Вивихи стопи

Ці пошкодження супроводжуються розривом капсули суглоба і зв'язкового апарату, часто поєднуються з переломами кісточок, а також переднього або заднього відділів великогомілкової кістки. Вивих стопи може бути дозовні, досередини, дозаду, допереду, дивергуючий вивих.

Механізм травми. Зовнішні вивихи стаються при надмірній пронації стопи з елементом ротації і супроводжуються переломом зовнішньої кісточки, розривом дельтоподібної зв'язки і міжгомілкового синдесмозу. Внутрішній вивих зумовлений надмірною супiнациєю і розривом зв'язок по зовнішньому краю суглоба і переломом внутрішньої кісточки. Для заднього вивиху характерно надмірне подошовне згинання стопи і дія фактору, що травмує гомілку зпереду при фиксованій стопі. Механізм переднього вивиху протилежний задньому. Передні і задні вивихи супроводжуються відповідно переломом переднього або заднього краю великогомілкової кістки.

Клініка, діагностика. Біль, деформація гомілковостопного суглоба, що залежить від виду зміщення. При зовнішньому вивиху стопа пронована, чітко контурує внутрішня кісточка. При внутрішньому зміщенні стопа повернута всередину, під шкірою контурує зовнішня кісточка, внутрішня зламана і зміщена дозаду і досередини і пальпується разом з вивихнутою таранною кісткою. При задньому вивиху стопа в положенні підошовної флексiї і пронована, чітко контурує передній відділ великогомілкової кістки під шкірою. Стопа здається вкороченою. При передньому вивиху напружений ахiлловий сухожилок, ступня здається подовженою; при зміщенні ступні догори таранная кістка вклинюється між гомілковими кістками, визначається чимале збільшення поперечного розміру суглоба.

Лікування. Закрите одномоментне вправлення. Хворий лежить на спині, ногу згинають в колінному і кульшовому суглобах під прямим кутом, здійснюють тягу по осі гомілки за ступню. Для усунення зміщення ступні дозовні необхідно тиснення на стопу досередини і супінація. Для усунення зміщення ступні досередини дії протилежні.

Щоб усунути вивих ступні дозаду, здійснюють тягу ступні по осі гомілки, зміщують її допереду, а гомілку дозаду. Усунення переднього вивиху - дії протилежні.

Верхній вивих вправляють, проводячи тракцію по осі гомілки, виводять таранну кістку з міжгомілкового синдесмоза, стискають. В усіх випадках іммобілізація здійснюється задньою і стременою гіпсовими лонгетами до колінного суглоба на 8-9 тижнів. Через 2 тижні після репозиції лонгети зміцнюють циркулярно гіпсовими бинтами. Термін непрацездатності 3-4 місяця.

Вивихи плюсневих кісток у суглобі Лiсфранка

Механізм травми прямий.

Класифікація: латеральні, медiальні, тильні, підошовні, комбіновані, дивергуючі. Часто поєднуються з переломами основи плюсневих кісток.

Клініка, діагностика. Деформація ступні залежить від напрямку і ступеня зміщення. Ступня вкорочена, передній її відділ розширений, обширна гематома, набряк. Рентгенографiю проводять в прямій, боковій і косій проекціях.

Лікування. Вправлення вивиху плюсневих кісток пов'язане з технічними проблемами і часто буває неповним. Репозиція проводиться під провідниковою анестезією і включає тракцію за передній відділ ступні і пальцеве тиснення на основи плюсневих кісток з метою їх вправлення. Після досягнення вправлення з метою попередження рецидиву вивиху необхідно провести трансартикулярну дiафіксацію суглоба 3-4 спицями. Іммобілізація циркулярною гіпсовою пов'язкою до колінного суглоба 8-9 тижнів. При невправимих і несвіжих вивихах показаний черезкістковий остеосинтез апаратами Лоскутова, Черкес-Заде, що забезпечують якісне вправлення і зберігають функцію суміжного гомілковостопного суглоба. Потім показано еластичне бинтування 2-3 місяці, носіння супiнатора 1 рік. Працездатність відновлюється через 3-4 місяця після травми.