§ 4. Редакторські та видавничі нововведення, спонукані друкарством

Прогресивні Одним з основних недоліків рукописно- друкарські го книгописання було те, що в умовах не-

вдосконалсння розроблення граматики мови, відсутності єдиних правописних норм переписувачі нерідко покладалися на свій досвід. Окрім цього читання текстів ускладнювалося, бо, згідно з рукопис­ною традицією, нерідко кінцеві склади, а то й ціле останнє слово в реченні каліграфи писали над попереднім словом. Цю традицію на певний час продовжили і перші друкарі: коли Рядок виходив довшим за визначену ширину шпальти, його закінчення набирали меншим розміром шрифту над попе­реднім рядком. Нерідко через це опускали окремі літери, зок­

7 !-!«

194

УКРАЇНСЬКІ ДРУКАРІ

рема ь. Поступово друкарі стали відмовлятися від такої ру­кописної практики, дбаючи більше про технічну сторону ре­дагування.

Серед нововведень, які спонукало друкарство в подаль­шому удосконаленні видавничої справи і редагування, можна навести такі:

1. Друкарство започаткувало чіткість і послідовність у розстановці в тексті відповідних розділових знаків. На по­чатку ставилася лише крапка. Згодом в арсеналі шрифтових гарнітур стали з’являтися й інші розділові знаки: коми, тире, оклики,запитання, лапки.

2. На етапі раннього друкарства редактори стали запро­ваджувати на початку окремих слів вживання великих літер (у рукописній практиці велика літера вживалася лише на по­чатку розділу або якогось цілого уривку).

3. Обов’язковим елементом друкованих видань стає на­скрізна нумерація (пагінація) сторінок. Для виділення основ­ного і додаткового тексту редактори нерідко нумерували окре­мо передмови. Водночас творці ранніх друків зберегли на певний час започатковану рукописними майстрами традицію зазначення своєрідних сторожових слів — кустодів — на­прикінці сторінки і на початку наступної.

4. В наукових виданнях з’являються посилання. Вислов­люючись сучасною видавничою термінологією, з’являються елементи апарату видання, які роблять книгу зручнішою в користуванні, наповнюють текст додатковою інформацією. Особливо ця тенденція посилюється після наукових видань Іоаникія Галятовського.

Знаменитий ручний друкарський верстат, яким його створив у середині XV століття талановитий німець Йоган Гутенберг, з певними видозмінами у своїй конструкції, вірою й правдою служив творцям книг у різних країнах світу практично до кінця XVIII — початку XIX століття. Відтак з’являються перші друкарські машини, які започаткують у недалекому майбут­ньому появу цілого комплексу нового друкарського облад­нання.

Подальша

доля

друкарського

верстата

Запитання і аиндаїїмя. Рекомендована літератури

195

Таким чином, на зміну друкарства як ремесла приходить окрема галузь промисловості — поліграфія. Вона перебрала на себе друк усіх видів видавничої продукції: книг, періодики, плакатів, буклетів, формулярів, печаток, етикеток, пакуваль­них засобів.

Саме на цей час припадає процес відокремлення видав­ничої справи від поліграфії. Віднині ці два взаємно залежні підрозділи — видавництва і поліграфічні підприємства — стали розвиватися автономно.

Запитання і завдання для самоконтролю

Як називали друкарів, відповідно до їхньої спеціалізації, все­редині цехового товариства?

Яку освіту і де отримували українські друкарі?

На які групи можна поділити перших друкарів за походжен­ням і освітою?

Які особливості тематичного репертуару стародруків?

Назвіть ім’я першої жінки-друкарки в Україні.

Хто з українських ченців-друкарів працював у Палестині?

Хто з відомих українських учених, письменників, релігійних діячів безпосередньо займався друкарською справою ?

Які види богослужбових книг найчастіше друкувалися ?

Чим пояснити збільшення кількості полемічних видань на­прикінці XVI століття ?

Які навчальні видання раннього друкарства можна назвати пер­шими довідниками для друкарів і редакторів?

Коли й де вийшла перша друкована наукова книга українського автора ? Назвіть її.

Що нового в структуру стародруків вносили українські редак­тори і видавці?

Чим була викликана поява в стародруках передмов? Назвіть їхні види.

Коли й для чого запроваджують у своїх першодруках титульні сторінки західні і українські друкарі?

За що вибачалися першодрукарі перед читачами ? У якій формі Це робилося?

Якими аргументами можете підтвердити тезу: “Українські друкарі всіляко захищали і підтримували мову свого народу”?

Назвіть основні видавничі нововведення, спонукані друкар­ством.

196

УКРАЇНСЬКІ ДРУКАРІ

Назвіть період запровадження в історії вітчизняної видавни­чої справи розділових знаків і великих літер.

Після видань творів якого автора в практику українського дру­карства запроваджуються бібліографічні посилання ?

Рекомендована література до теми

Запаско Я. П. Мистецтво книги на Україні в XVI—XVIII ст. — Львів, 1971. — 310 с.

Запаско Я. П., Ісаєвич Я. Д. Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Книга перша: 1574—1700.

- Львів, 1981. — 136 с.

Ісаєвич Я. Перша друкована книжка українського автора // Дру­карство. — 1999. — № 6. — С. 4—5.

Каганов І. Українська книга кінця XVI—XVII ст. — Харків, 1959.

- 116 с.

Лотоцький О. Українське друковане слово. В кн.: Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упоряд. С. В. Ульяновська; вст. ст. І. М. Дзюби. — К.: Либідь, 1993. — С. 98-111.

Макаренко М. Орнаментація української книжки XVI-XVI11 ст. -К., 1926.- 70 с.

Митрополит Іларіон. Наша літературна мова: Як писати й го­ворити по-літературному. (Розділ IX “Історія українського право­пису”). — Вінніпег, 1958. — С. 255—317.

Огієнко І. Історія українського друкарства / Упоряд., авт. іст- біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Либідь, 1994. — 448 с.

Партико 3. Загальне редагування: нормативні основи / Навч. посібник. —Львів: Афіша, 2001. (Розділ “ Історія розвитку'реда­гування”).

Різун В. Літературне редагування: Підручник. — К: Либідь, 1996.

- 238 с.

Степовик Д. В. Історія Києво-Печерської лаври. — К., 2001. — 560 с.

Тимошик М. Українські друкарі та їхня роль у ствердженні вітчиз­няної школи редагування та видавничої справи: Текст лекції для студентів Інституту журналістики — К.: Інститут журналістики, 2002. -23 с.

Тема 8

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАУКОВОГО КНИГОВИДАННЯ

(на прикладі Київського університету © Суспільні потреби Св. Володимира) ^{1 ,,олітич1,і}

^г ’ перепоїш на шляху до становлення видавничо ї справи в університетах

^ Становлення університетської друкарні

^ Роль Михайла Максимовича в розвитку наукової книги

^ Тематичний аспект наукового книговидання

198

НАУКОВЕ КНИГОВИДАННЯ