
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
4.6 Питання методології пошукових робіт
4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
Наразі розповсюджені прилади, здатні до розшуку КВ інформації типу СРМ-700 «Акула» (Америка) (Рис.4.5) та ST-031 «Піранья», OSKOR-5000. Прилади можна віднести до програмно-апаратних комплексів.
«Акула» призначений для оперативного пошуку засобів знімання та контролю за інформацією. Діапазон частот 200 Гц – 3 ГГц. Велика кількість давальників. Здатен працювати в режимі детектора ІЧ випромінювань та віброприймача. Записує отримані дані на магнітофон. «Прослуховує» ланцюги ліній з напругами до 52 В. Тестує телефони та їх мережі. Недоліком є те, що високочутливий радіозонд має вразливий до перевантажень вхід, «боїться» як статичної електрики, так і потужних електромагнітних полів.
Рис. 4.5 Програмно-апаратний комплекс «Акула»
«Піранья» є багатофункціональним комплексом нового покоління. Має повний набір засобів для реалізації пошукових робіт будь якої складності. В режимі ВЧ детектора в діапазоні частот 30-2500 мГц має акустичний монітор детектованих сигналів. Автоматично налаштовується на найбільш потужний сигнал на фоні шумів. Має рідинно-кристалічний екран.
В режимі сканую чого аналізатора провідних ліній відображує панораму характеристик сигналів в електромережах живлення, телефонній мережі, мережах охоронної та протипожежної сигналізації. Спектрограма отримується шляхом ручного або автоматичного сканування в діапазоні частот 15 мГц.
Прилад має детектор НЧ магнітних полів для діапазону 300 – 5000 Гц.
Прилад працює в режимі акустичного приймача на виносний мікрофон та відображує параметри сигналів в діапазоні 300-6000 Гц. У цьому режимі визначає акустичну захищеність приміщень.
Прилад може працювати як в режимі відображень спектрограм, так і в режимі осцилографа та частотовимірювача.
Модель 2000 року під назвою ST-031P може керувати скануючим приймачем AR-8000 та АR-8200. При взаємодії з ПК ІВМ РС створює бази даних для графічної та мовної інформації.
Загалом прилади здійснюють:
пошук ВЧ передавачів аудіо та відеосигналів;
пошук телефонних «жучків»;
пошук провідних мікрофонів;
пошук ІЧ передавальників;
пошук засобів звукозапису;
аналізувати віброакустичні сигнали.
Для забезпечення секретності пошукових робіт у приміщенні мають бути відсутні сторонні особи. Мають бути зачиненими вікна, двері, штори, жалюзі. Для виявлення закладних забезпечують активацію усіх пристроїв в приміщенні. При цьому працюють в режимі «легенди» активації закладних – озвучують приміщення, знімають телефонні слухавки та переводять їх в режим «зайнято», вмикають світло та усі прилади побуту.
За іншою тактикою, навпаки – усі прилади вимикають, а вмикають їх по черзі. Якщо приміщення (або сусідні) забезпечені системами активного захисту (шумогенераторами), тоді їх вимикають. Вимикають також радіотелефони та мобільні телефони. Не дозволяється робота приладу разом з нелінійним локатором.
Для активації закладних приміщення озвучується музичною фонограмою. Не дозволяється використовувати для озвучування генератори завад.
На етапі підготовки має бути проведена калібровка приладу – обов’язково. Для цього використовують вхід зонда, до котрого підєднують НЧ зонд. При цьому регулятором калібровки досягають значень показників на дисплеї від 2 до 3 сегментів в режимі підсилення high.
Підготовку приладу слід проводити у найближчому приміщенні до перевіряйомого, і саме там досягти показників нульового порогу детектора. При цьому, це, інше приміщення має бути таким, котре має призначення що не співпадає з контролюйомим. Якщо поблизу такого немає, слід перейти до сусіднього, більше віддаленого, але обов’язково на цьому ж поверсі і з цієї ж сторони будівлі.
Після калі бровки та встановлення нульового порогу детектора прилад заносять до контролюйомого приміщення БЕЗ вимикання живлення приладу.
При проведенні робіт потрібно використовувати обидва режими пошуку – амплітудний та метод акустичного зав’язування.