- •1.Поняття, сутність і функції культури.
 - •2.Культура як ціннісно-змістовна система. Структура культури.
 - •3.Етнос, нація, національність. Специфіка та особливості співвідношення понять.
 - •4.Поняття національного характеру та його елементи. Український національний характер. Національна психологія та національний характер.
 - •5.Географічні чинники і регіональні особливості українського національного характеру.
 - •6.Духовна та матеріальна форми культури в історії культури України. Культурні архетипи, що утворюють етичне ядро українського буття.
 - •7. Культурно – історична своєрідність регіонів України.
 - •8. Сутність поняття «українська національна культура». Національна культура як процес формування національної ідентичності.
 - •9. Проблема походження української культури: основні гіпотези щодо походження вітчизняної культури, їх недоліки та переваги.
 - •10. Етногенез українського народу. Теорії етногенезу.
 - •11. Українські культурні традиції. Основні заняття і матеріальна культура українців.
 - •12. Українські культурні традиції. Українські духовні традиції.
 - •13. Українські культурні традиції. Календарні свята та обряди українців.
 - •14. Українська сімейна обрядовість
 - •15. Витоки української культури, її архетипні основи. Індоєвропейський фон: слов'яни в групі народів індоєвропейської мовної сім'ї, індоєвропейські традиції в духовній культурі.
 - •16. Слов'янські культурні джерела. Слов'яни на території України. Міфологічний простір слов'янського язичництва. Мікрокосм і макрокосм, світське і священне. Релігія, міфологія і культи.
 - •17. Вплив християнства на культуру Київської Русі. Розвиток писемності, освіти, науки, права, літератури, мистецтва та архітектури у х-хііі ст..
 - •18. Особливості самобутньої культури Київської Русі як джерела культури українського народу.
 - •20. Українська культура хіv – першої половини XVII ст..
 - •21.Українська культура другої половини XVII-XVIII ст.
 - •22.Самобутні культурні явища козацької доби хуі-хуш ст. Український Ренесанс в освіті, філософії, науці та літературі.
 - •23.Філософія братських шкіл, братства і рух за реформи церкви й освіти. Петро Могила та його спадщина.
 - •24. Філософія українського бароко. Барокова поезія. Бароковий стиль у мистецтві. Українська пісня й дума.
 - •25.Українська культура доби національно-духовного відродження (кінець хуш-початок XX ст.).
 - •26.Епоха просвітництва як культурно-політичний контекст української історії. Освіта й гуманітарна культура. Діяльність Феофана Прокоповича. Українська діаспора в Росії.
 - •27. «Кирило-Мефодіївське товариство».
 - •28.Філософія національної ідеї. Микола Костомаров.
 - •29.Микола Гоголь та його роль в українській культурі.
 - •30.Тарас Шевченко: життєвий шлях, особистість. Мистецька обдарованість. Поезія Кобзаря.
 - •31.Ідеологія громадовства і м.Драгоманов.
 - •32. Філософсько – літературна спадщина Івана Франка та Лесі Українки.
 - •33. Етнічні і національні фактори культури. Культура і мова. Сутність, зміст, і структура національної культури.
 - •34. Основні етапи розвитку та специфіка української культури хх ст..
 - •35. Українська культура в епоху революції та громадської війни (1917 – 1920).
 - •36. Культура України у складі срср.
 - •37. Культура повоєнної України. «Соціалістичний реалізм» у вітчизняному мистецтві. Політична культура епохи «хрущовської відлиги».
 - •39. Зміст, проблеми і перспективи сучасного розвитку культури України в період розбудови незалежної держави.
 - •40. Творчість Сковороди та ідеал «мандрованого філософа». Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордо центризму» української культури.
 
8. Сутність поняття «українська національна культура». Національна культура як процес формування національної ідентичності.
Кожна з існуючих у світі культур країн, народів, націй неповторна й унікальна, є невід'ємною складовою скарбниці світової культури. Поняття “українська національна культура” – це певний тип культури, що відображає систему наукових, філософських, релігійних, естетичних і морально-етичних поглядів, переконань, витворених українським народом упродовж історії. Для української національної культури основоположною і базовою є народна культура, на основі якої поступово сформувалися професійні наука, література, мистецтво. Своєрідність української культури визначили також впливи географічних умов, особливості історичного шляху, а також взаємодія з іншими етнокультурами.
Від культури залежать наші ідеали та амбіції, якість і стиль життя та мислення, якість наших стосунків. Культура існує там, де є людина. Саме людина є продуцентом, споживачем і носієм культури. А відтак і творцем людського в собі. Та й сама історія розвитку людства є не чим іншим, як історією становлення людського в людині. Дослідники слушно називають культуру другою природою. Тому культура і є стратегічним інструментом творення нашого майбутнього.
Формування національної культури українського народу нерозривно пов'язане з формуванням самого народу,тобто історичної спільністі людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших. Сформований етнос виступає як соціальний організм, який самовідтворюється шляхом переважно етнічно однорідних шлюбів і передачі новим поколінням мови, традицій і т.д. Для більш стійкого існування етнос прагне до створення своєї держави, а етнічні групи, особливо в сучасних умовах, - своїх автономних об'єднань, закріпленні в законодавстві своїх прав.
Для внутрішньої єдності етносу найважливіше значення має культура, яка дає людям усвідомлення своєї спільності. Культура, як необхідний компонент, і як одна з властивих етносу особливостей, забезпечує його повноцінне функціонування. Але відбувається і зворотний процес - зближення етнічних культур внаслідок історичного розвитку і взаємодії" народів. Тому сьогодні культуру кожного етносу характеризує сукупність, з одного боку, національно-специфічннх. а з іншого - загальнолюдських компонентів.
Національна культура є необхідною умовою існування національної ідентичності. Приймаючи культурні цінності етносу, людина осмислює себе його частиною, ототожнює себе з ним, та стає здатною боротися за його збереження, вбачаючи у цьому запоруку поваги до себе.
Можна зробити такі висновки: по-перше, національна культура є основою формування національної ідентичності і обидва феномени не можуть бути сформовані поки не визріли сама нація, її основні атрибути; по-друге, національну ідентичність можна розглядати як важливий елемент національної культури, що спрямовує поведінку членів нації на зміцнення
основ національного життя; по-третє, національна ідентичність, як і національний феномен у цілому, поєднує етнічну та громадянську ідентичності.
