РОЗДІЛ VII

РОЗДІЛ сьомий

УЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ 1. Основні вимоги до вчителя-словесника

■ Високе покликання

К.Д.Ушинський у свій час переконував, що вчителеві ми "ввіряємо моральність і розум дітей наших, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і май­бутнє нашої вітчизни". Його послідовники, відомі словесники В.Я.Стоюнін, В.І.Водовозов, В.П.Острогорський, Ф.І.Буслаєв, Х.А.Алчевська, Т.Г.Лубе-нець були палкими пропагандистами мистецтва слова як засобу суспільного, громадянського і естетичного виховання. Основні професійні риси вчителя-словесника чітко виділяв В.П.Острогорський. У своїй книзі "Бесіди про ви­кладання словесності" він підкреслював, що, крім загальноосвітньої підго­товки (з логіки, психології, філософії, естетики) і глибоких фахових знань (з мови, історії літератури, методики), учитель літератури повинен мати критичне мислення, дар слова, поетичне сприймання, уміння виразно читати і розповідати.

Талановиті вчителі-словесники, такі, як М.О.Рибникова, В.В. Голубков (Росія), О.І.Білецький, Т.К.Волинський, Т.Ф.Бугайко (Україна), здобуваючи знання й нагромаджуючи практичний досвід, стали невдовзі видатними вченими-методистами, літературознавцями.

■ Неодмінні якості

Відомий методист Г.О.Гуковський підкреслював настійну необхідність для вчителя у систематичному читанні художньої літератури, вихованні у собі висококультурного читача. "Якщо ти більше не читаєш романів і повіс­тей "для задоволення", тобто для життя, а для того, щоб пояснити і оцінити їх у школі, якщо твою душу більше не хвилюють звуки поезії... - покинь займатись викладанням літератури...",¹ - писав він. Для справжнього учителя літератури повинні бути властиві розвинута естетична чутливість, високий рівень асоціативного мислення, відчуття краси поетичного відображення: "Він повинен відчувати художнє слово, матеріал і образ літератури всім своїм єством - думкою і слухом, уявою і фізичним, моторним (артикуляцій­ним) чуттям, він повинен його бачити наскрізь, і тоді з надр слова, з глибини словесної споруди виникне для нього вся повнота ідеї".²

Цінні думки про високе покликання вчителя літератури знаходимо у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського. "Школа - це насамперед учи­тель. Особистість учителя - наріжний камінь виховання",³ - підкреслював він. В.О.Сухомлинський вбачав у справжньому вчителеві непересічну, ду­ховно багату, творчу особистість, яка може "виражати себе як особистість, розкривати свій внутрішній світ перед людьми".⁴

Учитель літератури повинен передусім жити багатим, ідейним життям. Лише тоді він зможе по-справжньому виконати ту високу місію виховання підростаючих поколінь, яку покладає на нього народ. Такий учитель, який сам постійно духовно збагачується, "щодня відкривається перед допитливим юним розумом і полум'яним серцем якоюсь новою гранню".⁵

В.О.Сухомлинський закликав учителів дбати про те, щоб їх вихованцям було що в них відкривати. "Якщо ж, - застерігав він, - ви кілька років одна­ковий, якщо минулий день нічого не додав до вашого багатства, ви можете стати обридлим і навіть ненависним. Як вогню бійтесь інтелектуального закостеніння".⁶

Згадуючи про одного викладача літератури, який за віком і станом здо­ров'я не міг ходити з учнями ні в ліс, ні в поле, ні туристські походи, він зазначав, що діти з нетерпінням чекали зустрічей з учителем у класі. Він був їхнім другом, тому, що відкривав перед ними незвичайний світ краси, надихав їх, одухотворював благородними поривами, і дітям хотілося після таких зустрічей читати, пізнавати світ, переживати красу. І ще одну дуже важливу вимогу перед учителем літератури ставив В.О.Сухомлинський, -в усьому бути творчим працівником: уміти скласти сценарій літературного свята чи вечора, інсценізувати літературний твір, написати твір-мініатюру, залучити учнів до літературної діяльності.

