122. До якісних методів сегментації ринків відносять:

1. аналіз кластерів;

2. факторний аналіз;

3. методи статистичного аналізу;

4. діаграму „риб’ячий скелет ”.

123. Аналіз ланцюжка цінностей – це:

1. метод, який використовується для виявлення потенційних джерел переваг компанії;

2. метод, який дозволяє виявити як краще управляти чотирма показниками формули маркетингу-4р (продукт, ціна, просування, місце);

3. метод, який дозволяє дати оцінку індивідуальних характеристик конкурентів та проаналізувати стратегічні групи;

4. метод дозволяє виявити сильні та слабкі сторони бізнесу, оцінити стратегічні плани конкурентів, прогнозувати можливі реакції конкурентів на конкурентні ініціативи.

124. Стратегічне позиціонування дозволяє:

1. виявити потенційні джерелі переваги компанії;

2. виявити як краще управляти чотирма показниками формули маркетингу-4Р (продукт, ціна, просування, місце);

3. дати оцінку індивідуальних характеристик конкурентів та проаналізувати стратегічні групи;

4. виявити сильні та слабкі сторони бізнесу, оцінити стратегічні плани конкурентів, прогнозувати можливі реакції конкурентів на конкурентні ініціативи.

125. Згідно з м.Портером, до допоміжних (супроводжувальних) функцій компанії належать:

1. матеріально-технічне постачання, операції, маркетинг та продаж, після продажне обслуговування;

2. НДДКР, управління компанією, розвиток персоналу;

3. маркетинг та продаж, після продажне обслуговування, НДДКР;

4. НДДКР, розвиток персоналу, після продажне обслуговування;

126. Матриця екрану бізнесу General Electric – це:

1. метод, який об’єднує аналіз сильних сторін організації із аналізом галузевої зовнішньої середи;

2. метод, який припускає визначення конкурентної структури галузі на основі оцінки бар’єрів входу в галузь, загроз появленню товарів-субститутів, ринкової влади постачальників та покупців, виявлені інтенсивності внутрішнього суперництв

3. метод, який об’єднує аналіз сильних сторін організації із аналізом галузевої зовнішньої середи, який направлений на оцінку конкурентного положення різних структурних підрозділів компанії (стратегічних одиниць) і для розробки напрямку розподілу ресурсів між ними;

4. метод, який припускає визначення загальних/відмінних для компаній окремих стратегічних груп постачальників та покупці

127. До спільних ознак моделі екрану бізнесу McKinsey/General Electric та Бостонської матриці («темп зростання — питома вага в обороті ринка») можна віднести:

1. моделі засновані на ідеї управління диверсифікованими компаніями за рахунок вибіркового переказу остаточних ресурсів від успішних на цей час структурних підрозділів на фінансування підрозділів, які за прогнозами будуть найбільш успішними;

2. моделі фокусуються на прибутку на інвестиційний капітал;

3. моделі використовують такі параметри як стабільність бізнесу та привабливість ринку;

4. правильні відповіді a) та c)

128. Ступінь концентрації виробництва в галузі визначається за формулою:

а) CR2 = (ОР1 + ОР2) / ОР +100;

b) CR3 = (ОР1 + ОР2 + ОР3) / (ОР- мах ОР);

c) CR4 = (ОР1 + ОР2 + ОР3 + ОР4) / ОР.

129. Галузева стандартна класифікація (SIC-code) містить інформацію щодо:

а) відносної частки діючих на ринку підприємств;

b) кількості продуктових ліній діючих на ринку підприємств;

c) переліку та відносної частки діючих на ринку підприємств.

130. Сукупність підприємств, що випускають однорідну продукцію, «група конкурентів, що виробляють товари або послуги й безпосередньо суперничають між собою» - це:

1. галузь економіки;

2. кластер економіки;

3. промислова група;

4. немає правильної відповіді.

131. Усі галузі економіки, залежно від особливостей участі в міжнародній конкуренції, поділяють на три групи:

1. національні галузі, глобальні галузі, галузі народного господарства;

2. національні галузі, світового господарства, національно-міжнародні галузі;

3. національні галузі, національно-міжнародні галузі, глобальні галузі;

4. немає правильної відповіді.

