
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота №1 Тема: Будова прокаріотичної та еукаріотичної клітини
- •Відмінності у будові прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Мікрохімічні реакції на кутин, лігнін, дубильні і пектинові речовини
- •Лабораторна робота №3 Тема: Мікрохімічні реакції на білки, жири і вуглеводи
- •План роботи
- •Лабораторна робота №4 Тема: Особливості будови клітин гідрофітів - з плаваючими листками (вільношіаваючі та прикріплені рослини)
- •План роботи
- •Лабораторна робота №5 Тема: Особливості будови клітин гідрофітів - рослин повністю занурених у воду
- •План роботи
- •Лабораторна робота №6 Тема: Визначення мітотичної активності рослинних тканин та відносної тривалості кожної з фаз мітотичного циклу
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Зміни якісного складу пластидних пігментів при старінні листка
- •Лабораторна робота № 8 Тема: Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Вивчення явищ плазмолізу та деплазмолізу в рослинних клітинах
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 10 Тема: Визначення спектру поглинання пігментів листка
- •План роботи
- •Висновки: Лабораторна робота № 11 Тема: Вивчення проникності мембран
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Запасні поживні речовини рослинної клітини
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Будова клітинних пластид.
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 14 Тема: Кількісне визначення хлорофілу
- •План роботи
- •Лабораторна робота № 15 Тема: Рух цитоплазми в клітинах елодеї і валіснерії
План роботи
Коренеплід буряка розрізати та за допомогою свердла зробити 6 однакових циліндрів завдовжки 2 см і діаметром 0,5 см. Зразки ретельно промити під водою 5 хвилин, для того, щоб вимити беталаніни із пошкоджених клітин на поверхні брусочків.
У кожну з пробірок налити по 5 мл води та приготувати 6 фарфорових стаканів з водою нагрітою до 20°С, 30°С, 40°С, 50°С, 60°С, 70°С (20°С — контроль). Поставити пробірки у стакани на 15-20 хвилин. При цьому пробірки періодично збовтувати.
Після прогріву зразки вийняти з пробірок. Забарвлену воду з пробірок злити в кювети фотоелектроколориметра і виміряти густину забарвлення розчинів пігментами групи беттанідіна на приладі при зеленогому світлофільтрі.
Отримані дані представити у вигляді графіка залежності інтенсивності забарвлення розчину в прбірках ві температури. Зробити висновки.
Висновки:
Лабораторна робота № 12 Тема: Запасні поживні речовини рослинної клітини
Мета роботи: Виявити будову крохмальних зерен та алейронових зерен у досліджуванних об’єктах.
Матеріали: бульби картоплі, зернівки вівса посівного, плоди гречки їстівної, насінини квасолі звичайної.
Прилади: мікроскопи, леза, розчин йоду вкалії йодистому, предметні та покривні скельця, стакани з водою, шпатель, пінцети.
У процесі життєдіяльності клітини рослин виробляють різні запасні поживні речовини. Запасними поживними речовинами клітини є вуглеводи, білки і жири.
Запасні вуглеводи відкладаються або в цитоплазмі у вигляді крохмальних зерен (у бульбах картоплі, в зернівках злаків), або у розчинному стані у клітинному соці (в коренеплодах цукрового буряка, різних плодах).Крохмальні зерна мають у стромі утворювальний центр, навколо якого відкладається крохмаль. Для зерен характерна шаруватість, пов’язана з нерівномірним надходженням цукрів протягом доби. Вночі утворюються темніші, більш насичені водою шари, а вдень світліші, насичені крохмалем.
З
а
будовою розрізняють:
прості, напівскладні і складні крохмальні
зерна, ексцентричні і концентричні.
Прості
зерна мають один центр, навколо якого
відкладаються шари крохмалю (у пшениці,
кукурудзи). Складні
зерна мають 2-3 центри, в результаті
утворюється зерно із 2-З чи багатьох
зерен (наприклад, у вівса, гречки).
Напівскладними
називають
складні зерна, які мають зовні спільні
шари крохмалю. Так,
наприклад в
бульбах картоплі є всі три типи крохмальних
зерен.Запасні
жири також
зосереджені в цитоплазмі клітини у
вигляді рідких рослинних олій і
відкладаються переважно у насінні і
спорах. Так,
наприклад, тверді
жири утворюються в насінні шоколадного
дерева і кокосової пальми.
Запасні білки накопичуються переважно в вакуолях і внаслідок висихання їх утворюються алейронові зерен, що відкладаються в плодах і насінні або кристалоїдів ( бульби картоплі).
В зернівках злаків вони розташовані в поверхневому шарі під оплоднем і шкірочкою насінини. Алейронові зерна, як і крохмальні кожного виду рослин, зберігають певну структуру і є систематичною ознакою. Алейронові зерна складаються з оболонки і аморфної білкової маси, в якій зустрічаються три типи включень: глобоїди, кристалоїди та кристали оксалату кальцію.
В соку клітин різних видів рослин нерідко утворюються тверді відклади у вигляді кристалів, з яких найчастіше спостерігаються кристали щавлевокислого вапна.
Форма кристалів різноманітна, вони бувають поодинокі і такі, що зрослися в пучків голок називаються рафідами, а кристали у вигляді зростків називаються друзами. У деяких рослин в клітинах утворюються тверді відклади у вигляді цистолітів. Це своєрідні горбкуваті утвори видовженої цвяхоподібної форми, на тонкій ніжці. Цистоліти являють собою вирости оболонки клітин епідермісу; вони просочені вуглекислим вапном і кремнеземом.
Крім запасних поживних речовин у процесі життєдіяльності клітини утворюються фізіологічно активні речовини. До них належать ферменти, рослинні гормони, фітонциди, антибіотики і вітаміни.