Учитель - творець духовного світу юної особистості. Суспільство дові­ряє йому найдорожче, найцінніше - дітей, свою надію, своє майбутнє. Про­фесія учителя вимагає від нього постійної творчості, невтомної роботи думки, душевної щедрості і доброти.

2. Планування роботи вчителя літератури

'Сухомлинський В.О. Вибр. твори: У 5-ти т.-К., Рад. школа, 1977. -Т.4.-С.541.

² Там само. -Т.1. -С.198.

Сьогодні потрібно забезпечити навчання і виховання школярів з ураху­ванням найновіших досягнень науково-технічного прогресу, щоб приблизити рівень знань, одержаних учнями в школі, до тих вимог, які ставить життя,

Учитель літератури

забезпечити всебічний розвиток особистості. Досягнення цієї дуже важливої мети залежить від інтелектуального багатства, культури, кругозору, еру­диції вчителя, від того, які його духовні запити і як він їх задовольняє. У зв'язку з цим постійно зростає значення вдумливого планування, тобто розробки цілей, завдань і змісту роботи школи на всіх її рівнях і у всіх ланках, особливо в справі удосконалення професійної майстерності.

Науково-технічний, соціальний, культурний прогрес постійно висуває перед учителями-словесниками нові завдання безперервного удосконалення навчально-виховної роботи. Це удосконалення зв'язане з оновленням змісту шкільної освіти, з необхідністю творчо, раціонально й оперативно викорис­товувати передовий педагогічний досвід, враховуючи доцільність, ефектив­ність в конкретних умовах та його прикладне значення; з підвищенням вимог до керування навчально-виховним процесом у зв'язку з його перебудовою на наукових засадах.

Ш Методичне об'єднання вчителів-словесників

Кваліфіковане планування роботи методичного об'єднання є основою раціональної організації навчально-виховного процесу словесників, їх ціле­спрямованої діяльності. Воно, як і всяке інше планування вчителя, здійсню­ється за принципами науковості, перспективності, наступності, конкретності, координації.

У процесі плануванні роботи методичних об'єднань усю діяльність сло­весників потрібно спрямувати на виховання особистості, національно свідо­мої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність.

В основу методичної роботи треба брати нормативні документи Міні­стерства освіти і науки України, бо вони сприяють чіткому визначенню функ­ції методичних об'єднань, зосередженню зусиль для вирішення конкретних завдань, ліквідації паралелізму і дублюванню в роботі. У них визначені основ­ні вимоги до знань, умінь, навичок школярів, дається методологічна основа для аналізу стану викладання, сконденсоване узагальнення передового педа­гогічного досвіду й основних досягнень педагогічної науки. Вивчення їх по­винно стати головним критерієм в оцінці й аналізі роботи кожного словес­ника, бо, керуючись ними, створюється єдина педагогічна і дидактична плат­форма, без якої не можна забезпечити єдність вимог щодо керування навчально-виховним процесом.

У плані методичного об'єднання потрібно за результатами глибокого аналізу стану викладання літератури, якості знань, умінь і навичок школярів за попередній рік у відповідності з встановленими програмно-методичними вимогами та з урахуванням перспектив дальшого удосконалення навчально-виховного процесу визначити суттєво важливі завдання покращення викла­дання і виховання учнів, основні напрямки, зміст і форми роботи з членами методичного об'єднання.

Змістом усієї методичної роботи повинно бути вирішення принципових методичних проблем, зв'язаних із досконалим засвоєнням кожним учителем навчальних програм, підручників, найновіших навчальних посібників за фахом, сучасних вимог до викладання літератури, проведення факульта­тивних занять, позакласної роботи з цього предмета та вивченням передового педагогічного досвіду.

Під час планування методичної роботи рекомендуємо розв'язувати такі проблемні завдання:

1. Шляхи здійснення комплексного підходу до формування духовного світу школярів у процесі викладання літератури, проведення факультативних занять і позакласної роботи з цього предмета.