132. Галузі, в яких діяльність компаній з різних країн істотно впливає на ситуацію на ринку; конкурентні переваги товарів і товаровиробників носять глобальний характер; виробляються глобальні продукти; використовується система глобального менеджменту; у галузі присутні виробники з різних країн світу; діяльність компаній впливає на економіку країн базування; продукція галузі є предметом міжнародної торгівлі – це:

1. національні галузі;

2. глобальні галузі;

3. національно-міжнародні галузі;

4. немає правильної відповіді.

133. Рівень прибутковості галузі визначається:

1. особливостями конкурентної боротьби;

2. значенням галузі в галузевій структурі національної економіки;

3. конкурентними перевагами галузі;

4. факторами конкурентоспроможності.

134. Основна мета галузевого аналізу полягає у:

1. виявленні конкурентних переваг галузі, визначенні факторів, які сприяють підвищенню (зниженню) конкурентоспроможності підприємств галузі;

2. виявленні конкурентних переваг галузі, визначенні конкурентних переваг підприємства;

3. немає правильної відповіді;

4. всі відповіді вірні.

135. Засновником теорії галузевого аналізу є:

1. Дж. Даннінг;

2. А. Сміт;

3. М. Портер;

4. Й. Шумпетер.

136. До факторів, що формують ринкову владу покупців, належать:

1. диференціація та концентрація;

2. диверсифікація та концентрація;

3. всі відповіді вірні;

4. немає правильної відповіді.

137. Аналіз структури галузі (сил конкуренції й основних техніко-економічних показників) дозволяє:

1. розробити ефективну конкурентну стратегію в галузі, у якій компанія вже присутня, включаючи дії по зміні структури галузі;

2. встановити структурно привабливі галузі й розробити стратегію проникнення в ці галузі;

3. всі відповіді вірні;

4. немає правильної відповіді.

138. Галузі, в яких спостерігається високий рівень суперництво; існують низькі вхідні бар'єри; фіксується висока конкуренція з боку субститутів; постачальники й покупці мають значну ринкову владу, вважаються:

1. привабливими для розвитку бізнесу;

2. непривабливими для розвитку бізнесу;

3. перспективними для розвитку бізнесу;

4. конкурентоспроможними.

139. Сукупність конкуруючих компаній, які реалізують схожі конкурентні стратегії й займають схоже положення в галузі, - це:

1. стратегічна група;

2. ринкова група;

3. кластер;

4. промислова група.

140. Карта стратегічної групи відображає:

1. конкурентні позиції підприємств;

2. конкурентні переваги підприємств;

3. конкурентні недоліки підприємств;

4. конкурентні стратегії підприємств.

141. До основних факторів, які визначають інтенсивність суперництва між стратегічними групами, відносять:

1. число груп у галузі й розподіл часток ринку між даними групами;

2. стратегічну відстань між групами (тобто, значення стратегічних розходжень між групами);

3. ринкову взаємозалежність груп (тобто, частковий збіг сегментації ринку й диференціації товару/послуги між групами);

4. всі відповіді вірні.

142. Концепція стратегічних груп вперше була сформульована:

1. М. Портером;

2. М. Хантом;

3. Ж.-Ж. Ламбеном;

4. П. Сорокиним.

143. Згідно з М. Портером, існують чотири фактори, які впливають на конкурентну структуру усередині стратегічної групи - це:

1. інтенсивність конкуренції між компаніями в одній і тій самій групі, ефект масштабу, вартість входу в стратегічну групу, організаційні здатності реалізувати обрану стратегію;

2. інтенсивність конкуренції між компаніями в різних галузях промисловості,, ефект кривої досвіду, вартість входу в стратегічну групу, організаційні здатності реалізувати обрану стратегію;

3. інтенсивність конкуренції між компаніями в різних галузях промисловості,, ефект кривої досвіду, вартість входу в галузь, організаційні здатності підприємців;

4. інтенсивність конкуренції між компаніями в одній і тій самій групі,, ефект кривої досвіду, вартість входу в стратегічну групу, організаційні здатності підприємців.

144. Послідовний набір видів діяльності, що приймають участь у створенні продукції/послуг (цінності), починаючи від видобутку сировини й закінчуючи поставкою готової продукції кінцевому споживачу, – це:

1. ланцюжок цінностей;

2. ціпок цінностей;

3. конкурентна структура цінностей;

4. всі відповіді вірні.