- •Модульна робота з трудового права Студента групи п-22 Гудими Ярослава Правовідносини у сфері трудового права
- •1. Яку структуру мають трудові правовідносини?
- •2. Хто може виступати в ролі суб'єктів трудових правовідносин?
- •3. Які ознаки є характерними для працівника як суб'єкта труових правовідносин?
- •4. Що виступає загальною передумовою участі суб'єктів права у трудових правовідносинах?
- •5. Що розуміють під правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю суб'єкта трудових правовідносин?
- •6. Чи можуть виникати трудові правовідносини між працівником і релігійними організаціями?
- •7. Чи можуть виступати однією із сторін трудових правовідносин трудові колективи?
- •Відмінність трудових правовідносин від суміжних (наприклад, цивільних) правовідносин.
- •9. Наведіть приклади правовідносин, пов'язаних з трудовими, і вкажіть місце кожного з них у системі правовідносин трудового права.
- •10. Суб'єктами яких правовідносин є трудові колективи та профспілки?
- •Задача. Тема 3. Колективні договори та угоди.
1. Яку структуру мають трудові правовідносини?
Правовідносини мають складну будову (структуру). Під структурою правовідносин розуміють сукупність її внутрішніх елементів і спосіб зв'язку між ними на підставі розподілу між учасниками даних відносин суб'єктивних прав, обов'язків і відповідальності з приводу певного соціального блага або забезпечення законних інтересів.
Отже, термін "структура" містить елементний склад правовідносин і правовий зв'язок між ними.
До складу правовідносин входять такі елементи:
суб'єкти;
об'єкти;
зміст.
2. Хто може виступати в ролі суб'єктів трудових правовідносин?
Суб'єкт правовідносин — це учасник правових відносин, який має суб'єктивні права та здатний виконувати юридичні обов'язки.
Суб'єктами правовідносин може бути тільки людина або об'єднання людей.
Види суб'єктів правовідносин:
1) індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):
громадяни даної держави;
іноземні громадяни чи піддані;
особи без громадянства (апатриди);
особи, які мають подвійне громадянство (біпатриди).
Індивідуальні суб'єкти правовідносин діють в усіх сферах суспільного життя: політичній, економічній, соціальній, ідеологічній та ін. На території України усі права і обов'язки мають лише її громадяни, у той час як права і обов'язки інших осіб обмежені чинним законодавством.
2) колективні суб'єкти (юридичні особи):
державні органи;
підприємства, установи, організації;
органи місцевого самоврядування;
посадові особи, тобто представники державної влади, які виконують організаторськорозпорядчі чи адміністративногосподарські обов'язки;
громадські об'єднання (політичні партії, профспілкові організації, релігійні організації тощо).
Колективні суб'єкти реалізують свої повноваження шляхом видання нормативних та індивідуальних актів, а також через їх виконання і дотримання завдяки матеріальним, організаційним та примусовим заходам (наприклад, місцеві органи самоврядування організують і забезпечують роботу житловокомунальних, транспортних та інших структур). Колективним суб'єктом є також держава, як суб'єкт міжнародноправових, конституційноправових, цивільноправових та інших відносин. Вона може виступати позивачам або відповідачем у суді, хоча не є юридичною особою;
3) соціальні спільності:
народ;
нація;
населення адміністративнотериторіальної одиниці;
трудові колективи та ін.
3. Які ознаки є характерними для працівника як суб'єкта труових правовідносин?
Працівник набуває статусу суб'єкта трудових правовідносин з моменту укладення трудового договору. Як уже зазначалося, трудове право регулює працю найманих працівників. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998 р. (Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 34. - Ст. 227) найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі й організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю. Отже, трудовий договір - відправна юридична позиція для визначення правового статусу працівника.
У законодавстві передбачено загальні вимоги для набуття трудової правосуб'єктності, а також встановлено особливості правового статусу працівників залежно від:
віку,
стану здоров'я,
статі,
рівня освіти,
наявності вченого ступеня або вченого звання,
наявності громадянства,
родинних зв'язків,
наявності судимості.