2. Здійснення міжпредметних зв'язків у процесі викладання літератури як засіб національного виховання школярів, систематизації і поглиблення їх знань.

3. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, формування в них умінь і навичок самостійно вчитися.

4. Підвищення дієвості вивчення, поширення і впровадження у практику роботи словесників передового досвіду, досягнень педагогічної науки.

5. Комплексне використання унаочнення як засіб підвищення продуктив- ності педагогічної праці, ефективності уроків літератури та інші. План роботи методичного об'єднання складає на навчальний рік відпо- відно до "Положення про методичну роботу з педагогічними кадрами загаль- ноосвітніх шкіл України" керівник об'єднання, який обирається членами його строком на два роки з числа найкваліфікованіших учителів.

У ході діяльності методичне об'єднання повинно ставити відповідні цілі:

а) допомогти словесникові засвоїти ідеї і теорії сучасної науки, оволодіти розумінням значення досягнень науки;

б) розкрити політехнічний зміст предмета на основі нових досягнень науки;

в) навчити вчителя органічно включати у викладання основні досягнення науки;

г) допомогти оволодіти методами оптимізації навчального процесу на осно- ві розвиваючого і виховуючого навчання, широкого використання індиві- дуальних засобів навчання, індивідуалізації і диференціації навчання. На розгляд кожного засідання методичного об'єднання (2-3 засідань на

рік) доцільно виносити 2-3 питання:

а) науково-теоретичної підготовки за фахом, з психології або педагогіки;

б) методики викладання предмета, обговорення уроків обміну досвідом з теоретичної або методичної теми з визначенням дидактичної мети;

в) обговорення наслідків екзаменів чи контрольних робіт, конкурсів, олім-

РОЗДІЛ VII

піад, взаємоперевірки учнівських зошитів; звітування вчителів про вико­нання докурсових завдань, про стан позакласної роботи, наслідки впро­вадження передового педагогічного досвіду та ін.; г) інформації про надходження новинок загальнопедагогічної, теоретичної і методичної літератури та обговорення її змісту, про стан виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, розгляд екзаменаційних матеріалів тощо.

Протягом навчального року кожен словесник повинен підготувати рефе­рат або доповідь відповідно до проблемного завдання методичного об'єд­нання, матеріал з досвіду практичного розв'язання питання (методичні роз­робки окремих тем, поурочні плани, оригінальний роздавальний матеріал та ін.), провести 1-2 уроки обміну досвідом. Ці матеріали зберігаються у шкільному навчальному або методичному кабінеті.

Цінні доповіді, реферати про практичне застосування досягнень науки, передового педагогічного досвіду методичне об'єднання пропонує на розгляд шкільних виробничих нарад, педагогічних читань, науково-практичних конференцій.

План роботи методичного об'єднання рекомендується складати за фор­мою річного плану школи:

№№ пп

Завдання і зміст роботи

Строки виконання

Відповідальні за виконання

Відмітка про виконання

У плані передбачаються розділи: І. Вступ. У вступі необхідно подати короткий аналіз роботи методичного об'єднання за минулий навчальний рік, висвітити такі питання:

1. Як розв'язувалися проблемні завдання.

2. Використання словесниками ефективних методів і прийомів у процесі

викладання.

3. Якість знань, умінь і практичних навичок учнів з літератури.

3. Недоліки, які мали місце в роботі, та завдання вчителів у новому навчальному році.

4. Визначення проблемного завдання, над вирішенням якого працюва­тиме методичне об'єднання в поточному році.

II. Організація самоосвіти вчителя.

У розділі рекомендується передбачити:

1. Участь членів методичного об'єднання у шкільних, міжшкільних, районних (міських), обласних, республіканських педагогічних читан- нях, науково-практичних конференціях, семінарах.

2. Проведення консультацій для молодих та малодосвідчених учителів.

3. Участь у роботі школи передового педагогічного досвіду словесників (тих, які потребують такої допомоги).

