- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
Засновником теорії взаємодії вважаються професори А.І. Платонов, І.Г. Тихомиров, а його наступниками являються професор Н.Н. Шабалін, І.Б. Сотніков, П.С. Грунтов та інші.
Для того щоб станція працювала нормально з прилеглими дільницями, необхідно виконання чотирьох умов:
ритмічності – це виконання операцій через строго визначені проміжки часу;
рівномірності – передбачає рівномірне надходження поїздів за визначений проміжок часу;
безперервність – відсутність і скорочення міжопераційних перерв;
поточність – послідовне виконання всіх технологічних операцій циклу.
Сортувальну станцію можна представити як систему із семи взаємодіючих підсистем: вхідні ділянки ВД, парк прийому ПП, сортувальна гірка СГ, сортувальний парк СП, витяжки формування ВФ, парк відправлення ПВ, вихідні ділянки ВД.
ВД – ПП – СГ
Для стійкої роботи в підсистемах ВД – ПП повинна виконуватись умова:
темп обробки составу в ПП повинен перевищувати темп надходження составів на станцію:
.
(3.21)
Оскільки темп обробки составів напряму залежить від тривалості на огляд одного вагона, а також кількості груп (бригад) оглядачів ПТО, то для скорочення цієї величини необхідно: використовувати передові методи огляду, вводити додаткові бригади, тоді формула прийме вигляд:
; (3.22)
,
при декілька бригадах
.
Основна умова для підсистеми СП – ВФ:
;
(3.23)
де Тзф – середньозважена величина часу на формування одного состава;
Ін – інтервал накопичення;
М – кількість витяжок формування;
- коефіцієнт запасу.
Взаємодія між темпом накопичення і темпом закінчення формування ВФ – ПВ із умови (3.17) темп закінчення формування повинен попереджувати темп накопичення составів:
.
(3.24)
Умова з ВФ в ПВ:
темп закінчення формування менше темпу обробки
(3.25)
темп огляду виставлених составів працівниками ПТО повинен випереджувати темп їх надходження:
.
(3.26)
темп підготовки составів до відправлення повинен випереджувати темп відправлення їх за графіком:
. (3.27)
Приклади:
Приклад 1.
Перевірити умову взаємодії
у підсистемі ВД-ПП-СГ:
при
=
60;
=
0,25 год.,
=
0,25 год., Б=2 бригади.
Тоді використуємо формулу 3.22
2,5 < 4.
Висновок: умова взаємодії виконується.
Приклад 2.
Перевірити умову взаємодії у підсистемі
СП-ВФ-ПВ при
=
60;
=
40; Б=2 бригади;
=
0,5 год.; М=2
лок.;
=
0,5 год.
Тоді використовуємо формуи 3.24-3.27
2,5 ≤ 4 ≤ 4 ≤ 4.
Висновок: умова взаємодії виконується.
3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
Один з технологічних документів – натурний лист поїзда складається згідно з Інструктивними вказівками по складанню натурного листа форми ДУ-1. [8] Натурний лист поїзда є основним документом по плануванню обробки поїздів, вагонів, контейнерів між залізницями держав СНД, залізницями України. За його даними заповнюються технологічні документи – маршрут машиніста, довідка про автогальма, сортувальний листок на розформування – формування, станційна та дорожна звітність з парку вагонів, здійснюється інформування станцій призначення про состав поїзда. З цією метою на базі ЕОМ складається та передається телеграма – натурний лист (ТГНЛ) із станції до ІОЦ залізниці (додаток А), яка має службову інформаційну та підсумкову частини. ТГНЛ станція отримує на всі розбірні поїзди [5, 6, 7].
Для складання ТГНЛ СТЦОІД оснащений схемою полігону станції, витягом з інструктивних вказівок, побудовою цифрових кодів номерів вагонів та станцій, вантажів та отримувачів вантажів, особливих відміток з таблицями для визначення маси тари та умовної довжини вагонів, а також, технологією [27]:
- доставки документів з поїзда в СТЦОІД та із СТЦОІД на поїзд;
- натурної перевірки прибуваючих та сформованих поїздів;
- обробки документів поїзда по прибуттю та розформуванню состава;
- номерному обліку вагонів і документів при їх знаходженні на коліях сортувального парку;
- оформлення з допомогою ЕОМ натурних листів на поїзди, що формуються на станції;
- передачі телеграм-натурних листів до ІОЦ залізниці;
- обліку парку вагонів, окремих вагонів та вантажів;
- отримання оперативним персоналом станції довідок про состави та групи вагонів на станційних коліях та вантажних пунктах;
передачі документів між СТЦОІД та товарною конторою станції (ТОВК).
На поїзд з порожніх вагонів, що прямує без перевізних документів – в інформаційній частині вказують головним чином „номер вагону”, відмітка про роликові підшипники, власника вагону, при потребі ще деякі показники, згідно з формою ДУ-1П.
