
- •Р.А. Мельник алгоритми Екстракції ознак образів для їх класифікації та пошуку
- •Передмова
- •Розділ 1.Огляд існуючих методів та алгоритмів і формулювання задачі
- •1.1.Огляд та сучасний стан опрацювання зображень
- •1.2.Огляд існуючих систем пошуку зображень на основі їх вмісту
- •Розділ 2. Триступенева декомпозиція візуальних образів
- •2.1.Підходи для декомпозиції зображень
- •2.2. Задача Декомпозиції образів
- •2.3. Формування мікро кластерів та кластерів
- •2.4. Формування регіонів та звязних областей
- •2.5. Керування видом та розмірами сегментів
- •Розділ 3.Формування та опрацювання ключів образів
- •3.1.Структурні властивості та коефіцієнти
- •3.2.Інтегральні 4-вимірні структурні властивості
- •3.3.Розподілені структурні властивості
- •3.4.Представлення структурних властивостей за допомогою гістограмних моделей
- •3.5.Формування ключів образів
- •3.6.Кластеризація ключів образів
- •Розділ 4.Застосування алгоритму триступеневої кластеризації
- •4.1. Опрацювання зображень кластеризацією з метою пошуку ключів образів
- •4.2.Пошук зображень за їх ключами
- •4.3.Аналіз зображень структури і поверхні
- •Розділ 5.Ієрархічна кластеризація – інструмент екстракції данх
- •5.1. Критерії та методи кластеризації
- •5.2.Керування точністю та складністю алгоритму кластеризації
- •2.3. Багатокаскадна декомпозиція даних
- •2.4. Двокаскадна декомпозиція простору
- •2.5. Дослідженння каскадної декомпозиції даних та простору
- •Література
2.5. Керування видом та розмірами сегментів
Параметри для керування алгоритмом дозволяють отримати досліднику різні результати сегментування. Керуючи діапазоном чутливості алгоритму є можливість аналізувати не все зображення цілком, а окремі сегменти за яскравостями. Збільшення кроку сітки призводить до виявлення найбільш характерних мікрокластерів, що використовується для формування скелетону зображення.
Керування головною та діагональною відстанями. Керування значенням відстані d між кластерами, дозволяє формувати зв’язні області, що відповідають реальним фрагментам зображенння. Зокрема, розподіл відстаней на головну та діагональну корисний для опрацювання зображень із кільцевою структурою – відбитку пальця з “ярами” та “пагорбами”.
На рис. 3 .16 наведені приклади керування головної та діагональної відстаней у алгоритмі формування зв’язних областей: а – відстань = 1, отримано областей – 20; б – відстань = 2, областей – 16.
На рис. 3 .17 наведено вхідне зображення (а) та кластеризовані із наступними параметрами: б – відстань = 1, отримано 7 областей; в – відстань = 2, отримано 3 області.
а б
Рис. 3.16. Декомпозиція відбитку пальця
а б в
Рис. 3.17. Керування відстанню між кластерами
На рис. 3 .18 наведені результати керування головною та діагональною відстанями в алгоритмі формування регіонів при опрацюванні зразка крові: рис. 3 .18, а – відстань становить 1, отримано областей 333, виділена область Q має 4 регіони; рис. 3 .18, б – відстань становить 2, областей – 235, виділена область Q має 2 регіони.
а б
Рис. 3.18. Приклади керування формуванням регіонів
Керування
обмеженням на яскравість кластера.
Критерій
об’єднання двох об’єктів містить два
обмеження: на інтенсивність І
насичення сірого кольору, в межах якого
сприймаються (відчуваються) мікрооб’єкти
чи кластери, та на яскравість кластера
Bk
( 3 .9),
що утворюється в результаті об’єднання
сусідніх
кластерів на кроці алгоритму.
Інтенсивність – це поріг чутливості
алгоритму до відтінків сірого кольору.
Завдяки спектру вихідного зображення
можна керувати значенням порогу
чутливості, вибираючи для нього верхню
і нижню межі
(рис. 3 .8). Обмеження на яскравість В
кластера
також впливає на кількісні та якісні
показники декомпозиції зображення.
