План роботи

1. На предметне скло нанести краплину слабкого розчину йоду в калії йодистому і поряд нанести краплину води. В обидві краплини злегка потерти шматочок нарізаної картоплі. Накрити обидві краплини покривними скелцями.

2. Препарат необроблений розчином йоду в калії йодистому розглянути на невеликому збільшенні і відшукати три типи крохмальних зерен (просте, складне, напівскладне). На великому збільшенні вивчити будову найбільших за розміром крохмальних зерен. Прицьому знайти утворювальний центр (згусток речовини у базальній частині) та ексцентричні шари навколо нього. При цьому простих крохмальних зеренах є один утворювальний центр і індивідуальна шаруватість, складних – кожне зросле просте крохмальне зерно має власний утворювальний центр і ексцентричну шаруватість, а напівскладене – кілька зрослих простих крохмальних зерен, що сточені спільною шаруватістю.

3. Під мікроскопом розглянути оброблений розчином йоду в калії йодистому препарат картоплі, на якому виявити крохмальні зерна, забарвлені в синій колір.

4. На предметне скло нанести краплину води і в неї вмістити тонкий шар борошнистої маси з розрізаної навпіл зернівки вівса. Зробити так само препарат з плоду гречки їстівної.

5. На великому збільшені мікроскопа вивчити будову простих та складних крохмальних зерен рослинних об’єктів.

6. За допомогою леза зробити якнайтонші зрізи з насінини квасолі звичайної. Помістити їх в розчини йоду в калії йодистому, накрити їх покривним скельцем.

7. Вивчити препарат на великому збільшені мікроскопа і виявити зміни, що відбулися і проявились у посинінні крохмальних зерен і пожовтінні алейронових.

8. Замалювати різні типи крохмальних зерен, а також частину поперечного зрізу насінини квасолі і відобразити паренхімні клітини, міжклітинники, крохмальні та алейронові зерна. Зробити висновоки.

Висновоки:

Лабораторна робота № 13 Тема: Будова клітинних пластид.

Мета роботи: Розглянути будову хлоропластів, хромопластів та лейкопластів у різних рослинних об’єктах.

Матеріали: листки валіснерії, традесканції, плоди горобини звичайної, бульби картоплі.

Прилади: скальпелі, препарувальні голки, предметні та покривні скельця, мікроскопи, склянки з водою, фільтрувальний папір, пінцети.

Пластиди – це забарвлені або безбарвні органоїди рослинної клітини, в яких відбуваються процеси біосинтезу. Залежно від забарвлення розрізняють три типи П.: хлоропласти (зелені П., в яких відбувається фотосинтез), хромопласти (жовто-оранжеві та червоні П., які беруть участь в обміні речовин) і лейкопласти (безбарвні П., в яких нагромаджуються крохмаль, білки та олії). В еволюційному плані висхідним типом пластид є хлоропласти, з яких, в процесі диференціації тіла рослинного організму на органи, виникли два інші типи пластид. В процесі індивідуального розвитку всі види пластид беруть свій початок з пропластид, а також майже всі види пластид можуть перетворюватись з одного виду в інший.

Хлоропласти (від грец. chloros — зелений і plastos — утворений) — зелені пластиди рослинних клітин, в яких відбувається процес фотосинтезу. Зелене забарвлення Х. зумовлює пігмент хлорофіл. Крім хлорофілу, в клітинах містяться пігменти групи каротиноїдів, зокрема оранжево-жовтий — каротин і ксантофіл. Х. складаються з двошарової білково-ліпоїдної оболонки і строми. Строма пронизана системою внутрішніх мембран — тилакоїдів, які мають вигляд сплюснутих мішечків. У вищих рослин частина тилакоїдів нагадує диски невеликого діаметру, що розташовуються один над одним, утворюючи грани. Грани з’єднані між собою тилакоїдами строми. За хімічною природою Х. являє собою складний ефір двохосновної хлорофілінової кислоти з двома спиртами: фітолом і метанолом. Розрізняють Х.: а, b, c, d, бактеріохлорофіл і бактеріовіридин. Хлорофіл а (C 55H 72 O 5N 4 Mg) — синьо-зелений пігмент; хлорофіл b (C 55H 70O 6N 4 Mg) — жовто-зелений пігмент. Відомо приблизно 10 тисяч окремих хлорофілів. Найпоширенішими хлорофілами є а і b, які зустрічаються майже у всіх автотрофних рослин.