4. Створення картотеки найнеобхіднішої літератури, оволодіння нау­ково-теоретичними питаннями за спеціальністю, вивчення і впровад­ження в практику роботи досягнень педагогіки, психології, конкретної методики і передового педагогічного досвіду, пошуку оптимальних методів та прийомів навчання і виховання.

5. Список членів методичного об'єднання за формою:

№№	Прізвище, ім'я,	Тема поглибленого	Форма узагаль-	Практичне засто-
пп	по-батькові	опрацювання	нення роботи	сування роботи

III. Вивчення, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду У розділі пропонується запланувати:

1. Вивчення і впровадження в практику роботи педагогічної спадщини вітчизняних і зарубіжних вчених-педагогів.

2. Вивчення і творче впровадження в практику передових методів робо­ти кращих учителів школи, району, області, України.

3. Створення картотеки літератури відповідно до теми вивчення передо­вого педагогічного досвіду та її опрацювання в процесі самостійної роботи.

4. Розробка методичних питань, системи уроків, тематики творчих ро­біт, виготовлення роздавального дидактичного матеріалу.

5. Взаємовідвідування уроків, проведення уроків обміну досвідом з питань визначеної проблеми методичного об'єднання.

1. Організація експозицій матеріалів узагальненого досвіду.

IV. Робота з учителями-початківцями.

Розділ вводиться до плану роботи тоді, коли в школі є вчителі-словесники з 1-2-річним стажем. У ньому рекомендується передбачити питання, що носять випереджувальний характер: підготовку до уроків, позакласної роботи з урахуванням найновіших досягнень передового педагогічного досвіду в межах країни, області, району (міста), школи; проведення занять; складання планів роботи; вивчення шкільної документації тощо.

V. Заходи до вивчення і підвищення рівня знань, умінь і навичок учнів. Орієнтовними питаннями цього розділу можуть бути:

1. Розробки текстів, завдань, тематики письмових робіт, запитань для вивчення рівня знань, умінь і навичок школярів.

2. Вивчення та аналіз рівня знань, умінь і практичних навичок учнів з літератури.

3. Вивчення результативності факультативних занять, позакласної роботи.

4. Проведення взаємоперевірки учнівських зошитів з визначенням кон­кретної мети: обсяг і характер домашніх завдань, їх функції (акту­алізація і підготовка до засвоєння нових знань, поглиблення і розши­рення знань, закріплення знань, умінь і навичок, застосування знань у стандартних і творчих умовах); об'єктивність оцінювання знань, умінь і навичок школярів з літератури; здійснення єдиних вимог до писемного мовлення учнів та проведення письмових робіт з літератури та інші.

4. Розробка та впровадження методичних рекомендацій з питань удо­сконалення, викладання літератури і підвищення рівня знань з цього предмета.

VI. Факультативні заняття і позакласна робота

У розділі плануються загальношкільні заходи з питань підготовки і про­ведення шкільних олімпіад, тижнів літератури, тематичних вечорів, кон­курсів, літературних фестивалів, зустрічей з творчою інтелігенцією, орга­нізації ювілейних та інших виставок, екскурсій, випуску альманахів, збірників тощо.

Робота планується за формою:

№№ пп	Назва курсу	Прізвище, ім'я та	Для учнів яких	Основний напрямок
	факультативу,	по батькові	класів	(мета) роботи
	гуртка	керівника	призначається	факультативу, гуртка

VII. Тематика засідань методичного об'єднання

Засідання методичного об'єднання потрібно планувати за тематичним принципом: кожне засідання повинно бути присвячене одній темі.

Крім заслуховування доповідей, відвідування й обговорення уроків обміну досвідом, рекомендується проводити семінари-практикуми (з питань виразного читання, вивчення апаратури і методики використання аудіовізу­альних засобів навчання, комп'ютерної техніки, виготовлення унаочнення і дидактичного матеріалу з теорії літератури та ін.), диспути з питань модер­нізації методики уроку, факультативного заняття, екскурсії до літературних музеїв, творчі звіти словесників, брати участь у методичних тижнях тощо.

