Перший закон менделя
Під час моногібридного схрещування в першому поколінні гібридів завжди виявлялася тільки одна з двох альтернативних ознак; друга ознака не виявлялася, вона була в пригніченому стані. Усе перше покоління було однаковим.
Закон одноманітності першого покоління (закон домінування): у гібридів першого покоління виявляються тільки домінантні ознаки – воно фенотипово одноманітне.
Другий закон Менделя
Гібриди
першого покоління F1 при
подальшому розмноженні (самозапиленні)
дають розщеплення за альтернативними
ознаками, у їхньому потомстві
F2 з'являються
особини з рецесивними ознаками, що
складають приблизно четверту частину
від усього числа нащадків (3 : 1
).
Закон розщеплення: під час схрещування гібридів першого покоління у гібридів другого покоління відбувається розщеплення ознак у відношенні 3:1 – утворюються дві фенотипові групи.
Третій закон Менделя
Під час дигібридного схрещування кожна пара ознак успадковується незалежно від інших. Гібриди утворюють 4 фенотипові групи в характерному відношенні 9:3:3:1.
Закон незалежного розподілу генів: при ди- чи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків відбувається незалежно від інших.
Під
час дигібридного схрещування організми
відрізняються за двома ознаками. Один
із батьків має дві домінантні ознаки,
інший – дві рецесивні.
У гібридів першого покоління спостерігається одноманітність, вони гетерозиготні за двома ознаками (АаВв). Під час утворення статевих клітин формуються 4 види гамет із різними комбінаціями ознак. Закон комбінування станів ознак можна записати, користуючись решіткою Пеннета. Унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою можливі 12 варіантів генотипів, за фенотипом можливі 4 варіанти:
– 9 частин успадковують домінантні ознаки і кольору, і форми;
– 3 частини – домінантну ознаку за кольором і рецесивну за формою;
– 3 частини – домінантну ознаку за формою і рецесивну за кольором;
– 1 частина – обидві ознаки рецесивні
Неповне домінування
1. Якщо один алель не повністю домінує над другим, спостерігається проміжне успадкування. У цьому випадку ознаки гібридів є проміжними в порівнянні з батьківськими формами
2. При схрещуванні гібридів F1 між собою у F2 відбувається розщеплення за фенотипом у відношенні 1 : 2 : 1
3. Гетерозиготи зовні відрізняються від гомозигот
За фенотипом організму не можна з достатньою повнотою судити про його спадкову структуру – генотип. При повному домінуванні, наприклад, гомозиготи АА і гетерозиготи Аа мають однаковий фенотип. Визначити генотип можна лише за характером розщеплення в гібридному поколінні.
Розщеплення F2 за фенотипом: 1 червоний : 2 рожеві : 1 білий
Аналізуюче схрещування
Аналізуюче схрещування – це схрещування особини невідомого генотипу з особиною, гомозиготною за рецесивним алелем. Гомозиготна особина завжди утворює один сорт гамет, і за потомством F1 можна судити про кількість типів гамет досліджуваного генотипу.
Якщо під час аналізуючого схрещування особини невідомого генотипу з рецесивною гомозиготою всі особи в F1 одноманітні, то невідомий генотип – гомозигота АА: P AA х aa G A a F1 Aa |
Якщо під час аналізуючого схрещування особини невідомого генотипу з рецесивною гомозиготою в F1 є розщеплення 1:1, то невідомий генотип – гетерозигота Аа: Р Aa х aa G A a F1 Aa aa |