Вивихи стегна

Механізм травми непрямий, внаслідок впливу великої сили і завеликої амплітуди рухів.

Класифікація. Передні (лобковий і затульний) і задні (клубовий, сідничний).

Клініка, діагностика. Біль, вимушене положення ноги. Порушення рухів, що носять пружинячий характер, зміна контурів суглоба і лінії Розер-Нелатона. Для задніх вивихів характерні згинання, приведення і внутрішня ротація стегна, для передніх - -згинання, відведення і зовнішня ротація стегна.

Лікування: закрите одномоментне вправлення під наркозом. Застосовують метод Кохера-Кефера і Джанелiдзе.

Метод Кохера-Кефера: хворого вкладають на підлогу на спину, помічник фіксує таз, хірург згинає кінцівку під прямим кутом в кульшовому і колінному суглобах і поступово приводить, здійснюючи тягу по осі стегна протягом 10-15 хвилин. Після цього роблять зовнішню ротацию стегна і відведення. При лобковому вивиху ногу спершу випрямляють, відводять і роблять зовнішню ротацію з наступним згинанням і внутрішньою ротацією.

Спосіб Джанелiдзе: Хворого вкладають на стіл на живіт так, щоб пошкоджена нога звисала. Помічник фіксує таз. Хірург згинає ногу в кульшовому і колінному суглобах до кута 90° до площини опори, відводить і ротує її дозовні, своїм коліном натискуючи на гомілку хворого і робить ротаційні рухи. Вправлення вивиху відчувають як клацання. Після вправлення накладають скелетне витягнення за надвиросткову ділянку стегна на 4 тижні або задню гіпсову шину з наступним функціональним лікуванням. Непрацездатність 8 – 9 тижнів.

Вивихи гомілки

Механізм травми здебільшого прямий. При вивиху пошкоджується капсула суглоба, менiски, зв'язковий апарат, також можлива травматизація судинно-нервового пучка, що обумовлює наступну нестабiльність суглоба.

Вивих може бути переднім, заднім, зовнішнім, внутрішнім. Частіше зустрічається передній вивих гомілки.

Клініка, діагностика. При передніх вивихах виступає передній відділ великогомілкової кістки, надколінник рухомий, кінцівка вкорочена, рухи в суглобі неможливі. Для задніх вивихів характерно вистояння виростків стегна допереду, надколінник фіксований. При бокових вивихах колінний суглоб збільшений в поперечнику. Рухи в колінному суглобі неможливі. Всі вивихи супроводжуються розладом кровообігу: шкіряні покрови бліді, місцями цианотичні, пастозні, знижена місцева температура. Рентгенографiя уточнює діагноз.

Лікування. Одномоментне вправлення під наркозом. Хворий лежить на спині, помічник фіксує таз, хірург здійснює тягу по осі гомілки обережно, поволі, одночасно залежно від виду зміщення проводять тиснення на дистальний відділ стегна і проксимальний відділ гомілки в протилежних напрямках, досягаючи нормального положення сегментів. Після вправлення накладають іммобілізацію до 8 тижнів з наступним функціональним лікуванням. При iнтерпозиції м'яких тканин вправлення вивиху неможливе, показана операція. Термін непрацездатності 3,5-5 місяців.

Вивих надколінника

Механізм травми звичайно прямий внаслідок бокового удару по надколіннику.

Клініка, діагностика. Локальний біль при пальпації в місці розриву капсули суглоба, гемартроз, латеропозиція надколінника. На етапі транспортування можливе самовправлення. Обов'язкова рентгенографiя.

Лікування. Виконують пункцiю колінного суглоба, ліквідують гемартроз, в порожнину суглоба вводять 20 мл 1% розчину новокаїну, після чого, розгинаючи кінцівку в колінному суглобі, пальцевим тисненням на надколінник в медiальному напрямку, його вправляють. Іммобілізація гiпосовим тутором 4-6 тижнів з наступним фізiофункціональним лікуванням. Працездатність відновлюється через 6-10 тижнів.