Я Школи передового педагогічного досвіду

Велику роль у піднесенні якості навчально-виховного процесу відіграють школи передового педагогічного досвіду, які є однією з форм удосконалення педагогічної кваліфікації словесників та поширення передового педагогіч­ного досвіду.

Школа передового педагогічного досвіду працює один раз на місяць з кількісно обмеженим і постійним складом учителів (5-15 осіб) протягом тривалого часу (від 6 місяців до 1-2 років) за обраною проблемою.

Зарахування вчителів слухачами школи передового педагогічного досві­ду проводиться за рекомендацією школи, враховуючи бажання самого вчителя.

Районний (міський) методичний кабінет на основі глибокого вивчення системи роботи вчителів визначає об'єкт, форми, прийоми, методи роботи керівника школи, які дають високу результативність у навчально-виховному процесі і які варто вивчати, узагальнювати та впроваджувати в практику роботи словесників району (міста).

Керівник з допомогою методиста районного (міського) кабінету складає план роботи, який затверджується районним (міським) відділом народної освіти.

Під час визначення змісту роботи школи передового педагогічного досвіду необхідно врахувати провідні науково-педагогічні проблеми, над розв'язанням яких працюють педагогічні колективи шкіл Вони повинні бути конкретними, актуальними, відповідати сучасним вимогам і потребам учителів, наприклад:

1. Формування в учнів навичок самостійно здобувати знання.

2. Комплексний підхід до здійснення національного виховання школярів у процесі викладання літератури.

3. Модернізація методики уроку - одна з найактуальніших проблем органі­зації навчально-виховного процесу.

4. Система роботи з розвитку зв'язного мовлення у процесі викладання літератури.

5. Здійснення міжпредметних зв'язків як засіб вироблення навичок діалек­тичного мислення, систематизації, поглиблення знань школярів з літера­тури та ін.

Форми навчально-методичної роботи керівника школи з слухачами різноманітні:

1. Заслуховування лекцій, доповідей, рефератів.

2. Спостереження й аналіз уроків, факультативних занять, позакласних за­ходів у керівника школи з конкретно визначеною метою, що підпоряд­кована темі та сучасним вимогам до занять.

3. Практичне заняття (складання методичних розробок уроків, факульта­тивних занять, рецензій, тематики творчих робіт, партитури твору, виготовлення дидактичного матеріалу, прослуховування й аналіз зроблених самостійно фонозаписів тощо).

4. Проведення диспутів та конференцій з актуальних питань методики, педагогіки, літератури і мистецтва.

5. Розробка окремих завдань слухачами школи, їх звітування про свою роботу.

6. Відвідування уроків та позакласних заходів у слухачів школи.

7. Підсумкова конференція з обраної проблеми та ін.

Д

Учитель повинен продумати зміст роботи з розвитку мовлення учнів; місце творчих робіт для формування в них умінь і навичок самостійно здо­бувати знання, практично їх застосовувати (робота з підручником, довідко­вою літературою, текстом художнього твору, складання конспектів, рецен­зій, виступів, писання творів та ін.), поєднання фронтальної та індивідуальної роботи, повторення матеріалу. "^Запитання учням повинні бути стислими і чіткими.

До плану записуються запитання пошукового характеру, що вимагають зіставляти, аналізувати й осмислювати життєві факти, явища, події, літера­турних персонажів і на цій основі роботи обґрунтовані висновки, давати оціночні судження; форми застосування різних видів діяльності учнів (слухан­ня, мовлення, виконання практичних завдань, спостереження й аналіз та ін.).

У плані передбачаються форми повторення матеріалу (супровідне, тематичне, підсумкове), перевірки якості знань, умінь і навичок школярів (індивідуальні завдання, самостійна робота, формулювання запитання та

о читання лекцій, проведення семінарів-практикумів бажано, крім керівника школи передового педагогічного досвіду, залучати науковців, методистів районного (міського) методичного кабінету, інституту післядип-ломної освіти учителів, інших досвідчених словесників.

Під час підведення підсумків кожного заняття керівник школи визначає тему наступного заняття, мету відвідування уроку чи факультативу, реко­мендує літературу, яку потрібно опрацювати.

