
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
Контроль за акустичним станом в приміщенні може здійснюватись за рахунок використання вимірювальних акустичних приймачів. До складу таких приладів входять два послідовно увімкнутих прилади: чутливого елемента та вимірювального пристрою.
В якості чутливого елемента використовують мікрофони, котрі перетворюють енергію звукових коливань (звуковий тиск) в електричний струм звукової частоти.
Мікрофони бувають електродинамічні (котушкові або стрічкові), конденсаторні (електростатичні), п’єзоелектричні, електромагнітні, вугільні, електретні.
При підключенні навантаження Rн до мікрофона у вигляді резистора, на навантаженні, за рахунок струму, створюваному мікрофоном, розвивається електрична напруга Uм. Вимірювання цієї напруги здійснюється вольтметром з високою чутливістю та малим рівнем власних шумів.
+Uж
Rн
Uм
Вольтметр
Рис. 2.9 Отримання сигналу від мікрофона. Uж – напруга живлення.
Однією з характеристик мікрофона є або внутрішній опір мікрофона, або струм максимальної чутливості через мікрофон Іч. Тоді величина опору резистора навантаження визначається за формулою: Rн=Uж/Іч , що відповідає внутрішньому опору мікрофона.
Іншою характеристикою мікрофонів є характеристика спрямованості мікрофона G[дБ], котра називається коефіцієнтом спрямованої дії.
Чутливість усього вимірювача, складеного з мікрофона та вольтметра, залежить від чутливості та рівня власних шумів кожного з них. Загальна чутливість всього вимірювача визначається як гранична акустична чутливість γгр[дБ]. Оскільки вимірювач отримує зовнішній вплив у вигляді звукового тиску в Паскалях [Па], для визначення цієї величини в дециБелах [дБ] необхідно визначити, відносно якої величини мінімально припустимого звукового тиску [Па] визначається гранична акустична чутливість γгр[дБ]. За таку величину прийнятим є мінімальний рівень звуку, котрий може бути сприйнятий людиною, і він дорівнює М0= 2•10-5 Па.
При проведенні вимірів акустичних сигналів в приміщенні або на відкритому просторі щодо визначення характеру акустичної обстановки необхідно визначити максимальну відстань від джерела звуку до мікрофона, на котрій можливо проводити вимірювання. Якщо визначати можливість приймання сигналів вимірювальним акустичним приймачем згідно величини допустимого відношення с/ш на виході приймача h[дБ], тоді співвідношення між h [дБ] та максимальною відстанню r [м] від джерела звуку має вигляд:
h – G = М – Вф – 20lgr - γгр,
де: М – рівень мовного сигналу, котрий прослуховується [дБ]; Вф – рівень шумового фону в приміщенні [дБ].
Для використання цієї формули і отриманні однозначного значення r (в метрах, сантиметрах, тощо) необхідно знати або умови вимірювань величини М, або задавати М в [Па/м], тобто вважати, що дані про джерело звуку були отримані за рахунок вимірювань звукового тиску (М [Па]) на відстані 1 м. від цього джерела. Тоді можна буде перевести М [Па] в М[дБ] при М0= 2•10-5 [Па].