- •1. Загальне поняття міжнародної економіки.
- •Становлення та розвиток світового ринку.
- •4. Економічна сутність міжнародного поділу праці.
- •5. Поняття міжнародної кооперації та спеціалізації.
- •6. Субєкти міжнародних економічних відносин.
- •7. Становлення та структури сучасної Міжнародної економіки.
- •8. Світове господарство та його характерні риси.
- •9. Сучасні ознаки міжнародної економіки.
- •10. Механізми реалізації сучасних міжнародних відносин.
- •11. Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин.
- •12. Форми міжнародних економічних відносин.
- •19. Перспективи інтеграційного розвитку у пострадянському просторі.
- •20. Становлення інтеграційних процесів.
- •21. Типи та етапи розвитку інтеграції.
- •22. Проблеми і перспективи економічних відносин України єс.
- •23. Сучасні тенденції та характер інтеграції.
- •24. Інтеграційні тенденції в південно-східній Азії.
- •25. Міжнародна торгівля в умовах глобалізації економічних процесів
- •26. Оновні інструменти регулювання міжнародної торгівлі
- •27. Меркантилістська теорія світової торгівлі.
- •28. Міжнародна тогрівля: теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- •29. Міжнародна торгівля: Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •30. Міжнародна торгівля: Теорія Хекшера-Оліна
- •32. Альтернативні теорії світової торгівлі
- •33. Митний тариф та його функції.
- •34. Нетарифні методи регулювання мт.
- •35. Фактори розвитку міжнародної торгівлі:
- •36. Регулювання світової торгівлі міжнародними організаціями
- •37. Демпінг – як метод нетарифної торгової політики
- •38. Роль правових режимів в регулюванні міжнародної торгівлі
- •39. Наслідки вступу України до сот
- •40. Загальна характеристика міжнародної торгівлі послугами
- •41. Форми міжнародного руху капіталу
- •42. Сутність міжнародного руху капіталу
- •43. Форми міжнародного руху капіталу
- •44. Роль прямих іноземних інвестицій
- •45. Сутність та особливості портфельних інвестицій
- •46. Сучасні особливості міжнародного руху капіталу
- •47. Державне регулювання міжнародного руху капіталів
- •48. Наслідки міжнародного руху капіталу
- •49. Види іноземних інвестицій та форма здіснення згудно законодавства України
- •50. Міжнародний кредит та його класифікація
- •51. Інструменти міжнародного кредитування.
- •52. Характеристика міжнародного фінансового ринку.
- •53. Проблеми зовнішньої заборгованості країн.
- •54. Поняття міжнародної міграції робочої сили.
- •55. Причини міжнародної міграції робочої сили
- •56. Етапи та особливості міжнародного руху робочої сили
- •57. Характеристика напрямків міграції робочої сили
- •60. Валютний курс
- •61. Основні риси міжнародної валютної системи
- •62. Характеристика сучасної валютної системи
- •63. Еволюція світової валютної системи
- •64. Макроекономічна роль платіжного балансу
- •65. Основні принципи складання платіжного балансу
- •66. Джерела інформації щодо складання платіжного балансу
- •67. Структура платіжного балансу
- •68. Роль тнк (транснаціональних корпорацій) у світогосподарських відносинах
- •69. Місце національних господарств в світовій економіці
- •70. Міжнародна конкурентоспроможність країн на світовому ринку
- •71. Маштаби та особливості міжнародного руху капіталів
- •72. Інвестиційний клімат в системі вивозу капіталів
6. Субєкти міжнародних економічних відносин.
Суб'єктами міжнародних економічних відносин є учасники відносин, які можуть активно та відносно незалежно діяти для здійснення власних економічних інтересів. До них належать фізичні, юридичні особи, держава, міжнародні організації та деякі специфічні суб'єкти.
Під фізичними особами, які є суб'єктами міжнародних економічних відносин, розуміють окремих правоспроможних та дієспроможних індивідів, котрі виступають від свого імені (тобто не є представниками ніяких фірм чи організацій), ціллю яких є задоволення індивідуальних інтересів (наймані працівники, туристи, комерсанти-індивідуали).
Під юридичними особами, які є суб'єктами міжнародних економічних відносин, слід розуміти організації, фірми, корпорації, які існують постійно, мають власне майно, мають право купувати, володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами власності, право бути позивачем та відповідачем у суді, є носіями самостійної майнової відповідальності і займаються зовнішньоекономічною діяльністю (акціонерні, командитні товариства, товариства з обмеженою та необмеженою відповідальністю, одноосібні підприємства).
Держава є головним суб'єктом системи світового господарства, саме тому має безпосередній вплив на функціонування цієї системи. Головна роль держави — створення поля для діяльності інших суб'єктів різних рівнів через укладання угод та договорів про двостороннє чи багатостороннє співробітництво. До специфічних суб'єктів міжнародних економічних відносин належать багатонаціональні корпорації, міжнародні спільні підприємства та ін.
На сучасному етапі головними суб'єктами міжнародних економічних відносин є національні господарства, регіональні інтеграційні угруповання країн, транснаціональні корпорації, міжнародні організації.
7. Становлення та структури сучасної Міжнародної економіки.
Становлення і розвиток сучасних міжнародних економічних відносин зумовлені появою низки передумов як на національному, так і на міжнародному рівнях.
До передумов національного рівня варто віднести:
• підвищення рівня інтернаціоналізації розвитку виробничих сил окремої країни;
• зростання національного виробництва товарів, що перевищує внутрішні потреби;
• прискорення впровадження в економічний процес досягнень науково-технічного прогресу.
До передумов міжнародного рівня належать:
• нерівномірність розподілу факторів виробництва;
• усвідомленість нації в розвитку і удосконаленні економічних переваг і їх місця в формуванні міжнародних економічних відносин;
• створення розвинутої інфраструктури зовнішньоекономічних зв'язків.
Формування міжнародних економічних відносин завжди відбувалося під впливом певних дій і факторів. В сучасних умовах такими факторами слід вважати:
• постійне і стійке збільшення обсягів і асортименту товарного обміну;
• розширення сфери дій і функцій світового фінансового ринку;
• пошук шляхів подолання негативних наслідків глобальних проблем;
• лібералізація зовнішньоторговельної політики;
• поліпшення інвестиційного клімату;
• лібералізація національної і міжнародної політики;
• зміни в системі міжнародного поділу праці;
• розширення процесів регіональної економічної інтеграції;
• зростання значення міжнародних корпорацій;
• створення і постійне удосконалення системи світового і регіонального регулювання міжнародних економічних відносин;
• формування всесвітньої інфраструктури міжнародних економічних відносин;
• зміни в політичних відносинах між країнами.
Галузева структура економіки в широкому розумінні являє собою сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, що характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного розподілу праці і грають специфічну роль в процесі розширеного виробництва.
Галузеві зрушення проявлялись спочатку у швидкому зростанні «первинних галузей» (сільське господарство і видобувна промисловість), потім «вторинних» (промисловість і будівництво), а в останній період - «теоретичних галузей» (сфера послуг).