Слухачам треба рекомендувати завдання з наступним їх обговоренням.

Облік відвідування слухачами занять та проведеної роботи веде керівник школи передового педагогічного досвіду за відповідною схемою:

І. Список слухачів школи передового педагогічного досвіду

	Прізвище, ім'я по-батькові	Освіта	Коли проходив	В яких класах	В якій школі
пп	слухача школи		атестацію	працює	працює

II. Облік відвідування занять та проведеної роботи

пп

Прізвище, ім'я, по-батькові слухача школи

Дати проведення занять

Тема заняття

Завдання

■ Планування програмового матеріалу

Успішне вивчення курсу літератури у великій мірі залежить від того, як спланований навчальний матеріал. Учителі складають календарні плани і поурочні. Календарний план учитель складає на півріччя, а поурочний - на кожне заняття.

Програма з літератури одночасно може бути календарним планом учи­теля, бо вона складена з урахуванням можливості у відведеній колонці визначити кількість годин та дату вивчення кожної теми.

Проте вчитель повинен самостійно продумати і визначити в окремому зошиті чи на вклеєних у програму аркушах паперу теми і строки повторення програмового матеріалу, проведення письмових робіт, уроків-бесід про позакласне читання.

/На основі календарного плану словесник складає поурочний план.

Як кожна творча справа, викладання літератури в школі не терпить шаблонів. Тому складання поурочного плану треба розглядати як важливу роботу вчителя. Поурочний план повинен бути глибоко продуманий, кожен його елемент - чіткий, стислий, складений з урахуванням конкретних умов, індивідуальних особливостей учителя, його досвіду.

У поурочному плані насамперед повинна бути визначена тема уроку, яка, звичайно, збігається з темою програми, проте, буває, конкретизується видом роботи (ідейно-художній аналіз вірша П.А.Грабовського "Я не співець чудовної природи").

Виходячи зі змісту і характеру навчального матеріалу та специфічних умов роботи на уроці враховуючи виховну цінність матеріалу (вивчення літератури становить двоєдиний процес, де навчання поєднується з вихованням), а також основні вимоги до знань, умінь і практичних навичок, у поурочному плані треба правильно і чітко визначити дидактичну, виховну і практичну цілі, обладнання уроку (аудіовізуальні засоби навчання, допоміжна література, роздавальний матеріал та ін.).

Ураховуючи дидактичну мету, у плані визначається тип уроку, а відпо­відно до типу його структурні елементи, сам хід уроку.

Поурочний план учителя - це його творчість і тому не обов'язково вима­гати опрацювання всіх поурочних планів за єдиною схемою з включенням всіх його елементів.

Складаючи поурочний план з літератури, слід зважити на те, як будуть використані можливості програмового матеріалу для формування духовного світу учнів, національних і загальнолюдських вартостей, здійснення принципу розвиваючого навчання, наступності, зв'язку з життям, здійснення внутрішньотемних, внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків.

У поурочному плані потрібно визначити найдоцільніші та найефектив­ніші методи роботи, які будуть використані для повного досягнення мети. Учитель може на уроці використати кілька методів, тому зручніше при конкретніші кожного етапу вказати на використання того чи іншого методу, не визначаючи його на початку плану ін.), визначається домашнє завдання, місце диференціації у цьому завданні, його обсяг і конкретність.

Учителі, які викладають у кількох паралельних класах, у поурочному плані при потребі визначають варіанти письмових робіт, завдань, урахо­вуючи рівень розвитку школярів кожного класу, вказують прізвища учнів, яких передбачають опитати.

Обдумано, творчо складений поурочний план створює методичну систему, сприяє підвищенню ефективності уроків літератури.

3. Система діяльності вчителя-словесника

■ Єдність дій

Система роботи вчителя літератури різноманітна. Він виступає і як організатор навчально-виховного процесу на уроці, і як вихователь учнів­ської молоді засобами мистецтва слова в позакласній роботі. Він же піклу­ється й про розвиток мислення, мовлення, художнього сприйняття та уяв­лення вихованця. За своїм творчим характером праця вчителя літератури наближається до праці письменника, художника, митця.

