Форми залучення педагогів до розробки плану виховної роботи

1. Анкетування. Тематика анкет:

• Демократизація шкільного життя.

• Творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів.

• Стиль педагогічного спілкування.

• Рівень володіння педагогічною технікою, новими педагогічними технологіями виховної роботи.

• Методична служба − класному керівникові. Якій їй бути?

2. Тестування. Тест „Визначення рівня культури школи.

3. Організаційно-навчальна гра: ”Школа. Педагог. Учень”. (Проблеми педагогів. Проблеми учнів. Що ми можемо разом? Вернісаж ідей. Концепція. Програма.).

4. Проведення „круглих столів”:

• Демократизація шкільного життя як засіб поліпшення якості виховного процесу.

• Дитяче об’єднання: досвід, тенденції, програми розвитку.

• Учнівське самоврядування в школі сьогодні, завтра.

• Робота з сім’єю: погляд у майбутнє.

• Який класний керівник потрібен школі сьогодні і чого йому варто було б навчитися?

5. Продуктивна гра: „Перспективи розвитку школи”.

6. Практичне заняття: „Планування діяльності класного керівника”.

7. Семінар-практикум: „Організаційно-діяльнісні ігри в систем роботи класного керівника”.

8. Панорама методичних знахідок: „Багатство ідей − у шкільну практику”.

9. Захист творчих програм: „Клуби у виховній системі роботи школи”, „Концепція розвитку нашої школи”, „Самоврядування”, „Виховна система класу”.

Форми залучення учнів до планування виховної роботи

1. Анкетування: „Я і мій клас”, „Твої інтереси”, „Ставлення до школи”, „Думаю, мрію, пропоную”, „Світ моїх захоплень”.

2. Зошит творчих робіт: „Моя школа”, „Мій клас”.

3. Захист творчих проектів: „Якою я бачу школу в новому навчальному році”, „Яким я бачу свій клас”.

4. „Круглі столи”: „Учитель і учень: стиль взаємовідносин”, „Співробітництво вчителів і учнів: яким йому бути?”

5. Ринг „Якою я хотів би бачити свою школу, клас?”

Форми залучення батьків до планування виховної роботи

1. Анкетування: „Рівень усвідомлення батьками потреб в оволодінні педагогічними знаннями”.

2. Батьківські збори: „Як оновити зміст роботи з батьками, осучаснити його, зробити корисним і цікавим”.

З досвіду роботи Шумського РМК

Діагностична та корекційна діяльність класного керівника Методика „Закінчення речення” (для учнів 5-6-х класів)

Мета: Виявити рівень розвитку в учнів таких якостей, як самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність.

Учням пропонується прослухати речення (коротке оповідання) і в досить швидкому темпі закінчити це речення чи оповідання.

Речення:

1. „Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...”

2. „Коли я відчуваю утруднення при прийнятті певного рішення, то...”

3. „Обираючи між цікавим, але необов’язковим, і необхідним, але нудним заняттям, я зазвичай...”

4. „Коли в моїй присутності ображають людину, я...”

5. „Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, то я...”

6. „Якби я був на місці вчителя, то я...”

Оповідання:

1. „У шкільній їдальні черговий учень зненацька впустив шматок хліба в котел з молоком і нікому не сказав про це. Його однокласник бачив, що трапилося, але так само ні з ким не поділився. Молоко прокисло, і вся школа залишилася без сніданки.

Я думаю, що...”

2. „На традиційній зустрічі з колишніми випускниками школи мав виступати вокально-інструментальний ансамбль старшокласників, який підготував спеціальну програму. Однак соліст ансамблю, без якого виступ відбутися не міг, у той же вечір мав брати участь у вибіркових змаганнях з боксу. Участь у змаганнях була для хлопця надзвичайно важливою, оскільки відкривала йому можливість увійти до складу збірної команди міста.

Довелося...”

Обробка отриманих даних: якісний аналіз моральних суджень школярів.