
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота №1 Тема: Будова прокаріотичної та еукаріотичної клітини
- •Відмінності у будові прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Мікрохімічні реакції на кутин, лігнін, дубильні і пектинові речовини
- •Лабораторна робота №3 Тема: Мікрохімічні реакції на білки, жири і вуглеводи
- •План роботи
- •Лабораторна робота №4 Тема: Особливості будови клітин гідрофітів - з плаваючими листками (вільношіаваючі та прикріплені рослини)
- •План роботи
- •Лабораторна робота №5 Тема: Особливості будови клітин гідрофітів - рослин повністю занурених у воду
- •План роботи
- •Лабораторна робота №6 Тема: Визначення мітотичної активності рослинних тканин та відносної тривалості кожної з фаз мітотичного циклу
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Зміни якісного складу пластидних пігментів при старінні листка
- •Лабораторна робота № 8 Тема: Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Вивчення явищ плазмолізу та деплазмолізу в рослинних клітинах
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 10 Тема: Визначення спектру поглинання пігментів листка
- •План роботи
- •Висновки: Лабораторна робота № 11 Тема: Вивчення проникності мембран
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Запасні поживні речовини рослинної клітини
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Будова клітинних пластид.
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 14 Тема: Кількісне визначення хлорофілу
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 15 Тема: Рух цитоплазми в клітинах елодеї і валіснерії
План роботи
1.Зробити препарат з верхньої частини листка вальсінерії.
2. Препарат вивчити спочатку на малому, а потім на великому збільшені розглянути будову клітини і знайти хлоропласти, які мають еліпсоїдальну будову. Також у цитоплазмі вакуоль розглянути вакуоль та ядро з ядерцем.
3. Замалювати клітини і позначити побачені органели.
4. За допомогою препарувальної голки відділити шкірку оплодня від плоду. Невеликий шматочок м’якоті плоду помістити в краплину води на предметне скло і накрити покривним.
5. На малому збільшені із великої маси роз’єднаннях клітин вибрати декілька, які мають чітко видну будову. На великому збільшені виявити хромопласти, що мають оранжевий колір та нитчасту, циліндричну або іншу форму. Відшукати в клітині сіруватого кольору ядро з ядерцем.
6. Клітини замалюватиі позначити побачені під мікроскопом органели.
7. Зробити препарат з епідермісу листка традесканції.
8. Розглянути препарат під мікроскопом спочатку на великому, а потім на малому збільшенні. Розглянути форму клітин та їх вміст. Виявити клітинну оболонку, цитоплазму, ядро з ядерцями, лейкопласти, що мають вигляд сріблястих кулястих тілець, які розміщені навколо ядра.
9. Клітини замалювати і позначити органели.
10. Зробити висновки.
Висновки:
Лабораторна робота № 14 Тема: Кількісне визначення хлорофілу
Мета роботи: Визначити вміст хлорофілів в дослідному рослинному зразку.
Матеріали: рослинні об’єкти.
Прилади: крейда, етиловий спирт,фільтрувальний папір, скляна паличка, фарфорова ступка, скляна піпетка,мірна пробірка.
Хлорофіл — зелений пігмент, присутній в клітинах рослин, деяких водоростей і ціанобактерій, що надає їм відповідного кольору. Локалізований в особливих клітинних структурах — хлоропластах або хроматофорах і пов'язаний з білками і ліпідами мембран. Основу структури молекули Х, складає магнієвий комплекс порфірінового циклу; у IV піррольном кільці до залишку пропіонової кислоти приєднаний високомолекулярний спирт фітол, який додає Х. здатність вбудовуватися в ліпідний шар мембран хлоропластів.
Хлорофіл виконує дві функції: поглинання і передачу енергії. Більше 90% всього хлорофілу хлоропластів входить до складу світлозбиральних комплексів (СЗК), що виконують роль антени, яка передає енергію до реакційного центру фотосистем I або II. Крім хлорофілу, в СЗК є каротиноїди, а у деяких водоростей і ціанобактерій — фікобіліни, роль яких полягає в поглинанні світла тих довжин хвиль, які хлорофіл поглинає порівняно слабо. Хлорофіл має два рівні збудження (з цим пов'язана наявність двох максимумів на його спектрі поглинання): перший пов'язаний з переходом на вищий енергетичний рівень електрона системи зв'язаних подвійних зв'язків, другий, — із збудженням неспарених електронів азоту і кисню порфірінового ядра. При незмінному спіні електрона формуються синглетні перший і другий збуджений стан, при зміненому — триплетні перший і другий. Другий збуджений стан найбільш високоенергетичний, нестабільний, і хлорофіл за 10−12 с переходить з нього на перший, з втратою 100 кДж/моль енергії тільки у вигляді тепла. З першого синглетного і триплетного станів молекула може переходити в основний з виділенням енергії у вигляді світла (флуоресценція) або тепла, з перенесенням енергії на іншу молекулу, або, оскільки електрон на високому енергетичному рівні слабко зв'язаний з ядром, з переносом електрона на іншу сполуку.