На рис. 3 .19 наведено процес кластеризації фрагменту кольорового зображення, перетвореного за допомогою фільтру у відтінки сірого. На рис. 3 .19, a позначені інтенсивності всіх мікрооб’єктів (визначені під час накладання сітки), рис. 3 .19, б – результати формування кластерів у разі допустимого нижнього значення інтенсивності утвореного кластера B = 10%, рис. 3 .19, в – B = 15%.
На рис. 3 .20 виокремлено фрагмент зображення для ілюстрації результатів згортання кластерів за наявності різних обмежень на яскравість кластера без зазначення їх інтенсивності. Зокрема, рис. 3 .20, б має менше кластерів і розміри ai1, ai2 їх більші відносно до кластерів на рис. 3 .20, а. Логічно ілюстрація на рис. 3 .20, а відповідає ілюстрації на рис. 3 .19, б, а ілюстрація на рис. 3 .20, б відповідає фрагменту на рис. 3 .19, в.
а б в
Рис. 3.19. Керування обмеженням на яскравість кластера
а б
Рис. 3.20. Приклади згортання кластерів
Рис. 3 .21 демонструє
можливості опрацювання образів керуванням
процесу згортання за допомогою обмежень
на яскравість кластера. У цьому разі
значення порогу чутливості алгоритму
до сірого кольору
=
10%.
а б в г
Рис. 3.21. Керування обмеженням на яскравість кластера
а
–
B
=
5%;
б
–
B
=15%;
в
–
B
= 25%;
г
–
B
= 40%
(поріг чутливості
=
10%)
Рис. 3 .22 демонструє керування порогом інтенсивності сірого кольору (порогом чутливості алгоритму) коли задане обмеження на яскравість кластера, що формується у процесі згортання.
а б в г
д е є ж
Рис. 3.22. Вплив порогу чутливості на результат (B = 5%)
a – вихідне зображення; б – = 5%; в – = 7%; г – = 11%;
д – = 15%; е – = 18%; є – = 21%; ж – = 40%
Інтенсивність кластера. Застосування алгоритму до зразків крові дозволяє віділити як всі складові фрагменти (рис. 3 .21, б), так і окремий регіон за вказаними характеристиками (рис. 3 .21, в). Дослідження проводилися для визначення кількості лімфоцитів, еритроцитів та інших клітин крові, що відрізняються кольорами.
На рис. 3 .23 проілюстровано вибір регіонів із обмеженням на яскравість B = 5, 10, 40%, для порогу чутливості (інтенсивності сірого кольору) = 5%. Зі збільшенням межі інтенсивності кластеру контрастність і чіткість зображення змінюється. У результаті на зображенні залишаються лише регіони, що задовольняють критерій вибору.
а б в г
Рис. 3.23. Вибір об’єкта за яскравістю кластера для = 5%
a − вихідне зображення; б − B = 5%; в − B = 10%; г − B = 40%
Іншим застосуванням алгоритму є виділення окремих спектрів на зображенні, отриманого спектральним аналізом. У цьому разі отримуємо елементи спектра та якісні його характеристики (довжини хвиль, яскравість).
точності алгоритму триступеневої кластеризації . Яскравість кластера є ключем до:
Кількості кластерів, що не взяли участі в жодному об’єднанні з іншими об’єктами згортання;
Кількості білих пікселів, що належать до кластерів кінцевого розбиття образу;
Кількості кластерів, на які він розбивається.
Розглядаємо точність алгоритму кластеризації для зображення покритого регіонами або покритого зв’язними областями:
ECR = CRb / CR100, EIA = IAb / IA100, (3.19)
де CRb – кількість регіонів, отриманих кластеризацією із заданим користувачем параметром інтенсивності b, CR100 – кількість регіонів, отриманих кластеризацією із параметром інтенсивності b = 100%, IAb – кількість зв’язних областей, отриманих кластеризацією із заданим користувачем параметром інтенсивності b, IA100 – кількість зв’язних областей, отриманих кластеризацією із параметром інтенсивності b = 100% (табл. 3 .2).
Таблиця 3.2. Точність алгоритму для значення інтенсивності b = 75, 85 і 100%.
Коефіцієнт |
Яскравість b |
||
75% |
85% |
100% |
|
CR |
2101 |
3007 |
3664 |
IA |
42 |
60 |
64 |
ECR |
0,57 |
0,82 |
1 |
EIA |
0,66 |
0,94 |
1 |