Міністерство транспорту та зв’язку України

Українська державна академія залізничного транспорту

М.І. Данько, Т.В. Бутько, О.В. Березань, В.М. Кулешов, В.В. Кулешов, Т.Ю. Калашникова, О.А. Малахова, О.В. Лаврухін, Г.М. Сіконенко

УПРАВЛІННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЮ РОБОТОЮ І

ЯКІСТЮ ПЕРЕВЕЗЕНЬ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Під ред. д.т.н. проф. Данька М.І.

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Харків 2008

УДК 656.22

Управління експлуатаційною роботою і якістю перевезень на залізничному транспорті: Навчальний посібник / М.І. Данько, Т.В. Бутько, О.В. Березань, В.М. Кулешов, В.В. Кулешов, Т.Ю. Калашникова, О.А. Малахова, О.В. Лаврухін, Г.М. Сіконенко; За ред. М.І. Данька. – Харків: УкрДАЗТ, 2008. - 174 с.

Наведені класифікація і функціональне призначення станцій, основні документи, що регламентують їх роботу, вимоги до управління. Розглянуті технологія і методика нормування маневрової роботи. Відображені технологія роботи і управління на проміжних, дільничих, сортувальних станціях, а також, їх особливості на вантажних, пасажирських і станціях інших типів, відомості щодо оперативного планування, обліку, звітності, роботи у зимовий період, технології роботи залізничних вузлів. Представлено методики розрахунків плану маршрутизації з місць навантаження та формування поїздів на технічних станціях та у районах місцевої роботи. Розглянуто нормативи та складання графіку руху поїздів, визначення їх показників, порядок розрахунку технічних норм роботи оперативного керування та аналізу її експлуатаційної роботи. Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри „Управління експлуатаційною роботою” 19 травня 2008 р., протокол № 14.

Розглянутий і рекомендований науково – методичною комісією зі спеціальності 070101 „Організація перевезень і управління на транспорті (залізничному)” як навчальний посібник для студентів вузів залізничного транспорту.

Рецензенти:

проф. В.К. Мироненко (Київський державний економіко - технологічний університет транспорту),

проф. В.І. Бобровський (Дніпропетровський національний технічний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна)

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………..	6
1 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ СТАНЦІЙ ................................................……	7
1.1 Загальні положення про станції ……………………………….	7
1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій …….	10
1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій ……………...	11
1.4 Вимоги до управління станціями ……………………………..	13
2 ТЕХНОЛОГІЯ І НОРМУВАННЯ МАНЕВРОВИХ ПЕРЕСУВАНЬ …………................................................................	14
2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань	14
2.2 Нормування складних маневрів ……………………………….	18
2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу	24
2.4 Показники роботи гірки ……………………………………….	27
3 ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ СТАНЦІЙ .......……………………	30
3.1 Проміжні станції ………………………………………………	30
3.2 Дільничні станції ………………………………………………	33
3.3 Сортувальні станції ……………………………………………	36
3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку ………………………………………………………………..	37
3.5 Середній простій вагона під накопиченням ………………….	42
3.6 Спеціалізація колій сортувального парку …………………….	43
3.7 Місцева робота станції ………………………………………...	44
3.8 Взаємодія процесів в підсистемах сортувальної станції …….	51
3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (СТЦОІД) та складання натурного листа ……………………………………….	53
3.10 Інформаційна технологія на станціях ……………………….	57
3.11 Робота станції в зимових умовах …………………………….	60
4 ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЧНИХ ВУЗЛІВ .............	62
5 ОРГАНІЗАЦІЯ ВАГОНОПОТОКІВ ……………………….	65
5.1 Загальні положення …………………………………………….	65
5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів ……………………………………………………………….	67
6 ОРГАНІЗАЦІЯ МАРШРУТИЗАЦІЇ З МІСЦЬ НАВАНТАЖЕННЯ .........................................................................	72
7 ОРГАНІЗАЦІЯ ВАГОНОПОТОКІВ ІЗ ПОРОЖНІХ ВАГОНІВ ..........................................................................................	75
8 РОЗРАХУНКИ ПЛАНУ ФОРМУВАННЯ ПОЇЗДІВ НА НАПРЯМКУ ....................................................................................	78
8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень …………………………………………………………	79
8.2 План формування групових поїздів …………………………..	95
8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава	104
8.4 План формування поїздів зі швидкопсувними вантажами ….	107
8.5 План формування контейнерних поїздів ……………………..	110
8.6 Розрахунок внутрідорожного плану формування поїздів …...	110
8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів ………………..	112
9 РОЗРОБКА ГРАФІКА РУХУ ПОЇЗДІВ НА ДІЛЬНИЦЯХ ДИРЕКЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО ПОКАЗНИКІВ ……..	115
9.1 Графік руху …………………………………………………….	115
9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів …………………………………………………………	116
9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами …………………………………...	116
9.2.2. Визначення елементів графіка руху ………………………..	116
9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць …………….	121
10 РОЗРОБКА ГРАФІКУ РУХУ ПОЇЗДІВ НА ДІЛЬНИЦЯХ РЕГІОНУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО ПОКАЗНИКІВ ……….	132
10.1 Відображення графіка руху ………………………………….	132
10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів ………………………………………………………………	132
10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів ..	135
10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів …	139
10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів	143
11 ТЕХНІЧНЕ НОРМУВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦІ (ДИРЕКЦІЇ ЗАЛІЗНИЦІ) …………….	151
11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями ………………………………………...	151
11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку …………………………………………………..	151
11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку ………………………………………………………………..	157
11.4 Нормування перевізних засобів ……………………………...	161
12 ОПЕРАТИВНЕ КЕРУВАННЯ РУХОМ ...………………….	163
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ	167
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ	170
Додаток А. Натурний лист поїзда, ф. ДУ-1	173

