- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
1. Класифікація отворів
Витікання рідини крізь отвори вивчають давно. Теорія витікання рідин крізь отвори покладена в основу розрахунків дальнобійності витікаючої струминки; карбюраторів; ежекторів; сопел.
Розрізняють отвори різної форми і розмірів.
Малими рахують отвори у яких розмір по висоті менше напору.
D
(а)
0.1 Н.
Напір в кожній точці по висоті майже однаковий
Н
с
b
Якщо а 0.1 Н
Якщо в кожній точці отвору “в” тиск однаковий, то це також гідравлiчно малий отвір.
Гідравлічно великий отвір, це отвір в кожній точці якого напір змінюється.
Отвір ( с = в ), але отвір “с” – гідравлічно великий, а отвір “в” – гідравлічно малий.
Отвори бувають в тонких стінках
б 0.67 Н
і в товстих стінках б > 0.67 Н.
На характер витікання також впливає : 1) стиснення струменя;
2) постійний напір;
3) змінний напір;
4) рівень води за отвором.
Згідно з цим розрізняють:
1) струмені з повним стисненням;
2) неповним стисненням;
3) досконалим;
4) недосконалим.
1. Повне стиснення – це стиснення по всьому периметру.
2. Неповне стиснення – стиснення з 2-х або 3-х сторін.
3. Досконале стиснення, якщо l > 3а і бічні стінки не впливають на витікання рідини.
4. Не досконале, якщо l < 3а.
Стисливість рідини характеризується коефіцієнтом стиснення:
ε
=
(1).
де ωс - стиснена площа поперечного перерізу струменя.
ω - початкова площа.
Є три випадки витікання рідини в залежності від рівня води за отвором:
1) вільне – це витікання в повітря;
підтоплене – підтоплення витікаючого струменя рівнем води в
баці Б (MN);
3) затоплене – це коли струмінь витікаючої рідини виходить під рівень води в іншому резервуарі
Висновки по 1-му питанню: Ми ознайомились з класифікацією отворів. Навчились розрізняти гідравлічно малі та великі отвори. Степінь стиснення потоку характеризується коефіцієнтом стиснення ε.
2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
Розглянемо два перерізи: І – переріз на вільній поверхні води, де діє тиск Р1.
ІІ – переріз за отвором по струмені, де тиск Р2.
Складемо рівняння Бернуллі для цих двох перерізів.
z1
+
;
(2)
P1
= P2
= Pатм,
тоді можемо дане рівняння скоротити на
Швидкість V1 = 0
Тоді
рівняння 2 прийме вид :
z1
– z2
= H
Тоді
α = 1;
Знайдемо
швидкість :
де
тоді
(3) ω2
= εω
Визначимо
Q:
Так
як φ*ε = μ то:
(4)
де φ – коефіцієнт швидкості;
ε – коефіцієнт стиснення;
μ – коефіцієнт витрат;
Н – напір рідини.
Можна
приймати
значення
середні:
φ = 0.97; ζ = 0.06; ε = 0.64; μ = 0.62.
Розрахункові залежності (3) і (4) використовують для малих і великих отворів для стінки ( тонкої, товстої, нахиленої під кутом, чи в дні і т.д.). Тільки для постійного напору. Будуть тільки змінюватись коефіцієнти φ, ε, μ ( вони є в довідниках).
Якщо витікання проходить під якийсь рівень води Н2, то при постійному напорі Н1 і Н2 в розрахунок приймають Н = Н1 – Н2.
(5)
;
(6)
Інколи враховується швидкість підходу.
Це
коли
.
В залежності від цього співвідношення
шукають в довідниках значення коефіцієнта
φv
тоді формула(4) матиме вигляд:
(7).