■ Основні функції

У діяльності вчителя літератури можна виділити такі чотири функції: конструкторська, організаційна, комунікативна та дослідницька. Всі ці сто­рони діяльності вчителя тісно пов'язані і спрямовані на навчання, виховання і розвиток особистості його вихованців. Вся сукупність умінь і навичок педагога відповідно до цих сторін його діяльності є основою його педагогічної майстерності.

■ Конструкторська функція

Творча праця вчителя, який стикається у своїй діяльності із різними непередбаченими ситуаціями, вимагає від нього в першу чергу конструктор­ських умінь. Ця сторона діяльності вчителя зв'язана з плануванням вивчення особи письменника, історико-літературного процесу, художнього твору на уроках літератури, відбором ефективних методів і прийомів опрацювання літературного твору, а також розвитку умінь і навичок школярів, розробкою системи позакласних заходів з літератури. При цьому словесник орієнту­ється на навчальні плани, програму з літератури, спирається на підручник та методичні посібники, але використовує їх положення у своїй практичній діяльності творчо. Майстерність словесника полягає в тому, щоб найбільш оптимально визначити зміст уроків і позакласних заходів, систему і послідовність своїх дій та дій учнів у процесі вивчення літературного твору.

Конструкторська діяльність учителя поєднується з іншими функціями його роботи, передусім організаційного і комунікативного.

Ш Організація роботи

Словесник, як і кожен вчитель, повинен бути вмілим організатором про­цесу своєї діяльності і роботи учнівського колективу по вивченню літературр в школі, тобто вміти реалізувати в класі те, що було передбачено метою планом.

У процесі такої діяльності вчитель літератури організовує свою робот} над засвоєнням учнями нових знань, продумує завдання для самостійно' роботи, організовує практичну роботу над виробленням у школярів відпо­відних умінь і навичок, особливо в роботі над текстом художнього твору його аналізом, обираючи для цього колективні, групові чи індивідуальн форми занять. Крім того, він намагається забезпечити матеріально-технічне оснащення уроку літератури чи позакласного заходу, здійснює контроль зі знаннями, вміннями і навичками учнів тощо.

■ Співпраця з учнями

Досить важливою є й комунікативна сторона діяльності вчителя, особли во література, зв'язана з встановленням сприятливих для успішного навчанн$ і виховання стосунків між учителем і його вихованцями.

Щоб стати справжнім майстром своєї справи, учитель літератури пови нен оволодіти мистецтвом спілкування. Він має бути хорошим співрозмов ником, вміти брати участь у бесіді, полеміці, дискусії, володіти даром мов лення, особливо усного.

Комунікативні здібності педагога В.О.Сухомлинський вважав одними : найважливіших у вчительській професії. "Якщо спілкування з багатолюднир» колективом приносить вам головний біль, вам краще працювати на самот або з двома-трьома друзями, ніж поряд з великою групою товаришів, - ні вибирайте своєю професією вчительську працю",¹ - попереджував він. Аджі "без постійного духовного спілкування вчителя і дитини, без взаємного про никнення в світ думок, почуттів, переживань немислима емоційна культур; як плоть і кров культури педагогічної². Саме художня література в рука: учителя-словесника є тим важливим естетичним засобом, який сприяє вста новленню емоційних відносин між учителем і дітьми.

■ Творчий характер фаху

'Сухомлинский В.О.Вибр.твори:У5-тит.-К.,Рад.школа.-1976.-Т.2.-С.421 ² Там само. - Т.З. - С. 15.

Четверта функція діяльності вчителя - дослідницька (або гностична) "Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення в склад

240

24-

ний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється",⁷ - писав В.О.Сухо-млинський.

Як і кожен справжній педагог, учитель літератури постійно аналізує ре­зультати своєї діяльності, мовні, літературні і мистецькі явища, вивчає вікові й психологічні особливості своїх учнів, характер сприйняття ними худож­нього твору, читацькі інтереси, узагальнює свій досвід та вивчає передовий досвід колег, бере участь у запровадженні нових, експериментальних форм і методів роботи з учнями.

