Тема 12. Форми суспільного продукту в процесі виробництва. Національний дохід

1. Зміст процесу суспільного відтворення

2. Форми суспільного продукту

3. Національний дохід, його розподіл і використання

1. Зміст процесу суспільного відтворення

Суспільне відтворення, як виробництво на макрорівні, є виробництвом для задоволення людських потреб і існує в постійному русі, проходячи такі стадії: особисто виробництво, розподіл, обмін і споживання. Для існування людського суспільства виробництво повинно постійно оновлюватись. Процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні й оновленні, називається суспільним відтворенням.

Для цього процесу необхідне постійне відтворення всіх факторів виробництва: робочої сили, засобів виробництва і природних ресурсів, місця існування і виробничих відносин.

Відтворення робочої сили пов’язане з оновленням її працездатності в широкому розумінні – підготовку замість працівників, які виходять із виробництва, нових кваліфікованих кадрів. Цього можна досягти шляхом постійного відтворення предметів особистого споживання, розвитку системи соціального захисту, розвитку системи освіти і професійної підготовки та ін.

На початку кожного наступного циклу економічного кругообороту потрібно мати необхідні засоби виробництва. Зношені і використані засоби виробництва повинні бути замінені новими.

Для постійного відтворення необхідне постійне оновлення природних ресурсів: встановлення родючості ґрунтів, лісових масивів, підтримання чистоти водних і повітряних просторів. Особливе значення отримали, по-перше, раціональне використання таких невиробничих продуктів, як нафта, газ, металічні руди; по-друге, пошук на основі наукових досягнень їх заміни іншими джерелами енергії і сировини.

Відтворення завжди має суспільний характер, виступає в певних суспільних формах. Тому в кожній економічній системі, поряд з відтворенням факторів виробництва, існує також відтворення певних економічних виробничих відносин між людьми. Звідси обов’язковою складовою частиною процесу відтворення є його суспільна сторона як форма існування продуктивних сил.

В умовах ринкової економіки постійно відтворюється товарна форма виробництва як його організаційно-економічні відносини. Одночасно постійно оновлюються відносини власності, як соціально-економічні відносини виробництва.

В ринковій системі господарювання, збудованій на суспільному поділі праці та економічному уособленні виробників, відтворення можливе при умові коли всі товари будуть продані, всі засоби і предмети споживання відшкодовані. Ця умова передбачає дотримання певних народногосподарських пропорцій.

Вперше до цього висновку прийшов французький економіст Ф. Кене (1694 – 1774 рр.) засновник макроекономічного аналізу.

Пізніше до процесу відтворення в масштабах суспільства звернувся К. Маркс. Він створив теорію відтворення суспільного капіталу.

В сучасній західній економічній літературі безперервність виробництва в масштабах суспільного виробництва розглядається в моделі економічного обороту продуктів і доходів.