2.2. Стратегія єдиних цін.

Єдину ціну чітко позначають на упаковці чи самому товарі (за умови фінансової стабільності). Такий підхід зміцнює довіру споживачів і зручний у практичному використанні. Перевагою такого підходу є те, що відкривається можливість вказувати ціну свого товару в своїх рекламних оголошеннях з метою залучення покупців, які надають великого значення ціні. Здійснення більшого контролю над власною збутовою мережею через встановлення прейскурантних цін і об­хід заборони на так зване «вертикальне» зв'язуван­ня цін. Все це значно спрощує і полегшує, а отже, і здешевлює роботу у сфері ціноутворення. Недоліком такого підходу є ігнорування неоднаковості сприйняття цін серед покупців і обмеження можли­вості використання ціни як інструменту ринкового позиціонування товару.

2.3. Стратегія цінової дискримінації.

Якщо фірма при незмінних витратах продає товар за двома чи більше різними цінами, вони можуть мати дискримінаційний характер. Наприклад, фірма продає за нижчою ціною товар тим споживачам, в яких вона особливо зацікавлена (це може бути предметом комерційної таємниці). Об'єктивність цінової дискримінації зумовлена ще й тим, що у різних груп в залежності від їхнього соціально-економічного становища і кон'юнктури ринку існує свій припустимий рівень цін. Ринкова дискримінація дає добрі результати і має сенс за таких умов. По-перше, ринок сегментується за критерієм чутливості до рівня цін. По-друге, частка ринку, де передбачається продаж за більш високою ціною (у порівнянні з нормальною ринковою), має бути достатньою для того, щоб перекрити втрату виручки від продажу виробів за більш низькою ціною. По-третє, різниця між встановленою і нормальною ринковою ціною не повинна бути надто високою. У крайньому випадку, вона не повинна створювати умов для можливого проникнення на ринок конку­рентів, виникнення невдоволення серед потенційних покупців і порушень законних прав споживачів.

У деяких випадках застосування дискримінаційних цін може забороняти законодавство. В інших навпаки — такі ціни вводяться за пропозицією чи схвалюються державою і мають характер пільгових для деяких сегментів ринку. Так, протягом тривалого часу в Україні використовували пільгові ціни на електроенергію для побутових і сільськогосподарських споживачів, а для промислових підприємств ціни були значно вищі.

Цінову дискримінацію застосовує навіть європейська пошта. Наприклад, службовий лист, надісланий у конверті з друкованим текстом, коштує дешевше, ніж особистий лист такого самого розміру.

2.4. Стратегії ціноутворення за географічним принципом.

Ще одним різновидом стратегії перемінних цін є ціни, встановлені за географічним принципом. Їх використовують у разі суттєвих коливань транспортних витрат залежно від розміщення клієнтів. Фірма має визначитись, чи будуть у ціні товару враховуватись транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару споживачам, що знаходяться на різній віддалі від виробника, і як вони будуть враховуватись. Існує ряд підходів.

Перший підхід. Виробник відпускає товар зі складу і всі можливі транспортні витрати несе сам покупець. Ціна відображає лише витрати на виробництво і реалізацію. Даний метод вважають справедливим, тому що кожен покупець платить сам за себе.

Другий підхід. При цьому використовується так звана система франкування, яка буде розглянута в розділі «Тактика ціноутворення».

Третій підхід — це встановлення однієї ціни з включенням до неї плати за перевезення, яка дорів­нює середній сумі всіх транспортних витрат незалеж­но від віддаленості клієнта. Різновидом такого підходу є встановлення загальних цін, які відображають розмір транспортних витрат по доставці товарів до зон, на які поділяється ринок. У цьому випадку всі споживачі, що знаходяться в одній зоні, сплачують єдину ціну незалежно від фактичних транспортних витрат за доставку товару конкретному клієнту.

Перевага того чи іншого підходу буде передусім визначатись віддаленістю найбільш важливих для виробника клієнтів. Якщо вони розміщені близько, переваги надаються першому варіанту, за значної віддаленості — другому, за розкиданості по території близько- і далековіддалених споживачів перевага надається третьому варіанту.