Праця справжнього педагога завжди відзначається творчістю, тому вона не можлива без елементів дослідництва. В.О.Сухомлинський писав: "Якщо ви хочете, щоб педагогічна робота приносила вчителеві радість, щоб повсяк­денне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу стежинку дослідження".⁸

■ Технологія новаторства

Бути педагогом-дослідником - значить уміти знаходити нове у звичай­них педагогічних явищах, виявляти в них відповідні зв'язки і закономірності. Учитель, що проводить дослідницьку роботу, повинен виділяти в них головне, передбачати їх розвиток і перспективу, користуватись науковою літерату­рою, освоювати передовий педагогічний досвід. У Павлиській середній школі, якою керував В.О.Сухомлинський, кожен педагог досліджував протягом року якусь одну з педагогічних проблем: поезія і її роль у духовному житті молодої людини; природа і естетичне виховання молодших школярів; форму­вання морального ідеалу юнаків і дівчат; національні почуття і патріотичні переконання. Для учителів-словесників можна пропонувати і такі проблеми: художнє сприйняття учнями тексту літературного твору та засоби його вдосконалення; шляхи піднесення культури мови старшокласників; читацькі інтереси учнів середнього шкільного віку і т.п.

Цілеспрямовано працюючи над певною проблемою, спостерігаючи за своєю роботою, учитель нагромаджує конкретний матеріал, факти, які потім осмислює, аналізує, узагальнює, такий систематизований матеріал стає основою його власного досвіду, яким він ділиться з своїми колегами.

Найбільш досвідчені вчителі, які працюють по-новаторському і оволоділи методами наукового дослідження, можуть самостійно поставити педагогіч­ний експеримент і, одержавши достовірні дані, внести певний вклад у педа­гогічну науку. Для цього вчителеві потрібно оволодіти специфічними знан­нями із галузі методології педагогічної науки і методики педагогічного до­слідження: як висунути наукову проблему, визначити предмет свого дослід­ження, сформулювати гіпотезу; як поставити педагогічний експеримент; які є способи одержання об'єктивного наукового знання; як правильно оформити результати свого дослідження; як їх впровадити у практику.

В експериментальній роботі часто беруть участь учителі різних шкіл під керівництвом науковців. Так, наприклад, проводиться експериментальна робота з перевірки якості пробних підручників, проектів нових програм.

Щоб провести експериментальну роботу, вчитель визначає предмет свого дослідження, формулює його мету і завдання, висуває гіпотезу, скла­дає програму, визначає порядок проведення експерименту (для цього у школі виділяються експериментальний клас, де заняття проводиться за новою, розробленою дослідником методикою, і контрольний клас, де вчитель працює за традиційними методами), добирає літературу. Наслідки дослідницької роботи обліковуються, аналізуються і на їх основі робляться певні висновки.

Під час дослідницької роботи учитель-експериментатор веде щоденник, докладно фіксує свої спостереження в ході експерименту (влучні і хибні відповіді учнів, аналіз письмових контрольних робіт, власні роздуми'про проведену роботу). Записи в щоденнику варто вести під свіжим враженням від уроку, на якому проводилась експериментальна робота. В кінці дослід­ження, коли підводяться його підсумки і формулюються висновки, такий щоденник допомагає експериментатору, документує його.

Учитель використовує як теоретичні методи дослідження, зв'язані з вивченням наукової літератури з проблеми, аналізом і узагальненням пере­дового педагогічного досвіду, так і емпіричні методи: спостереження за навчально-виховним процесом; опитування й анкетування учнів; вивчення шкільної документації; ознайомлення з результатами діяльності школярів; бесіди з учителями і учнями; педагогічний експеримент; узагальнення досвіду.

Проведену дослідницьку роботу учитель літературно оформляє як допо­відь, повідомлення, реферат, статтю, посібник, монографію, дисертацію.