- •1. Загальне поняття міжнародної економіки.
- •Становлення та розвиток світового ринку.
- •4. Економічна сутність міжнародного поділу праці.
- •5. Поняття міжнародної кооперації та спеціалізації.
- •6. Субєкти міжнародних економічних відносин.
- •7. Становлення та структури сучасної Міжнародної економіки.
- •8. Світове господарство та його характерні риси.
- •9. Сучасні ознаки міжнародної економіки.
- •10. Механізми реалізації сучасних міжнародних відносин.
- •11. Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин.
- •12. Форми міжнародних економічних відносин.
- •19. Перспективи інтеграційного розвитку у пострадянському просторі.
- •20. Становлення інтеграційних процесів.
- •21. Типи та етапи розвитку інтеграції.
- •22. Проблеми і перспективи економічних відносин України єс.
- •23. Сучасні тенденції та характер інтеграції.
- •24. Інтеграційні тенденції в південно-східній Азії.
- •25. Міжнародна торгівля в умовах глобалізації економічних процесів
- •26. Оновні інструменти регулювання міжнародної торгівлі
- •27. Меркантилістська теорія світової торгівлі.
- •28. Міжнародна тогрівля: теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- •29. Міжнародна торгівля: Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •30. Міжнародна торгівля: Теорія Хекшера-Оліна
- •32. Альтернативні теорії світової торгівлі
- •33. Митний тариф та його функції.
- •34. Нетарифні методи регулювання мт.
- •35. Фактори розвитку міжнародної торгівлі:
- •36. Регулювання світової торгівлі міжнародними організаціями
- •37. Демпінг – як метод нетарифної торгової політики
- •38. Роль правових режимів в регулюванні міжнародної торгівлі
- •39. Наслідки вступу України до сот
- •40. Загальна характеристика міжнародної торгівлі послугами
- •41. Форми міжнародного руху капіталу
- •42. Сутність міжнародного руху капіталу
- •43. Форми міжнародного руху капіталу
- •44. Роль прямих іноземних інвестицій
- •45. Сутність та особливості портфельних інвестицій
- •46. Сучасні особливості міжнародного руху капіталу
- •47. Державне регулювання міжнародного руху капіталів
- •48. Наслідки міжнародного руху капіталу
- •49. Види іноземних інвестицій та форма здіснення згудно законодавства України
- •50. Міжнародний кредит та його класифікація
- •51. Інструменти міжнародного кредитування.
- •52. Характеристика міжнародного фінансового ринку.
- •53. Проблеми зовнішньої заборгованості країн.
- •54. Поняття міжнародної міграції робочої сили.
- •55. Причини міжнародної міграції робочої сили
- •56. Етапи та особливості міжнародного руху робочої сили
- •57. Характеристика напрямків міграції робочої сили
- •60. Валютний курс
- •61. Основні риси міжнародної валютної системи
- •62. Характеристика сучасної валютної системи
- •63. Еволюція світової валютної системи
- •64. Макроекономічна роль платіжного балансу
- •65. Основні принципи складання платіжного балансу
- •66. Джерела інформації щодо складання платіжного балансу
- •67. Структура платіжного балансу
- •68. Роль тнк (транснаціональних корпорацій) у світогосподарських відносинах
- •69. Місце національних господарств в світовій економіці
- •70. Міжнародна конкурентоспроможність країн на світовому ринку
- •71. Маштаби та особливості міжнародного руху капіталів
- •72. Інвестиційний клімат в системі вивозу капіталів
68. Роль тнк (транснаціональних корпорацій) у світогосподарських відносинах
Процес транснаціоналізації сприймається як процесу розширення міжнародної діяльності промислових фірм, банків, компаній сфери послуг, їх виходу за національні кордону країн, що зумовлює переростанню національних компаній утранснациональние. Він характерно переплетення капіталів з допомогою поглинання фірм інших країнах, створення спільних компаній, залучення фінансових коштів іноземних банків, встановлення міцних довгострокових зв'язків там промислових компаній, і банків одному й тому країни.
