- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
Основною задачею гідродинаміки є знаходження швидкості V і тиску Р.
Тобто Vx=f(x, y, z, t)
Vy=f(x, y, z, t)
Vz=f(x, y, z, t)
P=f(x, y, z, t)
Цю задачу можна розв’язати двома способами – це примінення методів Лагранжа і Ейлера.
Метод Лагранжа дуже складний, тому вибираємо метод Ейлера.
Потік в цілому в даний момент часу представлений векторним полем швидкостей, що відносяться до нерухомих точок простору.
За основу приймаємо (3) р-ня гідродинаміки – Ейлера для ідеальної рідини.
X
-1/
*
Px/
x=0
Y-1/ * Py/ y=0 (9)
Z-1/ * Pz/ z=0
За принципом Д’Аламбера вводимо в ці рівняння сили інерції, які дають на одиницю маси:
Ix=
- I dVx/dt;
Iy=-I
dVy/dt; Iz=-I dVz/dt.
Сили інерції мають напрямок протилежний прискореню.
d
Vx/dt;
dVy/dt;
dVz/dt
– це проекції прискорення на відповідні
осі координат. До рівняння спокою додаємо
повні похідні сил інерції і одержуємо
наступні рівняння:
X-1/ * Px/ x=dVx/dt
Y-1/ * Py/ y=dVy/dt (10)
Z-1/ * Pz/ z=dVz/dt
Але цих рівнянь недостатньо для визначення 4-х невідомих тому, ще було використано рівняння нерозривності потоку:
dVx/dt+dVy/dt+dVz/dt=0 (11)
Рівняння Бернуллі є одним з найважливіших в гідравліці. Воно було одержане академіком Петербургської академії наук Данилом Бернуллі в 1738 році.
Рівняння Бернуллі вказує на взаємозв’язок між координатою частки Z, тиску P1 швидкістю u в різних перерізах струминки рідини.
(12)
,
(13)
Z – геометрична висота положення, геометричний напір і питома потенційна енергія положення
-
п’єзометрична висота, відповідає
повному тиску, п’єзометричному напору
і є питомою потенційною енергією тиску
-
швидкісна висота, швидкісний напір,
питома кінетична енергія.
Порівнюючи
це рівняння з основним рівнянням
гідростатики
,
бачимо, що останнє представляє собою
приватний випадок механічного стану
рідини – спокій рідини (u
= 0).
Таким чином, для всіх точок даної лінії току або для любого перерізу сума трьох висот – положення, п'єзометрична, швидкісна;
– або сума трьох напорів: геометричного, п'єзометричного, швидкісного;
– або сума трьох питомих енергій: потенційної енергії положення,тиску і кінетичної – Є величина постійна.
Позначимо постійну величину const через Н і запишемо рівняння Бернуллі:
(14)
Оскільки всі члени рівняння мають розмірність довжини, то кожен з них можна виразити в вигляді відрізка відповідного розміру.
Якщо умовитися відкладати над кожною точкою перерізу, що лежить на середній лінії струминки п’єзометричний а потім швидкісний напори, то геометричне місце кінців сум цих відрізків розміститься на напірній площині, яка знаходиться над площиною зрівняння на висоті Н, (Н дорівнює сумі трьох відрізків – гідродинамічний напір).
На рисунку показано, що зі зміною перетину струминки змінюється швидкісний напір , що веде до зміни п’єзометричного напору , при цьому взаємна зміна проходить таким чином, що сума всіх напорів, тобто гідродинамічний (Н) залишається постійним.
З фізичної точки зору рівняння Бернуллі відображає закон збереження енергії, відкритий М.В. Ломоносовим :
Епит = Еп + Ек (15)
