2.2 Проект положення вихідних пунктів

В якості вихідних пунктів для створення планового і висотного обґрунтування використані пункти полігонометрії 1 розряду – Рп1 та Рп2, закладені Миколаївською експедицією. Вимірювання проводились теодолітом ЕТ-02.

Закріплення центрів

П ункти полігонометричних мереж закріплюються на місцевості центрами, над якими будуються зовнішні знаки. Центри служать для точного позначення місць розміщення пунктів і довготривалого їх збереження. Зовнішні знаки служать для встановлення на них приладів для спостережень, якщо відсутня видимість пунктів з землі, а також візирних цілей, на які проводяться спостереження з інших пунктів.

Типи центрів державних геодезичних мереж регламентуються “Інструкцією про типи центрів геодезичних пунктів” (ГКНТА — 2.01, 02-01-93), ГУГКіК, Київ, 1994.

Для закріплення застосуємо вид центру- ґрунтовий,У20П.

Він споруджуються із чотирьох бетонних блоків з двома металевими марками:

• нижній — бетонний куб з стороною 20 см з металевою маркою, вага — 16 кг;

Рис. 2. Центр пункту тріангуляції. Ґрунтовий. Тип У20П

• охоронна плита — бетонна плита 50x50x10 з арматурою із дроту 05 мм у вигляді сітки з стороною 10 см та двома монтажними петлями, вага —50кг;

• верхній — бетонна зрізана піраміда з металевою маркою у верхній площині та монтажними петлями, нижня площина 20x20, верхня 14x14, висота 100 см, вага 14 кг;,

• пізнавальний стовп — бетонний паралелепіпед 10x10x70, вага — 14 кг.

(рис.1) Центр пункту тріангуляції. Ґрунтовий. Тип У20П

Характеристика пункту

Пункти полігонометрії Рп.1 та т Рп.2 утворять базис із південного заходу, що дозволить виконують зйомку південно-західної частини земельної ділянки(додаток 1).

ПунктРп.1 дозволить виконувати топографічну зйомку з півдня.

2.3 Проект положення пунктів мережі полігонометрії 2-го розряду

При створенні мереж полігонометрії IV класу, 1 та 2 розряду треба дотримуватись вимог, що наведені в таблиці № 1:

Таблиця 1

Показники полігонометрії

Показники	2 розряд
Гранична довжина ходу, км:
-окремого	4,0
-між вихідною і вузловою точками	3,0
-між вузловими точками	2,0
Граничний периметр полігона, км	12
Довжина сторін ходу, км найбільша найменша середня	0,5 0,08 0,2
Кількість сторін в ході, не більше	15
СКП виміряного кута, не більше	10”
Кутова невязка ходу або полігону n-кількістькутів
СКП вимірювання довжин сторін, см До 500 м 500-1000 м Понад 1000 м	1 - -
f відносне	1:5000

Таблиця 2

Кількість заходів вимірювання кутів у полігонометрії

Точність теодоліта	Клас або розряд
	2 розряд
1” 2” 5”	- 2 3

Примітки:

1. При вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших.

2. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0.5 км допускається абсолютна лінійна нев’язка 10 см.

3. Кількість кутових і лінійних нев’язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10 %.

4. На всі закріплені точки ходів полігонометрії повинні бути передані позначки нівелюванням IV класу або технічним.

5. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконують способом кругових прийомів за триштативною системою оптичними приладами не нижче 5-секундної точності. Центрування приладу та візирних марок виконують з точністю 1 мм.