- •Методичні рекомендації з питань виховної роботи Мета і завдання процесу виховання
- •Параметри оцінки виховної роботи закладу освіти
- •1. Вивчення соціально-педагогічних умов діяльності школи
- •2. Планування та розробка основних напрямків виховної роботи
- •3. Організація роботи педагогічного колективу на підвищення якості виховного процесу
- •4. Інтеграція зусиль школи, сім’ї та громадськості
- •Використання нетрадиційних форм роботи з батьками
- •Пам’ятка вивчення стану виховної роботи школи
- •IV. Контроль за станом виховної роботи
- •Орієнтовні вимоги до плану виховної роботи*
- •Педагогічне проектування виховного процесу
- •Ф ункції управління виховним процесом
- •Форми залучення педагогів до розробки плану виховної роботи
- •Форми залучення учнів до планування виховної роботи
- •Форми залучення батьків до планування виховної роботи
- •Діагностична та корекційна діяльність класного керівника Методика „Закінчення речення” (для учнів 5-6-х класів)
- •Методика „Моя самооцінка”
- •Модель взаємозв’язку функцій циклу управління виховною роботою школи
- •Орієнтовна тематика виховних заходів з питань формування громадянської свідомості учнів
- •Рекомендації щодо організації роботи шкільного товариства „Козачата”
- •Орієнтовне положення про проведення спортивного свята ”Козацькому роду − нема переводу”
- •Пам’ятка черговому по школі
- •Обов’язки чергового у класі
- •Пам’ятка з підготовки та проведення класних зборів
- •Діагностична анкета класного керівника
- •Інформаційне забезпечення виховної роботи в загальноосвітніх закладах
- •Методика соціально-психологічної самоатестації колективу
- •Технологія проведення виховного заходу
- •Орієнтовна схема аналізу виховного заходу Дата: __________________Клас (и)_____________
- •Основні параметри аналізу
- •Аналіз і самоаналіз виховного заходу*
- •Визначення якості та оцінка заходу
- •Проблема запобігання бідності та згубного впливу багатства в історії соціальної педагогіки та соціальної роботи*
- •Список використаної літератури:
Методика „Моя самооцінка”
Мета: Заохочувати учнів до здійснення самооцінки власних якостей особистості, усвідомлення її значення для підлітка.
Спочатку учням пропонується прочитати слова, що характеризують окремі якості особистості: охайність, безтурботність, вдумливість, сприйнятливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, поміркованість, легковірність, повільність, мрійливість, поміркованість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервовість, нерішучість, нестриманість, образливість, обережність, педантичність, підозрілість, принциповість, презирливість, розв’язність, рухливість, розсудливість, рішучість, стриманість, співпереживання, терпеливість, боягузтво, завзятість, поступливість, чуйність, ентузіазм.
Після того, як учні прочитають усі названі якості, їм пропонується скласти два рядки слів по 10-15 у кожному. У перший рядок слів, що записуються на аркуші паперу ліворуч, учні вписують ті слова, що, на їх думку, характеризують їхній ідеал. У рядку праворуч записуються слова, що характеризують так званий антиідеал учня.
Коли слова будуть записані в обох рядках, учням рекомендується з першого (позитивного) і другого (негативного) рядків вибрати ті, які характеризують притаманні їм якості.
Вибір учнями якостей здійснюється дихотомічно: „так” чи „ні”, є певна риса характеру чи відсутня, незалежно від ступеня її прояву.
Обробка результатів і висновки: кількість позитивних рис, які учні відібрали, поділіть на кількість слів, що містяться в рядку „ідеалу”. Якщо результат є близьким до одиниці, учень себе переоцінює. Результат, близький до нуля, свідчить про недооцінку і підвищену самокритичність. При результаті, наближеному до 0,5 можна говорити про адекватну самооцінку, про те, що учень достатньо самокритично сприймає себе.
Подібним чином роблять висновки і на основі подібного порівняння виділених учнем негативних якостей у рядку анти ідеалу. Результат, наближений до нуля, свідчить про завищену самооцінку; до одиниці − про занижену; до 0,5 − про адекватну самооцінку.
Для перевірки індивідуальних особливостей старшокласники можуть скористатися наведеною нижче таблицею. Класний керівник звертається до учнів: „У таблиці в рядках ліворуч і праворуч подано опис удаваної поведінки двох різних людей. До кого з них ви більше подібні?
