План роботи

1. У дві пробірки налити по 3-4 мл спиртової витяжки хлорофілу. В розчин всипати аскорбінову кислоту і розчинити до повного насичення. При цьому надлишок осідає на дно.

2. У кожну з пробірок додати по 1 мл метилового червоного, при цьому зелене забарвлення у пробірках зміниться на червоне.

3. Замінити 1 М розчин сахарози під покривним скельцем на воду аналогічно попередньому досліду. Вивчити за допомогою мікроскопу процес відкривання продихових щілин.

4. Суміші у пробірках збовтати. Першу пробірку виставити на інтенсивне світло,а другу накрити чохлом із чорного паперу. В третю пробірку, яка являється контролем налити 3-4 мл спирту, додати аскорбінову кислоту,метиловий червоний та також виставити на світло.

5. Через 15-20 хвилин забарвлення розчинів у пробірках порівняти. Результати досліджень занести до таблиці. Зробити висновки.

Варіант	Склад реакційної суміші	Умови досліду	Зміна забарвлення розчину
1	Розчин хлорофілу + аскорбінова кислота + метиловий червоний	Світло
2	Розчин хлорофілу + аскорбінова кислота + метиловий червоний	Темрява
Контроль	Спирт + аскорбінова кислота + метиловий червоний	Світло

Висновки:

Лабораторна робота № 9 Тема: Вивчення явищ плазмолізу та деплазмолізу в рослинних клітинах

Мета роботи: Визначити умови проходження явища плазмолізу та деплазмолізу в рослинних клітинах

Матеріали: рослинні об’єкти.

Прилади: мікроскопи, препарувальні голки, скальпелі, пінцети, піпетки, фільтрувальний папір, склянки з водою, предметні та покривні скельця, скляні палички, розчин плазмолітиків.

П лазмоліз – процес відокремлення протопласта від оболонки рослинної клітини. Причина плазмолізу – втрата внутрішньоклітинної води під дією гіпертонічних розчинів чи плазмолітиків, концентрація, яких більна ніж вакуолярного соку. За формою розрізняють кутовий, увігнутий, опуклий, спазматичний та ковпачків плазмоліз.

Деплазмоліз – оборотній процес, який полягає у поверненні клітини до нормального стану.

У зів’ялих рослин явище плазмолізу не відбувається, натомість спостерігається явище циторизу, коли плазма лема не відокремлюється від оболонки і клітина зморщується.

План роботи

1. Розрізати синьо забарвлену цибулю або інший рослинний об’єкт. Відділити шматочок епідермісу розміром 0,5Х0,5 см. Зробити препарат та розглянути його під мікроскопом. Знайти цитоплазму, яка є найбільш інтенсивно забарвлена. Замалювати клітини.

3. З одного боку покривного скла нанести краплину 1 М розчину сахарози або Ca(NO3)2, а з протилежного боку скельця прикласти шматочок фільтрувального паперу і відтягнути воду. Плазмолітик при цьому почне поступово надходити в клітини епідермісу.

4. Відмітити, коли цитоплазма почне відставати від оболонки клітини. Замалювати клітини у стані плазмолізу за малюнком визначити форму плазмолізу та підписати зображення.

5. Біляпокривного скельця нанести декілька крапель води, а з іншого боку відтянути розчин плазмолітика з препарату. Таким чином створити розчин з меншою концентрацією під покривним склом. Клітина при цьому насичується водою, а протопласт притискається до клітинної оболонки в результаті процесу деплазмолізу.

6. Зробити висновки.

Висновки: