Особливості вивчення операційної системи Основні завдання теми

Використання комп’ютера людиною відбувається за схемою: задача (інформаційна потреба користувача) — добір та ініціалізація програми — опрацювання вхідних даних — аналіз результатів.

Важливо протягом всього курсу інформатики формувати розуміння того, за допомогою яких програмних засобів які інформаційні задачі можна розв’язувати і за допомогою яких засобів такі задачі можна розв’язувати ефективніше (швидше, якісніше, точніше тощо). При цьому учні повинні відрізняти задачі, які можна розв’язати за допомогою операційної системи, від задач, для розв’язування яких необхідно використати прикладне програмне забезпечення загального чи спеціального призначення.

Тема «Операційна система» важлива незалежно від того, які ставляться кінцеві цілі вивчення інформатики — користувацькі, програмістські чи спеціалізовані за відповідними профілями. При цьому важливо навчити учнів не конкретних команд окремо взятої операційної системи, а принципів роботи з операційною системою та її призначенням, оскільки завдання сучасного курсу інформатики полягає у формуванні вмінь орієнтуватися в можливостях використання різних операційних систем з подальшим самостійним вивченням особливостей будь-якої конкретної.

Основна мета вивчення теми «Операційна система»: сформувати уявлення про операційну систему як набір програм, призначених для виконання певних конкретних функцій управління апаратними і програмними засобами інформаційної системи, і висновок про те, що працювати з сучасною інформаційною системою без операційної системи неможливо.

Як особливості вивчення теми можна відзначити необхідність звернути увагу на вивчення принципів роботи користувача з будь-якою операційною системою (незалежно від інтерфейсу), «перевіряючи» ці принципи демонстраційною роботою з конкретною операційною системою.

Поняття файлу

Одним із основних понять теми є поняття файлу, введення якого передує ознайомленню учнів з операційною системою. Суттєві ознаки цього поняття:

1. поіменована сукупність повідомлень, яка розглядається як єдине ціле (може бути навіть порожньою);

2. повідомлення можуть містити текстові, графічні, звукові дані;

3. повідомлення повинні бути закодовані, щоб їх можна було опрацьовувати за допомогою комп’ютера;

4. повідомлення можуть зберігатися у зовнішній пам’яті комп’ютера або опрацьовуватися в оперативній пам’яті;

5. така сукупність повідомлень є єдиним цілим;

6. один набір повідомлень не пов’язаний з іншим набором;

7. кожна сукупність має свою назву.

Таким чином, файл — це сукупність повідомлень, які можуть зберігатися та опрацьовуватися за допомогою комп’ютера як єдине ціле окремо від інших подібних сукупностей.

Основні характеристики файлу (ім’я, тип, розширення, місце зберігання, обсяг) доцільно ввести в ході евристичної бесіди. Розглядаючи типи файлів, варто зупинитися на типах подання повідомлень, що зберігаються у файлах.

Практика свідчить, що поняття шляху до файлу є досить складним, особливі утруднення викликає запис шляху до файлу починаючи не з кореневого, а з поточного (активного) каталогу. Для полегшення сприймання доцільно провести аналогію із правилами запису поштових адрес, звернувши увагу на призначення адрес, розділові знаки. Щоправда, після введення в Україні нової системи запису адрес, проведення такої аналогії ускладнюється протилежним порядком запису поштових адрес (від конкретного до загального) і адрес файлів (кожний наступний підкаталог міститься в попередньому).