Уважно перечитайте речення спочатку ліворуч, потім − праворуч. У середині аркуша зробіть у відповідній графі позначення „+” або „”, якщо ваші якості подібні до якостей першої чи другої людини. Якщо ви подібні до людини, якості якої описано ліворуч, то позначки потрібно поставити в одній з двох граф з лівого боку. Якщо ви подібні до людини, якості якої вказано праворуч, позначку слід роботи ближче до правого рідка. Якщо ви вважаєте, що певні якості обох людей у вас виявляються однаковою мірою, позначку можна поставити посередині. Це означатиме, що ви подібні до першого чи другого типів.
|
Дуже подібний |
В основному подібний |
Подібний до першого і другого |
В основному подібний |
Дуже подібний |
|
Завжди веселий настрій, багато посміхається і піднімає настрій іншим. |
|
|
|
|
|
Часто вважає себе нещасним, рідко посміхається, мало жартує. |
Перебуваючи в центрі уваги, почуває себе впевнено. |
|
|
|
|
|
Перебуваючи в центрі уваги, почуває себе незручно (дискомфортно), соромиться. |
Настрій часто змінюється, людину легко можна вивести з рівноваги. |
|
|
|
|
|
Звичайно настрій рівний, людину важко вивести з рівноваги. |
Швидкий, різкий, рухливий у рухах і жестах, поспішає, коли говорить. |
|
|
|
|
|
Рухи, жести, мова уповільнені, стримані, голос тихий. |
Швидко забуває про невдачі й береться за роботу. |
|
|
|
|
|
При невдачах дуже довго переживає, хвилюється, не може взятися за справу. |
Легко знайомиться, в людях бачить друзів, товаришів. |
|
|
|
|
|
З людьми сходиться важко, друзів має небагато. |
У людини чимало планів і задумок, нічого, що одні виконуються, а інші − ні. |
|
|
|
|
|
Довго б’ється над розв’язанням одного завдання, намагається довести його до кінця. |
Постійно прагне бути з кимсь, відчуває себе погано, коли залишається сам з собою. |
|
|
|
|
|
Не шукає зустрічей з людьми, наодинці йому буває краще. |
Хоче, щоб усі радості або біди були сприйняті іншими людьми. |
|
|
|
|
|
Усі почуття прагне переживати наодинці. |
Коли отримує зауваження, то поводить себе галасливо, вступаючи у лайку, виправдовується. |
|
|
|
|
|
Вислуховує зауваження зовні спокійно, намагається не сваритися. |
Після виконання важкого завдання може швидко братися за інше. |
|
|
|
|
|
Швидко втомлюється і довго відчуває себе втомленим. |
Швидко забуває образи та гіркоти. |
|
|
|
|
|
Довго не може прийти до тями після перенесених неприємностей. |
Любить підсміюватися з друзів, часто не замислюючись, що буде потім. |
|
|
|
|
|
Рідко жартує і часто ображається на жарти. |
Любить одразу приступати до справи, не замислюючись особливо, що буде потім. |
|
|
|
|
|
Любить все продумати, заздалегідь ретельно спланувати, розрахувати. |
Швидко знаходить вихід з важкого становища. |
|
|
|
|
|
Довго роздумує, обмірковує, хвилюється, перш ніж прийняти рішення. |
Постійно чекає новин, людині не по собі, коли мовчить радіо, не працює телевізор, коли небагатослівні друзі. |
|
|
|
|
|
Чим менше новин, тим краще: можна над чим-небудь поміркувати. |
Підрахуйте позначки ліворуч і праворуч і з’ясуйте, які якості у вас переважають.
Класний керівник може поставити ряд питань щодо самоаналізу особистості учнем:
№ з/п |
Питання |
Так |
Ні |
Буває по-різному |
1. |
Чи можеш ти володіти собою? |
|
|
|
2. |
Чи можеш ти підкорятися? |
|
|
|
3. |
Чи маєш досвід прийняття самостійних рішень? |
|
|
|
4. |
Чи завжди виявляєш готовність до активних дій? |
|
|
|
Після діагностики можна використати такі поради із самовиховання:
Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.
Записуй згідно з важливість свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня.
Берися за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня/дня залишаються невиконаними один або два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень/день.
Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це здаватиметься важко, але з часом ти зрозумієш, що головне − це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.
Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.
Не роботи жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо − „ні”.
Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, не став перед собою завдання реальні, ні в якому разі не „заривайся”, бо не спрацює твій внутрішній наказ: „Так треба”, „Я мушу”.
Спробуй проаналізувати: на що ти переважно втрачаєш свій вільний час?
Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.
Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз уваги і зберегти час.
З досвіду роботи Шумського РМК
Схема психолого-педагогічної характеристики класу
Загальні дані про клас: |
|
Спрямованість класного колективу: |
|
Навчальна діяльність: |
|
Трудова діяльність: |
|
Інші види діяльності: |
|
Характеристика взаємин у колективі: |
|
Актив класу: |
|
Педагогічне керівництво колективом: |
|
Висновки: |
|
З досвіду роботи Шумського РМК
Система роботи школи з профілактики правопорушень
Робота ради профілактики правопорушень: |
|
Організація контролю за станом відвідування школи: |
|
Система роботи школи щодо попередження правопорушень |
Місячник правових знань:
Уроки правознавства. Батьківський лекторій. Школа правових знань. Облік дітей, схильних до правопорушень. Облік батьків, які не займаються вихованням дітей. |
Система правового виховання і освіти: |
|
Виховання свідомої дисципліни учнів: |
|
План місячника правових знань: |
|
Додатки
З досвіду роботи Збаразького РМК
