
- •Розділ 1. Огляд існуючих методів та алгоритмів
- •1.1.Огляд та сучасний стан опрацювання зображень
- •1.2. Огляд існуючих систем пошуку зображень на основі їх вмісту
- •Розділ 2. Екстакція розподілених та статистичних ознак інтенсивності зображень
- •2.1. Силуети кольору та інтенсивності
- •1.2. Апроксимація силуетів
- •3. Пошук зображень за силуетами
- •2.2. Ознаки зображень на основі поділу інтенсивності
- •2.3. Ознаки на основі поділу поверхні зображення
- •2.3.4. Пошук зображень за індексами кластерів
- •2.4. Сегментування зображень за кумулятивною гістограмою
- •2.5. Сегментування за густиною пікселів
- •2.7. Моделі гіпотетичного образу для сегментування зображень
- •3.Дослідження методу сегментування
- •4. Удосконалення методу кумулятивної гістограми
- •2.8. Побудова та визначення ознак знімка.
- •2.8. Пошук зображень за Ознаками концентрації кольору
- •Порівняно з методом пошуку зображень за силуетами зображень [16] у запропонованому методі точність знаходження бразів підвищено в 1,5-2 рази. Література
Розділ 2. Екстакція розподілених та статистичних ознак інтенсивності зображень
2.1. Силуети кольору та інтенсивності
Перетворення інтенсивності. Для отримання силуету кольорове зображення перетворюється у відтінки сірого. Кожна елементарна клітинка, піксель, приймає значення від чорного до білого кольору, яке позначимо як b – яскравість. Діапазон всіх можливих значень яскравості знаходиться в межах 0÷255.
Для перетворення використовуємо алгоритм BT709 з наступними коефіцієнтами R, G, B:
R = 0,2125; G = 0,7154; B = 0,0721 (1).
Значення яскравості пікселів обчислюється з рівняння відносного заповнення клітинки у відсотках від чорного кольору:
b = (256 – ci) × 100 / 256, (2)
або у відсотках від білого кольору:
b = ci × 100 / 256 (3)
де ci (i = 1, 2, 3) – значення компоненти R (G або B) сірого кольору пікселя.
На рис.1. показано тестове зображення. На цьому ж рисунку представлені яскравості зображення у тривимірному просторі. Яскравість порахована за формулою (1.3).
Рис.1. Образ, його просторове, фронтальне та бічне зображення яскравості
Для фронтального силуету Sf(x) та бічного силуету Sl(y) реалізуємо наступні вирази:
(4)
де X,Y – множини координат зображення, B(x,y) – яскравість пікселя.
Для тестового образу приклади фронтального та бічного силуетів, а також відстані до їх піків від краю зображення продемонстровані на рис.2.
Рис.2. Фронтальний та бічний силуети, їх апроксимації та відстані до піків
Замінивши рівняння (3) для обчислення яскравості на рівняння (2), ми отримуємо інверсне представлення (рис.3) тестового образу.
Рис.3. Тривимірні зображення за інверсною яскравістю
Для тестового образу криві фронтального та бічного силуетів, а також їх пікові відстані для інверсної яскравості продемонстровані на рис.4.
Рис.4. Інверсні силуети, їх апроксимації та пікові відстані
Таким чином, чотири графічні діаграми можна прийняти як грубі ознаки для пошуку зображення. Для того, щоб зменшити розмірність даних для пошуку, пропонується графіки силуетів апроксимувати простішими функціями, зокрема, поліноміальними функціями.
1.2. Апроксимація силуетів
Криві силуетів зображення апроксимуємо поліноміальною функцією вигляду:
,
(5)
або
,
(6)
де ортогональні функції представляються наступним чином:
,
,
., (7)
(8)
;
(9)
Тут
– табличне значення апроксимованої
функції в точці
.
Коефіцієнти для ортогональних функцій обчислюємо за рекурентними формулами:
(10)
,
, k
= 0, 1, 2 ., м. j = 0, 1, 2 ., k. (11)
Коефіцієнти для результуючого многочлена функції (за ортогональними функціями та степенем змінної) обчислюємо за формулами:
; k
= 0, 1, 2 ., м.
(12)
Графіки силуетів образів та апроксимованих функцій шостого степеня подані на рисунках 2,4. Для вибору найкращого значення степеня многочленів алгоритм передбачає поступове збільшення та контроль похибки апроксимації.