10. Суб'єктами яких правовідносин є трудові колективи та профспілки?

До складу колективних правовідносин належать: відносини щодо утворення і діяльності профспілок або інших осіб як представників інтересів трудових колективів найманих працівників у соціально-трудових відносинах; щодо утворення та діяльності організацій роботодавців як представників інтересів роботодавців у соціально-трудових відносинах; щодо укладання і виконання колективних договорів, колективних угод на галузевому, регіональному та національному рівнях; щодо колективних переговорів; щодо діяльності профспілок з приводу застосування трудового законодавства; щодо участі трудових колективів в управлінні організаціями; щодо вирішення колективних трудових спорів.

Професiйнi спiлки широко представляють iнтереси працiвникiв у галузi виробництва, працi, побуту i культури. Вони беруть участь у розробленнi й реалiзацiї державних планiв економiчного i соцiального розвитку, у вирiшеннi питань розподiлу й використання матерiальних i фiнансових ресурсiв, залучають працiвникiв до управлiння пiдприємствами, установами, органiзацiями, органiзують змагання, сприяють розвитку творчостi, змiцненню виробничої i трудової дисциплiни. Встановлення умов працi й заробiтної плати, застосування законодавства про працю, використання суспiльних фондiв споживання у випадках, передбачених законодавством, здiйснюються пiдприємствами, установами, органiзацiями та їх вищестоящими органами разом або за погодженням з професiйними спiлками. Професiйнi спiлки здiйснюють контроль за додержанням законодавства про працю i нормативних актiв про охорону працi, контролюють житлово-побутове обслуговування працiвникiв. Професiйнi спiлки управляють санаторiями, профiлакторiями та будинками вiдпочинку, культурно-освiтнiми, туристичними i спортивними установами, якi перебувають в їх вiданнi. Взаємовiдносини профспiлкового органу пiдприємства (установи, органiзацiї) з власником або уповноваженимним органом визначаються Законом України «Про професiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльностi» вiд 15 вересня 1999 р. та гл. XVI КЗпП України.

Колективи створюються i дiють у всiх сферах суспiльного життя, їх вiдносна самостiйнiсть дозволяє їм бути суб’єктами правових вiдносин, що зумовлено економiчним, соцiальним i правовим вiдокремленням. У сферi застосування працi колективи називаються трудовими. Вiдносини трудових колективiв з власниками або уповноваженими ними органами є правовими (пов’язаними з трудовими), а не трудовими, що виникають на основi трудового договору, оскiльки вони своїм змiстом мають не працю, а лише її органiзацiю i створення умов, за яких ця праця здiйснюється. Повноваження трудових колективiв усiх видiв пiдприємств, де використовується наймана праця, реалiзуються, якщо iнше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такi безпосереднi вiдносини можливi тодi, коли пiдприємства невеликi за кiлькiстю працюючих, i для розв’язання конкретних питань у кожному випадку є можливiсть зiбрати всiх працюючих. В умовах великого пiдприємства вирiшення питань виробництва безпосередньо всiма працюючими є досить складним, у зв’язку з чим виникає необхiднiсть використання формпредставницької демократiї. У таких випадках повноваження трудового колективу можуть реалiзовуватися конференцiєю або виборними органами трудового колективу — радою трудового колективу, страйковим комiтетом тощо. Вони, як правило, обираються таємним голосуванням на загальних зборах або на конференцiї трудового колективу строком на два-три роки не менш як двома третинами голосiв.

На сьогоднi чиннимзаконодавствомзначно обмеженi повноваження трудових колективiв щодо укладення колективних договорiв, впровадження досягнень науки, технiки, розвитку творчої iнiцiативи працюючих, участi в органiзацiї, нормуваннi, оплатi працi, затвердження правил внутрiшнього трудового розпорядку пiдприємства, використання фондiв економiчного стимулювання, полiпшення умов i охорони працi, соцiально-культурних i житлово-побутових умов працюючих та iн. Переважна частина повноважень колективу перейшла до профспiлок. Спiрним залишається право трудових колективiв застосовувати до своїх членiв заходи громадського впливу, якi можуть враховуватися при визначеннi систематичностi невиконання працiвником без поважних причин своїх обов’язкiв за порушення трудової дисциплiни. Проте виховну функцiю трудового коллективу та його повноваження в нього нiхто не може забрати.

Статті

1. Шамшина І. І. Місце суб'єкта в структурі правовідносин у трудувому праві / І. І. Шамшина // Держава і право. – 2012. – № 47. – С. 347-354.

2. Венедіктов С. В. Щодо трудової правосуб’єктності працівника як суб’єкта трудових правовідносин / С. В. Венедіктов // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 137–144 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./Kyuv/2010_3_2/04.pdf . – Назва з екрана.

3. Костюк В. Зміст трудової правосуб’єктності працівника за трудовим законодавством України та проектом Трудового кодексу: науково-правовий аспект / В. Костюк // Право України. – 2010. – № 11. – С. 140–147.

4. Лазор Л. І. Правове регулювання правосуб’єктності у сфері трудового права в ринкових умовах / Л. І. Лазор // Право України. – 2010. – № 12. – С. 108–114.

5. Греков І. П. Окремі питання щодо визначення правосуб'єктності фізичної особи – роботодавця в трудових правовідносинах [Електронний ресурс] / І. П. Греков. – Режим доступу : http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/24299/1/7.pdf. – Назва з екрана.

6. Галиця А. С. Трудові відносини, їх відмінність від правових відносин інших галузей права [Електронний ресурс] / А. С. Галиця. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1890. – Назва з екрана.