
- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
Порожні вагонопотоки бувають:
за умовами зародження:
- вагонопотоки, що прямують після очищення, промивки, а також з пунктів підготовки вагонів під навантаження;
- вагонопотоки, що слідують зі станції вивантаження;
- вагонопотоки, які зароджуються на сортувальній або дільничній станції.
за умовами обороту:
- кільцеві маршрути, що слідують зі станції вивантаження до станції навантаження;
- маршрути, які прямують за регулювальним завданням.
За підбиранням груп вагонів в порожньому составі:
- одногрупні поїзди, до складу яких включаються вагони однакового роду;
- групові, в яких включені різного роду вагони, але підібрані групи вагонів за родом;
в) змішані, що складаються із вагонів різного роду без підбирання;
г) комбіновані, состави в які крім порожніх включаються завантаженні вагони.
Необхідними умовами для формування порожнього маршруту служать:
а) потужність струменю вагонопотока, з урахуванням коефіцієнта згущення, повинна бути не менш состава порожнього маршруту;
б) навантажувальна спроможність станції призначення повинна відповідати потужності струменю;
в) струмінь із порожніх вагонів повинен прослідувати хоча б через одну технічну станцію без переробки.
Достатньою умовою є співвідношення:
загальна
економія від формування струменю
та
пропуску його без переробки через
попутні технічні станції
,
повинна перевищувати витрати на
накопичення
.
(7.1)
де Nпор - потужність струменю, ваг.
спор - параметр накопичення порожніх вагонів, який визначається згідно.
Максимальний
состав порожнього маршруту
розраховується за умову корисної довжини
прийомо – відправних колій:
; (7.2)
Загальна економія від пропуску порожнього вагонопотока без переробки складається з:
(7.3)
де Тек - ліквідації переробки на технічній станції;
-
від прискореного руху по дільниці;
-
від ліквідації накопичення та підбирання
груп вагонів на станції призначення
(можна прийняти
=1
год).
В свою чергу
(7.4)
(7.5)
(7.6)
(7.7)
де
- довжина дільниці прямування (від
станції формування до станції призначення);
n - коефіцієнт, який враховує прискорений рух порожнього вагонопотока по дільниці по відношенню їх до звичайних вантажних поїздів (можна прийняти n = 1,3).
-
ходова швидкість звичайного вантажного
поїзда;
в - коефіцієнт дільничної швидкості (можна прийняти в = 0,85);
y - коефіцієнт відношення швидкостей прямування порожнього та навантаженого вагонопотока, який складає приблизно 1,3.
За умовами зародження та погашення порожніх вагонопотоків треба розглянути схеми вагонопотоків, які накопичуються та збільшуються або зменшуються по віддаленню від початкової станції формування.
Р
исунок
7.1 – Варіанти зародження та погашення
вагонопотоків
При вирішенні питання про доцільність формування порожніх маршрутів об’єднують струї вагонопотоків. В 1-му варіанті значний вплив оказує економія від прослідування попутних технічних станцій без переробки та економія часу за рахунок прискореного руху по дільниці. В 2-му варіанті економія від прискореного прямування переробки грає незначну роль, а економія часу на станції призначення набуває головного призначення.