Модуль: 1. Поняття і сутність менеджменту ( 2ч лекції, 2ч практ.)

1. Поняття “менеджмент” та необхідність управління організацією

2. Менеджмент як вид професійної діяльності

3. Еволюція управлінської думки

1. Поняття “менеджмент” та необхідність управління організацією

Управління – це елемент, функція організованих систем різної природи, яка забезпечує зберігання їх визначеної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їх програм і цілей. (БСЕ)

Управління – це цілеспрямовані дії суб’єкта на об’єкт (колективи працівників) з метою організації та координування їх діяльності у процесі виробництва (Наукові основи управління. Навчальний посібник. М.: 1969).

Термін “Управління” – більш широкий ніж поняття “Менеджмент” тому, що управління існує: 1) у біологічних системах; 2). у неживій природі; 3). у соціальних системах- політичних, соціальних, економічних. Саме для економічних систем вживається поняття “менеджмент”.

Менеджмент- це сукупність методів, принципів, засобів та форм управління господарськими організаціями з метою підвищення ефективності їхньої роботи в умовах ринкових відношень.

Термін підприємець був введений французьким економістом Ришаром Кантилоном, що жив на початку XVIII століття. І з того часу це слово означає людину, яка бере на себе ризик, пов’язаний з організацією нового підприємства або з розробкою нової ідеї, нової продукції або нового виду послуг, що пропонується суспільству.

Менеджер – це з англійського manager – керівник, той, хто управляє. Поняття «менеджер» використовується для позначення різних посад, таких, як директор, керівник, завідуючий, начальник. Менеджер – це поперед всього найманий управляючий, який організує конкретну діяльність підлеглих йому працівників та одночасно сам виконує окреслений обсяг управлінських функцій.

Організація – це група людей, діяльність яких координується свідомо для досягнення спільної мети або цілей [Честер Бернард, Президент “Нью-Джерси Белл Телефон”, 1938р.].

Це визначення відноситься до так званих формальних організацій. Існують також неформальні організації, тобто групи людей, що виникають спонтанно, але де люди вступають во взаємовідносини досить регулярно. Неформальні організації існують во всіх формальних організаціях, вони не мають керівника, але вони можуть мати лідера. Організації, як правило, мають не одну, а декілько цілей. Тоді вони відносяться до класу складних організацій, тобто таких організацій, що мають набір взаємопов’язаних цілей.

Всі складні організації мають спільні характеристики, а саме: ресурси, залежність від зовнішнього середовища, горизонтальний поділ праці, підрозділи, вертикальний поділ праці, необхідність управління.

З метою координації роботи групи людей, що створюють організацію, а також для відділення загальної діяльності, що складається з відповідних компонентів (горизонтальний поділ праці), в організації існує вертикальний поділ праці. Тобто керівник відокремлюється від інших працівників. Діяльність, що пов’язана з координацією праці інших людей, і складає сутність управління.

Внутрішнє середовище організації: цілі, структура, завдання, технологія, люди

Зовнішнє оточення організації: пряме та непряме Основними факторами середовища прямого впливу є постачальники ресурсів (матеріальних, трудових, капіталу), закони та органи державного регулювання, споживачи та конкуренти. Значимими змінними середовища непрямого впливу є технологія, стан економіки, політична обстановка і соціокультурні фактори.

Функції менеджменту-це відокремлені види управлінської діяльності. Загальні функції (див. рис. 1) визначаються цілями управління і притаманні будь-якої управлінської діяльності. Ці функції застосовуються на будь-якому рівні управління, в діяльності будь-якого органу управління незалежно від його специфіки. Дія загальних функцій здійснюється на рівні міністерства та відомства, на рівні підприємства та окремого підрозділу або робочого місця.

В процесі управління на кожному його рівні необхідно комплексне використання загальних функцій: планування, організація, мотивування, координування (регулювання), облік, контроль та аналіз.

Конкретні функції є результатом подальшого поділу праці з управління та визначають зміст управління. Конкретні функції пов’язують загальні функції з діяльністю окремих структурних підрозділів управляємої системи (відділень, бюро, лінійних та функціональних керівників та ін.), чітко встановлюють їх взаємозв'язки з відповідними елементами управляємої системи. Маштаб конкретних функцій залежить від ступеня деталізації управлінської діяльності. Кількість конкретних функцій може бути різною, ступень їх диференціації різна: як маркетинг, виробництво, дослідження та розробки, персонал, фінанси, менеджмент.

Цикл менеджменту: логічно послідовний процес виконання основних функцій на кожному етапі розвитку фірми. Цикл починається з планування, потім – організація, виконання та керівництво, контроль та аналіз.