Тестові завдання.

1. Форма міжнародного маркетингу, що застосовується підприємствами, які працюють в окремих регіонах або в межах інтеграційних угрупувань, називається:

1) глобальною;

2) імпортною;

3) експортною;

4) мультирегіональною;

5) зовнішньоекономічною.

2. До спільних рис міжнародного та внутрішнього маркетингу не належить:

1) однакова складність дослідження ринку;

2) універсальність наукової концепції ринку;

3) однаковий склад чинників зовнішнього середовища;

4) однакова мета;

5) однакові інструменти маркетингу, сегментація, ціни, реклама.

3. Суб‘єктами міжнародного маркетингу є:

1) міжнародні кооперативи, міжнародні посередники, транснаціональні корпорації, глобальні компанії;

2) транснаціональні корпорації, глобальні компанії, малі підприємства, ім­портери;

3) глобальні компанії, транснаціональні корпорації, експортери, про­мислові об‘єднання;

4) експортери, ім­портери, глобальні компанії, дипломатичні установи;

5) транснаціональні корпорації, глобальні компанії, експортери, ім­портери.

4. Підприємство, що об‘єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та видів діяльності в двох і більше країнах та здійснює узгоджену політику і спільну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень, називається:

1) міжнародним кооперативом;

2) глобальною компанією;

3) транснаціональною корпорацією;

4) спільним підприємством;

5) експортером.

5. Шкала Озгуда, що використовується міжнародниками для оцінки ставлення споживачів до товару, містить:

1) 6 оцінок;

2) 7 оцінок;

3) 8 оцінок;

4) 9 оцінок;

5) 10 оцінок.

6. Кількісне обмеження товарів певних категорій, які дозволено ввозити в країну, називається:

1) валютним контролем;

2) митним контролем;

3) ембарго;

4) митним тарифом;

5) квотою.

7. Підхід до вибору зовнішнього ринку, що ґрунтується на оцінці двох-трьох найбільш важливих для підприємства показників розвитку ринку, називається:

1) дискретним;

2) глобальним;

3) комплексним;

4) суб‘єктивним;

5) об‘єктивним.

8. Напрямом спільної підприємницької діяльності не є:

1) управління за контрактом;

2) підрядне виробництво;

3) ліцензування;

4) пряме інвестування;

5) спільне володіння.

9. Організаційна побудова служби маркетингу, що передбачає розташування в кожній окремій країні (регіоні) певної мережі товарних агентів, які спеціалізуються на розповсюдження одного або обмеженої групи товарів, називається:

1) товарно-ринковою;

2) матрично-географічно-товарною;

3) територіальною;

4) товарною;

5) функціональною.

10. Економічні критерії сегментації світового ринку включають:

1) рівень прихильності до торгової марки і переваги товару у використанні;

2) юридичні обмеження і можливий ризик;

3) рівень конкуренції і форму власності;

4) розміщення регіону і регіональну демографію;

5) стиль життя та соціальний статус.

Тема МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ НЕКОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. План.

1 Маркетинг послуг.

2 Маркетинг організацій

3 Маркетинг окремих осіб

4 Маркетинг місць

Ключові поняття: маркетинг місць, маркетинг організацій, маркетинг послуг, типи послуг, властивості послуг.