2. Форми суспільного продукту

Найбільш узагальнюючим показником виробничої діяльності всього працездатного населення країни є сукупний суспільний продукт (ССП) – товари і послуги, створені працею сукупного працівника в різних сферах і галузях виробництва за певний період, як правило за рік.

В ринковій економіці форма зв’язків ринкова. Це означає, що всі блага, що знаходиться в економічному обороті, мають подвійну форму буття: натурально-речову і грошову.

По своїй натурально-речовій формі ССП поділяється на засоби виробництва і предмети споживання.

Засоби виробництва призначені для виробничого споживання, вони знову повертаються в процес виробництва як необхідний елемент і для подальшого розвитку. Предмети споживання призначені для кінцевого використання, особистого споживання, тому в процесі виробництва вони участі не приймають.

Відповідно цьому суспільне відтворення поділяється на два підрозділи: І підрозділ – виробництво засобів виробництва, ІІ підрозділ – виробництво предметів споживання.

В процесі відтворення різні частини ССП виконують різні функціональні ролі. Та частина, яка використовується для оновлення зношених засобів виробництва називається фондом відшкодування (ФВ). Частина ССП, яка надходить у споживання в вигляді сплати за працю, доходів підприємців, різних соціальних виплат, складає фонд споживання (ФС).

Частина ССП, яка використовується на накопичення (розширення виробництва) – це фонд накопичення (ФН).

Тому функціональна структура ССП може бути представлена як сукупність:

ССП = ФВ + ФС + ФН.

Структура вартості сукупного продукту – це сума вартості споживаного постійного капіталу (с), змінного капіталу (v) та додаткової вартості (m).

Таким чином, частина сукупного продукту (с), по мірі його реалізації, в грошовій формі повертається знову у виробництво, щоб відшкодувати зношені засоби виробництва і мати можливість продовжувати виробництво (ФВ). За рахунок другої частини (нова вартість - v + m), по-перше, формуються грошові доходи різних слоїв населення (ФС), по-друге, здійснюється накопичення (ФН).

ССП інформує нас про загальні підсумки розвитку виробничої сфери. ССП у вартісної формі виступає як валовий суспільний продукт – сума вартості продукції усіх господарських одиниць.

Однак, даний показник має суттєвий недолік. При підрахунку валового суспільного продукту неодноразово складаються величини матеріальних витрат на всіх технологічних стадіях виробництва, тобто він має повторний рахунок.

Тому в наш час широко використовуються такі макроекономічні показники, як валовий внутрішній продукт, валовий національний дохід, національний дохід та інші.

Валовий національний (ВНП) і валовий внутрішній продукт (ВВН) виражають результати діяльності в галузі матеріального виробництва і послуг. Обидва визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг в економіці за один рік. Ці показники можуть бути розраховані як в цінах поточного року, так і в порівняних цінах (ціни базового року, в які перераховуються показники для порівняння).

Різниця між ВНП і ВВП полягає в наступному:

1) ВВП підраховується по так званій територіальній ознаки. Це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва і сфери послуг незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни;

2) ВНП – це сукупна вартість всього об’єму продукту і послуг національної економіки незалежно від місцезнаходження національних підприємств (у своїй країні або за кордоном).

Таким чином, ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих факторних доходів від використання ресурсів даної країни за кордоном (переведений в країну прибуток від вкладеного капіталу за кордоном, від власності, яка там мається, заробітна плата громадян, які працюють за кордоном, за мінусом аналогічних доходів іноземців, що вивезені із країни.

До факторних доходів відносяться: дохід найманих працівників, рентний дохід, позичковий процент, прибуток підприємств.

Головна вимога при підрахунку показників ВВП і ВНП – це, щоб всі товари і послуги вироблені за рік, обчислювались тільки один раз, тобто при підрахунку враховується тільки кінцева продукція і не враховуються проміжні продукти.

Кінцева продукція – це товари і послуги, які купуються споживачами для кінцевого використання, а не для перепродажу.

Проміжна продукція – це товари і послуги, які проходять подальшу переробку чи випробовуються декілька разів, перш ніж потрапити до кінцевого споживача.

Як вимірювач валового щорічного обсягу виробництва ВВП має один важливий недолік: він завищує обсяг виробництва на вартість щорічних амортизаційних відрахувань і на суму непрямих податків.

Зменшивши величину ВВП на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих за рік, можна отримати ще один макроекономічний показник – чистий національний продукт (ЧНП). За допомогою цього показника визначається загальний щорічний обсяг виробництва товарів і послуг, який країна створила і використала у всіх секторах свого національного господарства. Інакше кажучи, ЧНП показує розмір доходу постачальників економічних ресурсів за надання ними землі, робочої сили і капіталу, підприємницьку здатність, за допомогою яких створений цей ЧНП.

Єдиним компонентом, який не відображає дійсного вкладу економічних ресурсів у ЧНП, є непрямі податки. Таким чином, щоб визначити показник загального обсягу заробітної плати, рентних платежів та прибутку, необхідно відрахувати від ЧПП суму непрямих податків. Отриманий показник має назву „національний дохід”.