначте зміну внутрішньої енергії у випадку, коли їй було передано 2кДж теплоти і зовнішні сили здійснили роботу 3кДж.

Аналогічні картки готуються для всіх команд.

Значний ефект дає організація роботи учнів в групах.

Кожна група одержує однакове завдання і виконує його методом «мозкової атаки». Результати своєї роботи оформляють на аркуші паперу у вигляд схеми «Павучок»

Прийоми	Переваги	Недоліки	Умовивід
1.Розминка	Активізує пізнавальну діяльність у учнів; - розширює кругозір; - створює настрій на урок; - допомагає учням застосувати свій досвід (знайомі слова, терміни)	- важко передбачити перебіг і результат; - невеликий життєвий досвід та словниковий запас учнів	Можна використовувати на уроках з будь-якого предмету, проте не робити обов’язковим елементом уроку. Слід урізноманітнювати завдання та контролювати точність відповідей.

Одним із прийомів розвитку критичного мислення впроваджують постановку учнями запитань. Вчитель читає задачу, а учні аналізуючи фізичну суть, самостійно ставлять запитання до задачі.

Аналіз переваг та недоліків застосування технології «Розвиток критичного мислення»

2.«Мозковий штурм»

допомагає знаходити нові рішення; вчить застосовувати набуті знання на практиці; кожен учень є активним учасником діяльності

важко контролювати час, необхідний для досягнення потрібного результату;

Доречно використовувати для збирання найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішень під час роботи в парах, малих групах чи фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми.

3. Читання з позначками	допомагає набути і закріпити навики самостійної діяльності; допомагає застосувати набутий досвід, знання; широкий спектр для виконання творчих завдань( хочу більше дізнатися про…) розвиває мислення (прийоми аналізу, синтезу, порівняння, вміння робити висновки)	не всі діти на достатньому рівні володіють навиками самостійної роботи; різна швидкість виконання завдання учнями, залежно від набутого досвіду та сформованості навиків мислення	Ефективно використовувати в 3-4 класах на уроках читання, курсах «Я і Україна», «Основи здоров’я» після попереджувального завдання.
4.« Діаграма Вена»	вчить визначати суть предмету, процесу чи явища; націлює знаходити схожі і відмінні риси (якості), а значить аналізувати; вимагає володіння матеріалом на високому рівні	важко оцінювати результати діяльності; не завжди діти дотримуються основної мети завдання; значні затрати часу	Для зручності використання на уроці і економії часу видозмінила прийом, застосовуючи його окремі елементи, ввела таблицю.

Розділ ІІ. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ОСНОВІ ВИВЧЕННЯ «ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ»