
- •Робота 1. Розміщення робочих органів на рамі плуга.
- •Теоретичні передумови
- •Довжину польової дошки аналітично визначають як:
- •Діаметр дискового ножа
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Робота 2. Розрахунок стійкого ходу начіпного плуга
- •Теоретичні передумови
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Робота 3. Розміщення робочих органів дискового лущильниками
- •Теоретичні передумови
- •Значення φ (рис. 3.1) знаходять з виразу
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Робота 4. Визначення основних показників робочого процесу грунтообробної фрези
- •Теоретичні передумови
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Робота 5. Розміщення розпушувальних лап на рамі культиватора
- •Теоретичні передумови
- •Контрольні запитання
- •Робота 6. Розмішеная зуб'їв борони.
- •Теоретичні передумови
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Робота 7. Розміщення полольних лап на просапному культиваторі
- •Теоретичні передумови
- •Порядок виконаная робота
- •Контрольні запитання
- •Робота 8. Технологічний аналіз роботи автоматичного проріджувача цукрових буряків пса—2,7
- •Теоретичні передумови
- •Контрольні запитання
- •Література
- •3.1. Провести горизонтальну лінію 0_- 6 (рис.2.3,г) і на відстані l одна від одної
- •Контрольні запитання
- •Побудова розгортки зубового молотильного барабана.
- •Вихідні дані до роботи №3
- •Робота № 4 Технологічний розрахунок двовального клавішного соломотряса
- •Теоретичні передумови
- •Порядок виконання роботи
- •Вихідні дані до роботи №4
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
1. Які показники враховуються при оцінні якості роботи лущильника?
2. З яких міркувань виходять при виборі діаметра диска?
3. З яких міркувань виходять при виборі відстані між дисками на осі батареї?
4. Що таке кут атаки диска і як він впливає на якісні показники роботи лущильника?
5. Як впливає кривизна диска на процес його роботи в грунті?
Робота 4. Визначення основних показників робочого процесу грунтообробної фрези
Мета роботи. Побудувати траєкторії руху ножів ґрунтообробної фрези та вианачитн висоту гребенів дна борозни.
Теоретичні передумови
Відомо, що одним з ефективних способів обробітку грунту є фрезерування. Фрезерування позитивно впливає на агрофізичні та механічні властивості грунту, покращує його водяний та повітряний режими. Перемішування шарів грунту покращує біологічну активність середовища і підвищує врожайність сільськогосподарських культур.
Застосовують фрези з горизонтальною, вертикальною, повздовжньою та похилою віссю обертання. Найбільшого поширення набули фрези з горизонтальою віссю обертання. Напрямок обертання фрези може співпадати з напрямком обертання ведучих коліс трактора - пряме фрезерування і бути протилежним йому - зворотнє фрезерування.
Розглянемо процес роботи фрези з прямим напрямком обертання. На рис.4.1 подано схему до визнчення основних технологічних показників роботи ґрунтообробної фрези.
Рис. 4.1. Схема до визначення основних показників
Роботи ґрунтообробної фрези: 1 - траєкторія ножа Н1;
2 - траєкторія ножа Н2; а - глибина обробітку;
h - висота гребенів.
Точка А ножа Н1 фрези описує траєкторію у вигляді циклоїди відповідно до системи рівнянь:
(4.1)
де R - радіус фрезбарабана по лезам ножів;
ω - кутова швидкість фрезбарабана;
λ - показник кінематичного режиму фрези.
(4.2)
де V - швидкість руху агрегату, м/с.
Форма циклоїди залежить від величини λ. Коли λ < 1 (див. рис. 4.2) має місце скорочена циклоїда і коли λ > 1 - подовжена циклоїда.
З рис. 4.2 видно, що коли λ < 1, то ніж входить в грунт своєю тильною частиною і процес різання неможливий. Тому λ повинно бути завжди більше одиниці.
Рис. 4.2. Форма траєкторії руху ножів залежно від величини λ:
а) - скорочена циклоїда; б) - подовжена циклоїда.
Шлях, який проходить ґрунтообробний фрезерний агрегат за один оберт фрезбарабана, називається подачею на фрезу, яка визначається:
(4.3)
Траєкторії руху двох суміжних ножів (рис. 4.1) зміщені по горизонталі на величину Sz, яка називається подачею на ніж. Подача на ніж визначається з формули:
, (4.4)
де z - кількість ножів на одному диску фрезбарабана.
З формули (4.4) видно, що подача на ніж S залежить як від конструктивних параметрів фрези R та z, так i від кінематичного параметру λ. Як правило, подача на ніж становить для просапних та болотних фрез 3...6 см, польових - до 10...15 см, а для ротаційних плугів - до 20...26 см.
Від величини подачі на ніж залежить висота гребенів h, що залишаються на дні борозни після проходу фрези. Величина h графічно визначається положенням точки В (рис. 4.1) перетину двох суміжних траєкторій руху ножів фрезбарабана.
Гребенистість дна борозни є одним з важливих агротехнічних показників роботи ґрунтообробної фрези. За агровимогами висота гребенів не повинна перевищувати 0,2 глибини обробітку, тобто h < 0,2а. Виходячи з цього, кінематичний параметр роботи фрези може бути визначений за формулою:
λ>
(4.5)