
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
Для обслуговування інтересів МВС та спецслужб на Україні фірма Alcatel внесла зміни до своїх технічних рішень відносно систем зв’язку стандарту GSM в мережі «Глобалстар» за рахунок котрих можливим є перехоплення інформації наземних абонентів. Система перехоплення компанії Alcatel складається з апаратури перехоплення (додаткового обладнання, котре розміщується на вузлі комутатора послуг) та центру керування перехопленням. Головні характеристики системи:
контроль трафіку вибраних абонентів в реальному часі. До цього контрольованого трафіка відносяться вхідні та вихідні сеанси зв’язку (MSC), а також сеанси зв’язку, переадресовані через шлюзовий комутаційний центр мобільного зв’язку (Gateway MSG або GMSC). Цей трафік дозволяє отримати таку інформацію:
Інформація в телефонному каналі;
Мова;
Факс-повідомлення;
Дані;
Службову інформацію перехоплення, у тому числі:
частину сигнальної інформації;
зміст коротких повідомлень;
дату, час сеансу та координати мобільної станції.
Системами перехоплення можуть бути також абоненти інших компаній операторів, котрі користуються послугами роумінгу.
Система не може бути визначеною користувачами при контролюванні їх інформаційного обміну та не впливає на якісні показники послуг.
4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
Ринок продукції промшпіонажу розширюється безперервно, та адаптується до перешкод її розповсюдженню. Це і мікрофони і диктофони. Використання камуфльованих пристроїв є одним з шляхів вирішення проблеми їх виявлення, та може спрощувати тактику їх використання.
Найбільше поширеним є камуфляж під авто самописки, зонти протидощові, попільниці, вази, калькулятори та “Ноутбуки”, а також в предмети інтер’єру та одягу.
Сітьові закладні камуфлюють ся до фурнітури сітьових систем живлення: розгалужувачі, розетки, трійники, подовжувачі, тощо, але не рекомендується під’єднувати такі закладки до мереж, котрі обслуговують споживача з потужністю більшою за 0,5 кВт тому, що радіомікрофон пристрою буде підвержений наведенням від навантажеуючого пристрою (особливо від електромотора, у тому числі компресора холодильника) та від мережі частотою 50 Гц.
Використовуються пристрої «Сеть-ІР», «Сеть-2НК», SEL-M220-01, тощо.
Найбільш специфічною є тактика використання пристроїв «Довге вухо». При покладеній слухавці на лінію є замкненою система виклику (механічна, або електрична), котру ініціюють сигналом виклику. Коли абонент знімає слухавку, до лінії під’єднується телефонний апарат, що забезпечує зв'язок. Закладка «Довге вухо» забезпечує таку ж операцію без механічного підняття слухавки.
«Довге вухо» отримує команду про штучне підняття слухавки різними способами. Наприклад:
набирається номер телефону ззовні;
після першого (другого) сигналу виклику трубка визовача кладеться, причому виклик до абонента на ці сигнали блокується пристроєм «Довге вухо»;
через визначений інтервал часу (10-40 с.) виклик повторюється;
щоб сторонній не потрапив на цей час до лінії, через 45-60 с формується сигнал «відбій»;
через зазначений відрізок часу закладка під’єднується до лінії та починає контролювати приміщення. Причому можна використовувати не даний телефон, а окремий мікрофон і контролювати сусідні приміщення;
при підніманні трубки телефону закладка виключається.
Може використовуватися інша тактика:
після набору номера телефону з закладкою до лінії транслюється спеціальний
звуковий сигнал через мікрофон апарата прослуховування (подібний пристрій зветься біпером);
при проходженні такого сигналу система під’єднує телефон з закладкою на
прослуховування.