Ушкодження кісток кисті Ушкодження кісток зап'ястя

Частіше пошкоджуються кістки проксимального ряду зап'ястя: переломи човноподібної кістки, вивихи півмісяцевої кістки, переломи тригранної кістки, переломи човноподібної з вивихом півмісяцевої кістки.

Перелом човноподібної кістки

Механізм травми. Виникає при падінні на долонну поверхню кисті, падінні на перший розігнутий палець. В момент падіння шилоподібний відросток впирається в човноподібну кістку і викликає її руйнування. Розрізняють ушкодження тіла і горбистості човноподібної кістки.

Клініка, діагностика. При огляді визначається згладженість анатомічної табакерки за рахунок гематоми, локальна болючість при пальпації і навантаженні по осі I пальця, а також при променевій і ліктьовій девіації кисті. За локалізацією виділяють три основних види переломів човноподібної кістки: на рівні дистальної третини, середньої третини, проксимальної третини. За характером проходження лінії перелому зустрічаються поперечні, косогоризонтальні і косовертикальні переломи. Рентгенограми виконують в переднєзадній і боковій проекціях, а також в переднєзадній проекції при зовнішній ротації на 15-20° і ліктьовому відведенні кисті. В сумнівних випадках необхідно повторити рентгенограму через 7-10 днів після травми, коли щілина перелому стає більш широкою через розсмоктування кістки по площині перелому.

Лікування. При свіжих переломах човноподібної кістки здійснюють іммобілізацію циркулярною гіпсовою пов'язкою від п'ясно-фалангових суглобів з захопленням проксимальної фаланги 1 пальця до ліктьового суглоба в положенні тильної флексiї і променевого відхилення кисті. Тривалість іммобілізації при поперечних переломах складає 10-12 тижнів, при горизонтальних і косих - 19 і більш тижнів. При нестабiльних переломах показана закрита репозиція і черезшкірна стабілізація променево-зап'ясткового суглоба або застосування дистракційних апаратів. Якщо дігностується асептичний некроз проксимального фрагменту, продовжувати іммобілізацію немає сенсу і необхідно вдаватися до оперативного лікування - видалення некротизованого фрагменту. При розвитку несправжнього суглоба човноподібної кістки показано оперативне лікування з кістковою аутопластикою. В процесі іммобілізації призначають заняття ЛФК, вiтамiнотерапiю, фiзiотерапiю, масаж плеча і надпліччя, трудотерапiю. післятравматичний період при переломах човноподібної кістки може ускладнюватися псевдоартрозами, трофоневрозами, деформуючим артрозом зчленувань зап'ястя.

Перелом тригранної кістки

Механізм травми. Виникає частіше при прямому ударі, нерідко поєднується з переломом шилоподібного відростка ліктьової кістки. На відміну від переломів човноподібної кістки мають сприятливий перебіг.

Клініка, діагностика. Біль в ліктьовій половині основи кисті, набряклість і припухлість дистальніше головки ліктьової кістки, локальна болючість, підсилення болю при відхиленнях кисті.

Переломи п’ясних кісток і фаланг пальців кисті

Відносяться до частих видів пошкоджень. Вони поділяються на закриті і відкриті переломи. По відношенню до суглобів вони можуть бути позасуглобові і внутрiшньосуглобові.

Перелом основи I п’ясної кістки

У ділянці I-ї п’ясної кістки розрізняють неповний внутрішньосуглобовий переломовивих основи I п’ясної кістки - перелом Беннета, провний внутрішньосуглобовий переломовивих основи І п’ясної кістки – перелом Роланда і перелом дiафiза цієї кістки.

Механізм травми. Виникають при непрямій травмі - падінні на I палець. При переломі Беннета наступає підвивих I п’ясної кістки.

Клініка, діагностика. Набряклість у ділянці променево-зап'ясткового суглоба, згладженість контурів анатомічної табакерки. Перший палець приведений і зігнутий. При пальпації і осьовому навантаженні визначається різка локальна болючість. Активні і пасивні рухи, особливо відведення і протиставлення пальців болючі. Рентгенографiя уточнює діагноз.

Лікування. При закритих переломах зі зміщенням показана репозиція уламків, яку проводять під місцевою анестезією. Вправлення здійснюється шляхом тяги по осі, тиснення на основу I п'ясної кістки і приведення п'ясної кістки, що змістилась. іммобілізація гіпсовою пов'язкою від основної фаланги I пальця до ліктьового суглоба в положенні відведення пальця протягом 4 тижнів. При нестійких переломах стабільна фіксація фрагментів досягається шляхом черезшкірного остеосинтеза двома спицями, при чому одна із них проводиться через основу п’ясної кістки перпендикулярно лінії перелому.

Практичне застосування має метод черезшкіряного остеосинтеза на спеціальних апаратах-мiнiфіксаторах. Проведення спиць крізь велику багатокутну і проксимальний метафiз I п’ясної кістки забезпечує стабільну фіксацію фрагментів в положенні відведення п’ясної кістки. При цьому хворий з 3-5 дня після операції приступає до ЛФК як для суміжних пальців кисті, так і для пошкодженого. Тривалість фіксації в апараті 4 тижні, при лікуванні iммобiлiзаційним методом - 5 тижнів. Працездатність відновлюється через 5-7 тижнів.