Каротиноїдопласти (від грец. chroma, род. відм. chromatos — колір, забарвлення і plastos — утворений) — пластиди рослинних клітин, забарвлені пігментами (каротиноїдами) в жовтий, оранжевий, червоний, іноді коричневий колір. Найпоширенішими із каротиноїдів є каротин — оранжево-жовтий пігмент і ксантофіл — жовтий пігмент, містяться, наприклад, у плодах горобини, шипшини, коренеплодах моркви та ін. Хромопласти значно менше досліджені ніж хлоропласти. Однак, сучасні дані говорять про те, що хромопласти складаються з оболонки, строми і системи мембран. Строма хромопластів розвинута слабше і тому вони легко дробляться. В залежності від будови мембранних систем хромопласти бувають ламелярні, фібрилярні і ламело - фібрилярні. Функції хромопластів остаточно ще не з’ясовані, але припускають, що вони відіграють певну роль в обмінних процесах, а також виконують роль своєрідного світлофільтру для хлоропластів у процесі фотосинтезу. Крім того, існує певний зв’язок між хромопластами і утворенням вітамінів, тому що оргни, у яких містяться у великій кількості хромопласти , мають велику кількість вітамінів. Досить важливе значення хромопластів полягає в тому, що забарвлені частини квітки приваблюють комах, тим самим здійснюється запилення рослин і продовжується існування виду. Яскраво забарвлені плоди добре поїдаються тваринами, тим самим забеспечується поширення і розмноження насіння.

Лейкопласти (від грец. leukos — білий і plastos — утворений) — безбарвні пластиди в клітинах більшості рослин. Основна функція, яку виконують лейкопласти пов’язана з утворенням органічних запасних речовин. Залежно від синтезу органічних речовин розрізняють :

Амілопласти (від грец. amilon — крозмаль і plastos — утворений) — безьарвні пластиди (лейкопласти), в яких відбувається синтез крохмалю. А. у великій кількості містяться в тканинах кореневищ, бульб, насіння тощо. Утворюються з пропластид.

Протеїнопласти (від грец. protos — перший і plastos — утворений) —один з видів лейкоплатсів, у яких відбувається синтез запасних білків. П. у великій кількості містяться в тканинах насіння та плодів.

Олеопласти (від лат. oleum — олія і грец. plastos — утворений) — один з видів лейкопластів, у яких утворюються і відкладаються олії (містяться наприклад, у клітинах насіння рицини, конопель, льону та ін.).Лейкопласти зустрічаються у всіх органах рослин. Основна функція, яку виконують лейкопласти пов’язана з утворенням органічних запасних речовин. Їх можна виявити у клітинах ембріональних тканин, в цитоплазмі спор і жіночих гамет, в насінні, епідермі, бульбах, кореневищах і т. д. Форма лейкопластів найчастіше округла, але може змінюватись, якщо в їх стромі містяться крохмальні зерна або білок. У рослинних організмах із вище зазначених видів найчастіше зустрічаються амілопласти. В них утворюється запасний крохмаль із цукрів, які надходять з листків в запасаючі тканини. У багатьох випадках крохмаль нагромаджується у такій кількості, що він відтісняє строму амілопластів в бік. Зосереджені амілопласти, в основному, у підземних органах — кореневищах, бульбах, а також в стеблах рослин. Форма крохмального зерна залежить від структури мембрани в стромі пластиди. Тому у різних рослин форма крохмального зерна різноманітна. Для багатьох видів рослин властива шаруватість крохмального зерна, що пов’язано з нерівномірним поступанням цукрів на протязі доби.