На поїзд з завантажених і порожніх вагонів – в інформаційній частині для вагонів вказують повну або часткову номенклатуру показників, а для однакових їх значень у суміжних вагонів, вони не проставляються (але враховуються в розрахунках такими ж), згідно з формою ДУ-1, ДУ-1К.
На поїзди з пасажирських вагонів – в інформаційній частині вказують показники, згідно з формою ДУ-1Л.
Користуючись даними номерів вагонів, таблицями маси тари та умовної довжини вагонів визначаються показники підсумкової частини, потім складається службова частина натурного листа.
Приклад розрахунків підсумкової частини та використання їх при оформленні натурного листа наведено в таблиці 3.3, де „0” вказано число знаків відповідних показників; скорочені дані розміщені у вигляді повідомлення 02 (або повідомлення 053).
Таблиця 3.3 –
Натурний лист поїзда №
Ст.формування |
0000 |
№ состава |
00 (0) |
Ст.призна-чення |
0000 |
|||
Основа |
4402 |
|
11 |
Ясинувата |
4800 |
|||
Голова 1 Хвіст 2 0 |
Число 00 |
Місяць 00 |
Години 00 |
Хвилини 00 |
Умовна довжина 000 |
Маса брутто 0000 |
||
1 |
27 |
01 |
15 |
10 |
010 |
0862 |
||
№№ ч/ч |
№ вагона |
Відмітка про ролики та власника |
Маса вантажу |
Станція призначення |
Код вантажу |
Код отримувача |
||
00 |
00000000 |
000 |
000 |
00000 |
00000 |
0000 |
||
01 |
66437013 |
122 |
069 |
47072 |
31405 |
6623 |
||
02 |
65429284 |
122 |
062 |
47072 |
31405 |
6623 |
||
03 |
63176435 |
122 |
067 |
47072 |
31405 |
6623 |
||
04 |
65467144 |
122 |
062 |
47072 |
99999 |
9999 |
||
05 |
65285617 |
120 |
062 |
47679 |
34405 |
6023 |
||
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
||
...
вісей – 40/40 Придн. – 10
состав поїзда
підсумок ... НВ
вант 10 ... 10
пор
НРП
Пас – 0 НДЛМ – 0 Всього ваг – 10
маса тара – 0220 нетто – 0642 брутто – 0862 УД - 10
Зразок повідомлення 02 (телеграми-натурного листа) наведено нижче:
(:02 4402 2331 4402 11 4800 1 27 01 15 10
01 66437013 122 069 47072 31405 6623
02 65429284 122 062
03 63176435 122 067
04 65467144 122 062 47072 99999 9999
05 65285617 120 062 47679 34405 6023
... :)//
Таблиця 3.4 – Дані для розрахунків маси та умовної довжини рухомого складу (скорочені)
Род рухомого складу та його основна характеристика (перша цифра номеру – род вагону, друга цифра - вісність, третя цифра – додаткові дані, при першій цифрі 3, 5 - зміщуються) |
Діапазон номерів (у залежності від числа вісей та додаткових даних) |
Маса тара, т |
Умовна довжина, ваг. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
2 – критий вагон 4-вісний звичайний з гальм.площад. для цемента, зерна мін.добрив живої риби |
2000 - 2799...
(8-а - „9”) |
22,7 24,2 22,0 22,0 41,0 |
1,05 1,10 0,87 0,95 1,05 |
|
4 – платформа 4-вісна звичайна для 20 т контейнерів для автомобілів для довгомірних вантажів |
4000 - 4699... |
22,0 22,0 26,0 40,0 |
1,09 1,40 1,55 1,80 |
|
6 – піввагон 4-вісний звичайний с гальм.площад. для кокса для торфа для окатишів і агломерата для нафтобітуму 8-вісний |
6000 - 6799...
6900 - 6999 |
22,0 24,0 30,0 26,0 23,0 36,5 44,5 |
1,00 1,03 1,25 1,25 0,86 1,05 1,45 |
|
7 – цистерна 4-вісна звичайна с гальм.площад. для хім.вантажів для світл.нафтопрод. для пропана 8-вісна нафтопродукти нафта |
7900 - 7999... |
23,2 24,5 35,3 25,3 37,0 48,8 51,0 |
0,86 0,88 1,12 0,97 0,86 1,51 1,34 |
|
8 – ізотермічний 4-вісний вантажний рефр.секції АРВ 8-вісний(рефр.секції) |
8000 - 8499...
8900 - 8999... |
42,0 46,0 67,7 |
1,16 1,58 1,77 |
|
9 – інший 4-вісний |
9000 - 9790... 3000 - 3590... 3710 - 3779...
364 - 369... 3900 - 3999... |
30,6
28,0 39,0 48,5 82,8-226 |
0,86
0,89 1,05 1,07 1,67-4,67 |
|
(3-власність підприємств УЗ, 5 – власність юридичних осіб) |
Для вантажів (думпкар) Не для вантажів 6-вісний (думпкар) багатовісний |
|||
