1.2. Необхідність розвитку критичного мислення

Обсяг знань, який людина може засвоїти в період шкільної освіти, природно, обмежений як абсолютно, так і в ще більшому ступені щодо: сучасного стану науки і суспільства, динаміки соціального прогресу, збільшення обсягу нової інформації різко скорочують частку знань, одержуваних людиною в період шкільної освіти по відношенню до інформації, необхідної йому для повноцінної діяльності в суспільстві, що змінюється. На перший план виходить завдання інтелектуального розвитку, і перш за все таких його компонентів, як інтелектуальна сприйнятливість, тобто здатність до засвоєння нової інформації, і інтелектуальна рухливість, гнучкість мислення, що є в сучасному суспільстві істотною умовою щодо безболісної адаптації людини до мінливих життєвих обставин.

Мета конкретної людини складається в тому, щоб зайняти в суспільстві положення, яке дає можливість максимально розкрити свої творчі можливості і забезпечує одночасно адекватну оцінку його внеску в розвиток суспільства, належну повагу з боку суспільства до його особистості як до самостійної цінності. Ніколи раніше система освіти не готувала учнів до таких динамічних змін.

Оскільки все більше і більше суспільство стає на шлях переходу до ринкової економіки та демократичного суспільства перед педагогами стало питання: як найкраще підготувати учнів до демократичного і економічно продуктивного життя? Для учнів же центральним завданням є навчитися ефективно, знаходити знання і критично мислити. Вони повинні вміти сприймати нову інформацію, ретельно і критично її досліджувати. А також вміти врівноважувати у своїй свідомості різні точки зору, вміти піддавати ідею м'якому скепсису, перевіряти окремі ідеї на можливість їх використання[1].

Соціально-економічні зміни в суспільстві приводять до нового розуміння якості освіти, зміни його структури й змісту.

Сьогоднішній випускник школи повинен бути людиною, готовою жити в світі, що постійно змінюється, особистістю творчою, життєздатною, що сама розвивається.

Побудова демократичного суспільства не можлива без виховання демократичної особистості, найважливішою характеристикою якої є критичне мислення. Основним завданням освіти є підготовка випускників до дорослого життя, здатність вижити і бути успішними, стати повноправними людьми.

Формула успіху проста:

• вміти самостійно вчитися й працювати з різними джерелами інформації;

• мати особисту точку зору й уміти її аргументувати;

• вміти бачити проблеми;

• вміти застосовувати свої знання для розв’язання життєвих проблем;

• мати культуру спілкування, тобто працювати в команді й знаходити консенсус щодо різних переконань та думок.[11]

У системі розвиваючого навчання приділяється велика увага розвитку критичного мислення. У школяра, як суб'єкта пізнавальної діяльності не експлуатується пам'ять, а розвивається і формується механізм мислення.

Як підсумок можна сказати, що кількість інформації, якою насичене суспільство, не завжди є достовірною, а отже потрібно кожній людині формувати критичне ставлення до неї. Також важливо знати, що гнучкість та креативність мислення людини є похідною від вмінь критично ставитись до інформації. Важливим чинником у формуванні даного роду мислення є школа та батьки, більш логічно припустити, що переважно школа, по при велику кількість знань отриманих в школі, учні також користуються засобами обміну та пошуку інформації, а отже можуть легко прийняти неправдиву інформацію за правдиву, що в подальшому призведе до конфлікту в свідомості учня і вчителю викорінити не правдиве знання. Щоб цього більш чи менш уникнути потрібно зі школи вчити критично відноситись до інформації, що пропонується.

Важливо:

• Надавати дітям час і можливість для набуття досвіду критичного мислення.

• Давати учням можливість розмірковувати.

• Приймати різні думки та ідеї.

• Сприяти активності учнів у навчальному процесі.

• Переконати учнів у тому, що вони не ризикують бути висміяними.

• Важливо виражати віру в те, що кожен учень здатен на критичні судження.

• Необхідно цінувати прояви критичного мислення.

При цьому учні мають:

• розвивати в собі впевненість і розуміння цінності своїх думок та ідей;

• брати активну участь у навчальному процесі;

• з повагою вислуховувати різні думки;

• бути готовими як формулювати свої судження,

• так і втримуватися від них[19, c. 72].