ВСТУП

В умовах ринкової економіки значно зростає роль економічних методів при аналізі та побудові технологічних процесів роботи залізничних підрозділів, у тому числі станцій, дирекцій та залізниць. Всі розрахунки доцільно виконувати на базі ресурсозбереження при організації експлуатаційної роботи вказаних підрозділів, який дає можливість наочно уявити ефективність запропонованих технологічних рішень. [1, 2, 3] Виходячи з потреби вивчення цього підходу та з урахуванням певного досвіду використання при розробці дипломних та курсових проектів на кафедрі „Управління експлуатаційною роботою” УкрДАЗТ виникла потреба у навчальному посібнику для студентів спеціальності „Організація перевезень і управління на залізничному транспорті” та її спеціалізацій: „Організація міжнародних перевезень”, „Організація митного контролю на залізничному транспорті”, „Транпортно - експедиційна діяльність”, тощо.

Автори сподіваються, що викладений у навчальному посібнику підхід допоможе усунути нестачу відповідної науково – технічної літератури для широкої аудиторії та покращити якість реального курсового та дипломного проектування. Для цього всі теоретичні аспекти проілюстровані прикладами розрахунків.

1 Класифікація та функціональне призначення станцій

1.1 Загальні положення про станції

На залізницях існують роздільні пункти, до яких відносять прохідні світлофори на перегонах, роз’їзди, обгінні пункти, станції.

Станцією називають роздільний пункт, який має колійний розвиток та пристрої, що дозволяють здійснювати визначені технічні, вантажні, комерційні операції та операції з обслуговування пасажирів [1 - 7].

Технічні операції: прийом, відправлення та пропуск поїздів, їх схрещення та обгони, розформування – формування составів або груп вагонів, маневрові пересування з вагонами або локомотивів без вагонів, технічне обслуговування, усунення технічних несправностей, зміна локомотивів та локомотивних бригад, зарядка та опробування автогальм, складання поїзних документів або інформаційних повідомлень, їх передача та обробка.

Вантажні операції: навантаження, вивантаження, перевантаження та сортування відправок.

Комерційні операції: прийом, зважування, збереженість, видача вантажів, оформлення перевізних документів, визначення провізних платежів, пломбування та постановка запірних пристроїв, комерційний огляд у прибулих поїздах та поїздах, що відправляються, складання комерційних актів.

Операції з обслуговування пасажирів: організація посадки та висадки пасажирів, прийом, навантаження, збереженість, вивантаження, видача багажу, пошти та ручної поклажі, оформлення та продаж квитків, культурно – побутове обслуговування.

Перелічені операції станції супроводжуються інформаційними операціями, частка з яких відображається у документах відповідної форми, частка у вигляді інформаційних повідомлень по каналах зв’язку.

Для виконання перелічених операцій станції мають: колійний розвиток у вигляді колій або груп колій різного технологічного призначення (парків); сортувальні пристрої і маневрові засоби; службово – технічні споруди та пристрої, у тому числі для водозабезпечення, освітлення, забезпечення безпеки руху, екології та особистої життєдіяльності персоналу.

При цьому використовують засоби автоматики та телемеханіки, комп’ютерних інформаційно – керуючих систем, телекомунікацій, включаючи різні види зв’язку для керування поїзними та маневровими переміщеннями.

