- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
8.2 План формування групових поїздів
Значно скоротити простій вагонів під накопиченням можливо формуванням групових поїздів (особливо для районів з масовим навантаженням). Груповим називають поїзд, складений із вагонів декількох призначень, кожне із яких підібране в окрему групу.
Відрізняють три категорії групових поїздів:
без постійної ваги груп та не прикріплених до визначеної нитки розкладу;
з постійною вагою груп та не прикріплених до визначеної нитки розкладу;
з постійною вагою груп та прикріплених до визначеної нитки розкладу;
Вибір того чи іншого виду групових поїздів залежить від потужності та кореспонденції вагонопотоків, що складають ядро nя, частини поїзду, що відчіпляється nв та причіпляється nп. У порівнянні з одногрупними поїздами, вагони групових поїздів додатково простоюють на попутних технічних станціях під обробкою. Так, вагони, що повинні причіплятися, простоюють під накопиченням та в очікуванні поїздів, з якими будуть відправлені. Тому доцільність формування групових поїздів визначається розрахунками. Оптимальний варіант формування одногрупних чи групових поїздів обирають по витраті приведених вагоно – годин. При цьому треба мати на увазі, що кількість вагонів, які прямують до станції перепричіпки груп в групових поїздах, не повинна перевищувати половини всього вагонопотоку, що включається в груповий поїзд. В противному випадку доцільно формування групових поїздів.
Спочатку розробляють план формування одногрупних поїздів. Потім обирають призначення вагонопотоків, для яких потрібно перевірити доцільність організації групових поїздів. По варіантах формування тих чи інших поїздів намічають конкурентоспроможні варіанти плану формування групових поїздів замість одногрупних.
Поїзди без постійної ваги груп та не прикріплених до визначеної нитки розкладу найбільш поширені на практиці, але потребують більш чіткої інформації для підготовки груп до заміни на попутних технічних станціях. На станціях причіпки груп до транзитної частини (ядру) можуть бути причеплені групи вагонів не тільки того ж самого призначення, але й інших попутних. Розглянемо методику формування групових поїздів на прямолінійному напрямку з трьома технічними станціями А, Б та В. Спочатку визначаються варіанти одногрупних поїздів (рисунок 8.13).
A
Б
В
A
Б
В
Рисунок 8.13 – Варіанти формування одногрупних поїздів на технічних станціях
Варіант 1. На станцій А вагоно – години накопичення составів із вагонів nя та nв дорівнюють cm, на станції Б будуть вагоно - години переробки nяtек. Всього в цьому варіанті буде витрачено вагоно – годин:
В1 = 2 cm + nяtек. (8.8)
Варіант 2. На станції А формують поїзда двох призначень: на В із вагонопотока nя і на Б із вагонопотока nв. На станції Б формують поїзди призначенням В із вагонопотока nп з витратою вагоно – годин cm.
Тоді загальні вагоно – години складуть:
В2 = 2 cm + cm = 3 cm. (8.9)
При формуванні групових поїздів на станції А з обміном груп на станції Б розглядається три варіанти.
Варіант 1. nв = nп і станція А формує лише групові поїзди.
(8.10)
де
- додатковий простій вагонів при
формуванні групових поїздів, у порівнянні
з одногрупними, год;
е – еквівалент, що характеризує відношення вартості однієї години маневрової роботи до вартості 1 вагоно – години;
m – состав поїзду, ваг.
На станції Б відчіпляють прибулу групу вагонопотоку nв та причіпляють сформовану тут групу із вагонопотоку nп = nв. Загальна витрата часу на накопичення:
, (8.11)
де
- середня величина групи, що причіпляється.
Тому що розклад вантажних поїздів не узгоджений, то група сформована із вагонопотоку nп та яка повинна бути причеплена простоює в очікуванні причіпки.
, (8.12)
де
- параметр, що враховує простій вагонів
в очікуванні відправляємої групи; при
співвідношенні вагонотпоків nв
≥ nп
= 0,2с.
Добова витрата приведених вагоно – годин на станції Б:
. (8.13)
де
-
витрати часу маневрової роботи
безпосередньо по відчепці – причепці
груп
та
з урахуванням роботи локомотиву, год
Загальна витрата вагоно – годин по першому варіанті:
(8.14)
Варіант 2. При вагонопотоці nв < nп станція А як і в варіанті 1 формує лише групові поїзди і вагонопотоку nв + nя. Добова витрата вагоно – годин по станції А визначається так як і в варіанті 1. На станції Б із вагонопотоку nв формують nв/mгр причіпних груп (де mгр – середня кількість вагонів в групі, що причіпляється) та одногрупні поїзди призначенням на станцію В із решти вагонопотоків (nп - nв)/ m. Загальна витрата вагоно – годин на накопичення вагонів призначенням В та в очікуванні причіпки груп:
, (8.15)
де
- параметр, що враховує простій вагонів
в очікуванні відправлення груп при nв
< nп
(
= 0,75
).
