4.Поняття національного характеру та його елементи. Український національний характер. Національна психологія та національний характер.

Поняття національний характер охоплює типові якості і психологічні особливості етнічної групи, яка має спільну територію, мову, історію, культуру, звичаї, символи, що відрізняють її від сусідніх народів. Національний характер - сукупність найбільш стійких, характерних для даної нац. групи, особливостей сприйняття оточуючого середовища та форм реакції на нього. Найб. активно нац.хар-р проявляється в нац.темп-ті. В структурі НХ відокремлюють такі елементи:1)нац. темперамент(бурхливий або спокійний). 2)нац. емоції – нац. захопливість, нац. скептицизм, 3) нац. Почуття(гордість,принизливість).4) первинні нац. забобони- стосуються взаємовідносин нац. етнічної групи з націями-сусідами. Н:комплекс «нац. меншинства» , «синдром великодержавності».

Дослідження Костомарова, Куліша, Драгоманова, Грушевського, Хвильового, Шлемкевича та багатьох інших внесли той чи інший неоціненний вклад в самоідентифікацію українців і визначення себе як нації. На думку провідних дослідників української ментальності, до основних рис українського характеру належать: 1. Універсалізм, синтетичність світосприймання. 2. Висока емоційна чутливість. Позитивні сторони української емоційності (глибина людського розуміння, спроможність до емпатії, співучасть у чужому стражданні, любов до природи, поетичність, естетизм) відбилися у творчості більшості видатних українських філософів і майстрів художнього слова. 3. Інтровертність вищих психічних функцій. Відзначається утаємничена заглибленість української душі, схильність українців до самоти, до спілкування зі своїм внутрішнім світом. 4. Волелюбність, прагнення до незалежності. Ця риса українського народу простежується упродовж усієї його багатостраждальної історії. Основними сталими рисами українців, на думку багатьох дослідників, є працелюбність, гостинність, потяг до освіти, повага до старших, мужність, здоровий оптимізм, універсальність. До негативних якостей національного характеру, що перешкоджають зростанню національної самосвідомості, відносять: соціальну пасивність; скритність; анархічний індивідуалізм – прагнення до відокремлення і персональної свободи без належної відповідальності, дисципліни й організованості; перевага емоційного начала над вольовим й інтелектуальним; нецілеспрямованість.

Національна психологія - галузь науки, що виникла на стику етнопсихології, соціальної психології, соціології великих груп, що вивчає особливості національного та етнічного самоусвідомлення, проблеми національного характеру, протікання і закономірності міжнаціональних контактів. Національна психологія як самостійна галузь знань має складнішу структуру, оперує такими категоріями, як "національний характер", "національна сві­домість", "національна самосвідомість" (які не властиві етнічній пси­хології). Н.п. розглядає такі елементи масової свідомості і суспільної психології, як національні стереотипи; уявлення про типовий національний характер; різноманітні попередження, які служать регуляторами соціальної дистанції між етнічними групами, народностями; звичаї, традиції, обряди як елементи культури, що сприяють збереженню інтеграції і безперервності існування етнічної спільності, нації, народності, національної меншини.

Загалом, українцям як нації, притаманні всі риси, які властиві всім націям, що перебувають на високому ступені соціально-культурного розвитку, але серед інших народів українці виділяються своєї неповторною особливістю світосприймання, що зумовлена як географічним положенням, так і власної неповторною історичною долею.