Залізничні станції підрозділяються по ряду ознак класифікації:

- за призначенням та характером роботи – на проміжні, технічні (дільничні та сортувальні), вантажні, пасажирські, спеціальні;

- за обсягом операцій та їх складності – на позакласні, першого, другого, третього, четвертого та п’ятого класів;

- за видами власника – магістральні, промислового транспорту власності залізниць, під’їзні колії промислових підприємств та організацій – перевізників.

Розташування на дільницях напрямку залізниці різного типу станцій наведене на рисунку 1.1

Р исунок 1.1 - Схема розташування роздільних пунктів на напрямку: А,В – станція сортувальна; Б – дільнична, А_в, Б_в, В_в1, В_в2 – вантажна; В_пас – пасажирська; - проміжна; - роз’їзд на одноколійній дільниці лінії; - обгінні пункти на двоколійній лінії або дільниці лінії; - колійний пост.

Сортувальні станції розташовують в пунктах об’єднання – роз’єднання залізничних магістральних ліній, або в залізничних вузлах, де зароджуються або згасають масові вагонопотоки, здійснюється зміна локомотивів і бригад. Між сортувальними станціями розташовують, як правило, дільничні станції, де здійснюється зміна локомотивних бригад, обробка поїздів в технічному, комерційному відношенні, що забезпечує гарантований безпечний пробіг поїздів на відстані до 150 км на одноколійних та до 300 км двоколійних дільницях. Між сортувальними станціями прямують вантажні наскрізні поїзди, а між сортувальною та дільничною, або між сусідніми дільничними – дільничні поїзди. Крім того, сортувальні та дільничні станції формують збірні і вивізні поїзди на прилеглі дільниці, передаточні поїзди – на вантажні станції у вузлі

Вантажні станції розміщують у великому місті (вузлі), а при наявності концентрації підприємств агропромислового комплексу і на дільниці. Такі станції на дільниці називаються опорними з числа проміжних станцій. На вантажних та опорних станціях обслуговується клієнтура на місцях загального користування та під’їзних коліях. Деякі вантажні станції відносять до спеціальних (промивка – пропарка цистерн, перевантаження з однієї колії на другу, на інший вид транспорту, перестановка вагонів на інші візки тощо).

Пасажирські розташовують у великих адміністративних, промислових, курортних центрах, як правило у вузлах, де здійснюється підготовка пасажирських составів до рейсів.

Більшість станцій, які за призначенням є проміжними, обслуговують клієнтуру сільськогосподарчих районів, виконуючи частку відповідних операцій вантажних станцій. При відсутності вантажних операцій вони здійснюють частку технічних операцій, пов’язаних зі схрещенням та обгоном поїздів на одноколійних лініях, обгоном на двоколійних лініях. Тому вони називаються відповідно роз’їздами та обгінними пунктами. Вони обмежують перегони дільниці.

Роздільні пункти без колійного розвитку – колійні пости. Вони створюються при з’єднанні – роз’єднанні прилеглих ліній з колійним розвитком відповідних станцій вузла. Колійні пости також створюють на великих перегонах для умов скорочення інтервалів між поїздами при напівавтоматичному блокуванні. При автоблокуванні кожний перегін поділяється на блок – дільниці прохідними світлофорами.

Визначення класності станцій здійснюється в залежності від балів. Так середньодобове навантаження на коліях станції п’яти вагонів оцінюється двома балами, відправлення 10 поїздів – одним балом, розформування – формування поїзду – одним балом тощо. При підсумковому числі балів більше 85 станцію відносять до позакласної, від 32 до 85 – до першого класу, 14 – 32 – до другого, 4- 14 – до третього, 0,7 – 4 –четвертого, до 0,7 – до п’ятого класу. Пасажирські станції поділяються на позакласні, І та ІІ класів.

Найбільшу кількість технічних та вантажних операцій виконують, як правило, сортувальні станції. Однак, вантажні станції зі значною сортувальною роботою та обслуговуванням пасажирів, також є на мережі залізниць.

Тому технічні та вантажні станції оцінюють такими загальними характеристиками:

• місткість станції – максимально можливе число вагонів, яке одночасно може знаходитися на станції при збереженні її працездатності;

• пропускна спроможність – число поїздів (вагонів), яке може пропустити станція у продовж доби;

• переробна спроможність – число вагонів, яке може бути перероблене на сортувальних пристроях за добу.

На станціях здійснюються початкові та кінцеві операції перевізного процесу. Тому важливо частку з них – навантаження та вивантаження масових вантажів здійснювати на станціях промислового транспорту, або на під’їзних коліях. Така робота дозволяє здійснювати високу якість, надійність, безпеку всієї транспортної діяльності, дотримувати високу ефективність договірної діяльності залізниць.