54. Поняття міжнародної міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили - це переміщення робочої сили з однієї країни в іншу на строк більший ніж один рік.

Міжнародна міграція включає два основні взаємопов'язані процеси: еміграційний та імміграційний.

Еміграція - це виїзд робочої сили з однієї країни в іншу.

Імміграція - це в'їзд робочої сили до приймаючої країни.

Рееміграція - повернення робочої сили в країну еміграції (на батьківщину).

Основні форми міграційних процесів:

- постійна міграція. Ця форма переважала до Першої світової війни і характеризувалася тим, що значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялись на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо. Переселення у зворотному напрямку було незначним;

- тимчасова міграція - передбачає повернення мігрантів на батьківщину по закінченню певного строку. У зв'язку з цим слід відзначити, що сучасна трудова міграція набула ротаційного характеру;

- нелегальна міграція, - надто вигідна підприємцям країн-мігрантів і становить своєрідний резерв необхідної їм дешевої робочої сили.

55. Причини міжнародної міграції робочої сили

Причинами трудовой миграции являются факторы экономического, культурного, экологического, политического, национального, религиозного, расового, психологического, гуманитарного, правового порядка.

Социально-экономические причины трудовой миграции:

1. Неравномерность экономического развития различных стран; пребывание их в разных фазах экономического цикла.

2. Различные уровни доходов в разных странах.

3. Существенное отличие уровней безработицы в странах.

4. Специфика формирования трудовых ресурсов в экономически отсталых странах (перенаселенность, безработица, низкая производительность труда).

5. Относительная дешевизна трудовых услуг слаборазвитых стран.

56. Етапи та особливості міжнародного руху робочої сили

Выделяют следующие виды трудовой миграции:

1.  Безвозвратная, при которой мигранты выезжают на ПМЖ в принимающей стране;

2.  Временно-постоянная, когда миграция ограничена сроком пребывания в стране въезда от 1 года до 6 лет;

3.  Сезонная миграция, которая связана с кратковременным (в пределах года) въездом для работы в тех отраслях хозяйства, которые имеют сезонный характер (с/х и сфера услуг);

4.  Маятниковая (челночная, приграничная) – ежедневный переезд из одной страны в другую и обратно (называют этих людей фронтальеры);

5.  Нелегальная – незаконный въезд в страну в поисках работы или прибытие в нее на законных основаниях (туристами, по приглашению) с последующим нелегальным трудоустройством;

6.  «Утечка умов» – это односторонняя миграция научно-технических кадров в рамках мирового хозяйства в преимущественно промышленно развитые страны, ведущая к утрате квалифицированных специалистов стран-доноров (ученых, «звезд» спорта).

57. Характеристика напрямків міграції робочої сили

Направления миграции отвечают как желанием населения, так и экономическом статуса страны.

Можно выделить 6 основных направлений международной миграции рабочей силы:

1) миграция из развивающихся стран в промышленно развитых стран;

2) миграция в пределах промышленно развитых стран;

3) миграция рабочей силы между развивающимися странами;

4) миграция рабочей силы из бывших социалистических стран в промышленно развитые страны;

5) миграция квалифицированных специалистов из развитых стран в развивающиеся страны;

6) миграция в пределах СНГ.

58=59. Державне регулювання міжнародного руху робочой сили

До регулювання міжнародних міграційних процесів відносять:

1. Адміністратино-правове регулювання, яке передбачає:

а) встановлення правових норм;

б) встановлення міграційних квот;

в) встановлення рамок можливостей мігрування(кримінальні норми).

2. Економічне регулювання міжнародних міграційних процесів полягає в:

а)встановленні митних внесків чи бар”єрів;

б)встановленні відповідних візових ставок;

в)регулювання зарплати мігрантів;

г)запровадження різного роду штрафних ставок.

Рівні регулювання міжнародної міграції робочої сили:

Національний рівень – заходи окремої держави по здійсненню міграційної політики у своїй країні.

Міжнародний рівень – система заходів по регулюванню міжнародної міграції робочої сили в рамках світового господарства.

Інтеграційний рівень – заходи по регулюванню міжнародної міграції робочої сили в рамках інтеграційного об’єднання.

Система органів, на рівні яких здійснюється національна міграційна політика:

· міністерство праці;

· міністерство внутрішніх справ;

· міністерство юстиції;

· національні міграційні служби.

На міжнародному рівні:

· міжнародна організація праці (МОП);

· міжнародна організація міграції (МОМ).

Членами МОП є:

· уряди країн-учасниць;

· профспілки;

· організації підпрємців.

Регулювання міжнародних міграційних процесів на міждержавному рівні буває:

Одностороннє міжнародне регулювання – це державне регулювання міграційних процесів у відповідності з власними інтересами і без узгодження з іншими державами.

Двостороннє регулювання – це регулювання міграційних процесів на основі двосторонніх міждержавних угод.

Багатостороннє регулювання міжнародними иіграційними процесами – базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на загальносвітовому рівні, а також в межах окремих інтеграційних угрупувань.

Основні правові норми регулювання міжнародних трудових відносин визначаються і контролюються

Міжнародною організацією праці – це міжнародна урядова організація створена в 1919році,яка з з 1946 року є спеціалізованим закладом ООН. Україна є членом цієї організації, але ще не всі її положення підписала.

Основні завдання міжнародної організації праці:

- захист інтересів і прав трудящих;

- підвищення життєвого рівня трудящих;

- покращення умов праці,

- захист від професійних захворювань;

- соціальний захист працівників-імігрантів;

- сприяння зайнятості імігрантів.

У зв'язку з активними міграційними процесами, діяль­ністю спільних підприємств досить значне поширення отри­мала практика укладення трудових договорів з іноземними громадянами.