Вступ

Програма предмету “Сільськогосподарські та меліоративні машини” передбачає виконання розрахунково – графічних робіт з метою більш глибокого засвоєння основ теорії і розрахунку робочих процесів сільськогосподарських машин. Цей навчальний посібник включає вісім розрахунково – графічних робіт по грунтообробних машинах.

Розрахунково – графічні роботи виконуються студентами самостійно на практичних заняттях під керівництвом викладача. В кожній роботі визначена її мета, викладені теоретичні передумови, порядок виконання роботи, контрольні запитання, а також приводиться таблиця вихідних даних. Таблиці вихідних даних складені так, щоб кожному студенту можна було видати індивідуальний варіант для виконання роботи.

Виконання роботи слід розпочинати з ознайомлення з її метою і уважного вивчення теоретичних передумов, засвоєння яких необхідне для поглиблення і розширення знань з основ теорії і розрахунку робочих процесів машин, обгрунтованого підходу до вибору параметрів і режимів роботи органів залежно від конкретних умов роботи та осмисленого виконання тієї чи іншої розрахунково – графічної роботи.

Розрахунково – графічна робота виконується на окремому листі паперу формату А4, де мають бути приведені:

• вихідні дані згідно заданого варіанту;

• формули для розрахунків;

• результати розрахунків;

• відповідна схема з нанесеними розмірами згідно розрахунків;

• кутовий штамп встановленого зразку.

Оформлену розрахунково – графічну роботу студент пред’являє викладачу для перевірки і затвердження.

Робота 1. Розміщення робочих органів на рамі плуга.

Мета роботи. Розмістити робочі органи (корпуси, передплужники, дисковий ніж) на рамі плуга так, щоб забезпечити стійкість ходу та відсутність забивання грунтом і рослинними рештками.

Теоретичні передумови

Під розміщенням робочих органів плуга розуміють вибір взаємного положення його корпусів, передплужників і дискового ножа на рамі.

Правильне розміщення робочих органів плуга є важливою передумовою його стійкого ходу і якісного виконання оранки (повне підрізання і обертання скиби, загортання рослинних решток і добрив, відсутність огріхів, високих гребенів, прямолінійність борізд).

Розміщення корпусів на рамі плуга в повздовжньому напрямку виконують, виходячи з того, що сила опору грунту різанню R прикладена до леза леміша в точці, що знаходиться на відстані b/2 (b – ширина захвату корпуса) від носка леміша і направлена під кутом тертя φ до площини, перпендикулярної лезу (рис. 1. 1). Корпуси розміщують так, щоб носки їх лемішів знаходились в точках перетину прямої N - N, проведеної через носок леміша першого корпуса (точка А₁) паралельно напрямку R, з стінками борізд (точка А₂).

При такому розміщенні корпусів прикладені до лез лемішів сили R діють вздовж однієї прямої N₁ – N₁, що створює умови для зрівноваження діючих на плуг сили тяги трактора і реакцій грунту і забезпечення в результаті цього стійкого ходу плуга.

Відстань між носками леміхів корпусів корпісів в повздовжньому напрямку (рис. 1.1) аналітично визначають як:

L = b · tg (γ_о · φ)

де γ_о – кут установки леза леміша до стінки борозни.

Щоб забезпечити повноту підрізання скиби при відхиленні плуга від прямолінійного напрямку руху, корпуси плуга в поперечному напрямку розміщують з перекриттям ∆_b до 2,5...3,0 см (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Схема для визначення відстані між корпусами і довжини подьової дошки.

Польові дошки корпусів сприймають бекові навантаження (реакції грунту) і забезпечують стійкий рух плуга в горизонтальній площині.

Довжину польової дошки визначають з умови, що пряма, яка є продовженням вектора R, проходить через кінець польової дошки (рис. 1.1, точки К₁, К₂).

Довжину польової дошки аналітично визначають як:

(1.2)

Польова дошка заднього корпуса сприймає найбільше бокове зусилля. Тому її довжина приймається більшою від довжини польових дошок попередніх корпусів і визначається з умови, що точка прикладання сили R знаходиться на відстані 2/3 b від носка леміша (рис 1.2).

Ширина польової дошки для плугів загального призначення приймається S = (0,12...0,4)l і не повинна перевищувати 2/3 глибини оранки. Польова дошка повинна бути встановлена паралельно дну борозни на відстані δ = 2,0...2,5 см від нього.

Передплужник вирізує і скидає на дно суміжної борозни частину верхнього шару скиби. Він розміщується так, щоб вістань від носка його леміша до носка леміша корпуса t = 25...30 см забезпечувала роздільний рух скиб в робочих поверхонь корпуса і передплужника і виключала можливість забивання. Для повного підрізання верхньої частини скиби передплужник має винос в польову сторону ∆₁ = 0,5...1,0 см відносво польового обрізу корпуса. Ширина захвату передплужника b₁ = 2/Зb, глибина ходу а₁ = 10...12 см.

Дисковий ніж розрізає скибу у вертикальній площині. Він розміщується біля останнього передплужника так, щоб його центр обертання знаходився над носком передплужника, або мав винос відносно носка вперед по ходу плуга до 4 см.

Дисковий ніж виноситься в польову сторону відносно польового обрізу передплужника на відстань ∆₂ = 1,0...1,5 см і установлюється на глибину ходу, більшу від глибини ходу передплужника на величину ∆₃ = 2...3 см.