
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
В початковому курсі ТЗІ були представлені провідні розробники техніки підслуховування. Використання спецтехніки регламентоване законодавством України та не є загальнодоступним.
Для виявлення закладних потрібно визначити можливий діапазон частот їх роботи. Головні діапазони частот, котрі використовують закладні пристрої (за кількістю відомих зразків) складають 270…480 МГц, 115…200 МГц, 75…115 МГц. Останнім часом усе більше засвоюється діапазон 640…1000 МГц та вище. Після введення обмежень на спеціальні технічні засоби для радіо закладних виділеним є діапазон 415…420 МГц (ME-F – виносний мікрофон з підсилювачем, - КТЦ «Охранные системы», Киев-23, Бассейная 12). Однак реально можна зустріти велику кількість раніш виготовлених пристроїв і працюючих в інших діапазонах частот.
Але найбільшою перешкодою на шляху виявлення закладних є постійно вдосконалювані підходи до виготовлення пристроїв з складними видами модуляції та прийоми закриття та камуфлювання присутності випромінювань в ефірі.
В основному використовується модуляція несучої частоти передавача, однак зустрічаються пристрої з модуляцією сигналу проміжної частоти або подвійної модуляції (наприклад, радіо закладка PK-1970-SS). Приймання такого сигналу на звичайний приймач є неможливим. Гучномовець виробляє шум після детектування. Хоча найчастіше використовуються види модуляції WFM (широкосмугова) та NFM (вузькосмугова), з’явився новий клас приладів з дельта модуляцією. В професійних закладних використовують складні сигнали, такі як шумоподібні, або з псевдовипадковою перестановкою несучої. Наприклад в виробах SIM-PR-9000T та PK-1970 використовують шумоподібні сигнали з фазовою маніпуляцією та шириною спектру 4 та 5 МГц.
При кодуванні сигналу використовують аналогове скремблювання (PK-2010S – проста інверсія спектру з точкою інверсії 1,862 кГц; «Брусок-ЛЗБ ДУ» та PK-1380 SS – складна інверсія спектру; PK-1195 SS та PK-2050 – перетворення мови в цифровий вид; SIM-PR-9000T та PK-1970 – перетворення в цифровий вид та шифрування).
В якості антен закладних використовують як вбудовані так і випадкові (адаптовані) антени. В деяких закладних, котрі працюють в ЗВЧ, використовують як спіральні, так і направлені антени, а це різко зменшує можливість їх виявлення.
В якості випадкових антен можуть використовуватися шнури телефонних апаратів, відрізок лінії зв’язку, тощо. У цьому випадку діаграма спрямованості є невизначеною. Це також ускладнює пошук закладних та визначення їх місцезнаходження.
Якщо використовується ІЧ закладка, тоді її розшукування стає ще складнішим, але і користувач закладного має складності, бо йому потрібно зфокусувати звою закладку на приймачі, тобто розмістити у визначеному положенні на прямій ділянці простору без перешкод.
Для ще більшого камуфлювання використовують метод включення за голосом (системи VAS та VOX), та системи дистанційного керування, котра не тільки вмикає або вимикає пристрій, а й може керувати режимом їх роботи. Для передавання сигналів керування використовують зазвичай УКХ діапазон при кодуванні сигналу для виключення довільних спрацювань. Можливе також керування декількома закладними одночасно з одного пристрою керування.
Закладні з накопиченням та передаванням в прискореному режимі дозволяють записувати акустичне повідомлення 6…14 годин і передавати його за 10 хвилин.
Пристрої з живленням від сонячних батарей використовують за тактикою: початок роботи є моментом ввімкнення світла в приміщенні.
Диктофони в мобільних телефонах, мініатюрні диктофони цифрові, мініатюрні камуфльовані, тощо – широкий асортимент пристроїв котрі реально дуже важко виявити.
Найцікавішими є спеціальні пристрої з вторинним випромінюванням. Наприклад, пристрій на 330 МГц має вигляд як на рис.4.2
1. кришка з діелектрика
12
1 2. місце з’єднання
з металевим стаканом
3. проставка з фериту
2
4. кільце з ізолятора
11 3 5. металева антена (1/4 вібратор 330 МГц)
6. узгоджувальний конденсатор
7. спеціальна рідина
4
8. стакан
5
9. тонкий прошарок масла (мікрофон)
10. металевий циліндр (1/2
котушки
10
індуктивності на 10 мГн)
11. металевий циліндр
9 6 12. отвір для резонатора з антеною
7
8
Рис.4.2 Перевипромінювальний пристрій.
Тут оболонка резонатора «прозора» для хвиль УКХ і тому хвиля від зовнішнього джерела цієї частоти ефективно відбивається від резонатора. Його розміщення на поверхні масляної рідини призводить до того, що при виникненні акустичного поля резонатор коливається в такт з звуком. Змінюється добротність резонатора, а з нею і частота. Відбитий сигнал модулюється акустичним і надходить до приймача. Одна з версій цього пристрою «Сатир» використовувалася спецслужбами Англії та Америки. Пристрої, що виготовлені за таким принципом називають аудіотранспондерами (SIM-ATP-16, PK-500, тощо).
Аналогічні електронні пристрої працюють в УКЧ та СВЧ діапазонах. Передавач випромінює моночастотний сигнал у напрямку транспондера. Приймальна частина транспондера виділяє несучу та передає на модулятор. До модулятора підєднаний мікрофон. Промодульований відбитий сигнал перевипромінюється. Причому вторинне випромінювання зрушується по частоті відносно сигналу опромінювання. Це забезпечує маскування передавача та підвищує завадостійкість. Наприклад, виріб SIM-ATP-16 має приймач з резонансним контуром, налаштованим на частоту 160 МГц, а передавальний контур має частоту 160,012 МГц. Тобто зрушення здійснюється на 12 кГц.
Потужності в 10 Вт достатньо для зв’язку з пасивним транспондером на відстань 300 м.
Щоб зменшити розміри пристрою використовують частоти 800-950 МГц (SIM-TP-40). Розміри транспондера зменшуються до 6х24 мм.
Активні транспондери при живленні 3 В можуть працювати до 3-х місяців без заміни живлення.
Крім того, використовують прилади типу «довге (телефонне) вухо» та сітьові закладні. «Довге вухо» є закладкою з «штучно піднятою» трубкою, а сітьові закладні контролюють акустику приміщення і передають перехоплені дані по дротах на під несучих частотах. Сітьові закладні мають необмежене живлення (серія КПЛ-С сітьові та КПЛ-Т телефонні).