Відповідно до розробленим ООН Кодексом поведінки ТНК транснаціональної корпорацією є предприємство:
· налаштовує дочірніми компаніями в2-х чи навіть кількох країнах, незалежно від юридичної форми, чи сфери діяльності цих компаній;
· має такої системи прийняття рішень, що дозволяє здійснювати узгоджену політику й загальну стратегію вже з чи навіть кількох центрів;
· у своїй дочірніми компаніями так пов'язані між собою через відносини власності, чи іншим шляхом, що кожна з них спроможна чинити значний вплив на діяльність інших і особливо мати доступом до знань, ресурсів і розділяти відповідальність коїться з іншими компаніями.
Класичні ТНК:
> це багатогалузеві компанії (більшість мають підрозділу 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30-50 галузей), безпрецедентні в масштабах економічної та інтелектуальної мощі; їх технологічна основа – передові, наукомісткі галузі обробній промисловості;
> їм характерна філіальна система організації та інтенсивні зв'язок між філіями і дочірніми компаніями, створеними за кордоном з урахуванням прямих капвкладень івнутрифирменного поділу праці;
> високий рівень централізації прийняття рішень штаб-квартирами;
> їм властива міжнародна територіальна і галузева рухливість капіталу, що у пошуках найкращих факторів виробництва і досягнень НТР ресурси, і головні виробничі центри ТНК мігрують вМРХ.
Міжнародні корпорації (міжнародні за капіталом) і транснаціональні (мають національну приналежність капіталу), з одного боку, є продуктом швидко та розвитку міжнародних економічних відносин, з другого боку, самі представляють потужний механізм на них. Активно впливаючи на міжнародні економічних відносин, міжнародні (транснаціональні) корпорації (ТНК) формують нові відносини, видозмінюють сформовані їх форми.
Беручи участь у процесах міжнародного виробництва з урахуванням традиційного міжнародного поділу праці, ТНК створили власне внутрефірмове міжнародне виробництво з урахуванням модернізованого міжнародного поділу праці, із залученням низких ринків з новою їм спеціалізацією. Саме цевнутрифирменний варіант міжнародного виробництва став сучасних міжнародних корпорацій основним.
ТНК сприяють розвитку виробничих, своїх наукових та технологічних перетинів поміж підприємствами у різних країнах і регіонах, і навіть грають визначальну роль процесі міжнародної конкуренції, співпрацюючи і суперничаючи малим та середнім бізнесом.
Позитивні моменти діяльності ТНК для приймаючої країни:
1) розширення економічної бази держави. Передача технологій; зростання загальної ділову активність;
2) приплив до країни іноземних капіталів; поліпшення стану платіжного балансу;
3) зростання зайнятості; підвищення рівень життя робітників і службовців в філіях ТНК; ймовірне на підвищення кваліфікації місцевих кадрів;
4) стимулювання проведення політичних реформ, шляхом упровадження компаній у країни;
5) поліпшенняЭГП країни у зв'язки й з виходом готової продукції світовий ринок.
У той самий час роль ТНК неспроможна оцінюватися однозначно позитивно. Треба сказати і про їхніх негативний вплив на економіку країн, у яких функціонують:
- протидія реалізації економічної політики держав, де ТНК здійснюють своєї діяльності;
- порушення державних законів. Так, маніпулюючи політикою трансфертних цін, дочірніми компаніями ТНК, які у різних країнах, вміло обходять національні законодавства надають у цілях укриття доходів від оподатковування, шляхом перекачування їх із однієї країни удругую[6];
- встановлення монопольних цін, диктат умов,ущемляющий інтереси країн;
- переманювання висококваліфікованих фахівців провідними ТНК із багатьох країн світу
- розвиватимуться переважно екологічно «брудні» галузі. корисні копалини часто експортують без переробки; промислова не варта місцевого ринку затребуваним буде лишемалоквалифицированний працю; у зв'язку з механізацією і автоматизацією трудових процесів потреба у робочої сили незначна.
Інтереси ТНК найчастіше суперечать одне одному з національними інтересами держави, малим та середнім бізнесом. Корпорації починають функціонувати подібно урядам. Економічна потуга багатьох ТНК можна порівняти державам середніх розмірів.