Добова витрата приведених вагоно – годин на станції Б з урахуванням додаткового простою вагонів:
. (8.16)
Варіант 3. При вагонопотоці nв > nп станція А із вагонопотоку nя + nп формує групові поїзди, а із потоку nв - nп – одногрупні призначенням Б. Вагоно – години накопичення на станцій А для вагонопотоку одногрупного призначення складають:
. (8.17)
Для групових призначень:
. (8.18)
Добова витрата приведених вагоно – годин з урахуванням додаткового простою вагонів на станції А
. (8.19)
На
станції Б накопичують лише вагони , що
формуються для причіпки груп вагонів
,
які крім того, будуть простоювати в
очікуванні відправлення.
. (8.20)
Добова витрата приведених вагоно – годин на станції Б з урахуванням додаткового простою :
. (8.21)
За оптимальний приймають варіант формування групових поїздів з мінімальною витратою приведених вагоно – годин.
Поїзди з постійною вагою груп не прикріплені до визначеної нитки розкладу доцільно формувати на напрямку зі зменшенням на шляху прямування вагонопотоку, а також при зменшенні ваги поїзду. В останньому випадку ядро не повинно бути рівним вазі составу, що відправляється зі станції перелому. Формування групових поїздів такого типу часто викликає простій раніш накопиченої групи (наприклад, ядра) в очікуванні закінчення накопичення іншої. В значному ступені цей простій зменшується, якщо nв > nп При формуванні групових поїздів вагові норми кожної групи вагонів в загальній вазі поїзду дорівнюють:
транзитне ядро призначенням на станцію В:
, (8.22)
а состав ядра в вагонах
, (8.23)
група, що відчіпляється на станції Б:
, (8.24)
а кількість вагонів відчепки відповідно:
. (8.25)
Групові поїзди з постійною вагою груп за приведеними витратами вагоно – годин рівноцінні такому самому варіанту без постійної ваги груп. Постійна вага лише більш суворо регламентує роботу станції на напрямках.
Поїзда з постійною вагою груп, прикріплені до визначених ниток графіку руху найбільш доцільно формувати на лініях, що перетинаються або сходяться з організацією обміну груп на вузлових станціях. При формуванні поїздів по третьому з розглянутих раніше варіанту до вузлової станції підводяться поїзди групових призначень, а вузлова станція переформовує їх в одногрупні поїзди (рисунок 8.15).
При формуванні групових поїздів з постійною вагою груп і прикріплених до розкладу, треба чітко виконувати графік руху поїздів. При не виконанні, вагоногодини простою в очікуванні значно збільшуються, а як наслідок збільшуються загальнодобові приведені вагоногодини. Формування групових поїздів в такому випадку може бути не доцільним.
Група, яка прибуває з різних напрямків, повинні бути узгоджені між собою, щоб виключити додатковий простій вагонів на вузлових станціях при формуванні одногрупних поїздів, із-за неповної ваги поїзду, що формується, або зайвої.
Приклад.
На
напрямку А-В зросла потужність вагонопотоку
між станціями А-Б. Визначити економічну
доцільність формування двогрупних
поїздів порівняно з одногрупними за
умов, заданих на рисунку 8.14
та в таблиці 8.1
при вільному розкладі прямування.
А Б В
-
=130=250
=90
Рисунок 8.14 – Умови розрахунків
Таблиця 8.1 – Дані до розрахунків
Показник |
Умовна позначка |
Значення показника |
1 |
2 |
3 |
Кількість вагонів в составі поїзда |
m |
55 |
Параметр накопичення |
c |
11 |
Час обміну груп, год. |
|
0,4 |
Час на формування двогрупного составу, год. |
|
0,4 |
Вартість, грн.: |
|
|
Вагоно-години |
|
1,4 |
Локомотиво-години маневрів |
|
77 |
Локомотиво-години у поїзді |
|
117 |
Час обробки групового поїзду, год. |
|
0,75 |
Час обробки одногрупного поїзду, год. |
|
0,5 |
Час очикування відправлення за графіком, год. |
|
0,3 |
