5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Психосоматичний підхід в медичній психології та медицині. Психосоматичний підхід як принцип лікувальної діяльності.

2. Біопсихосоціальна концепція хвороби.

3. Емоційний стрес як фактор етіопатогенезу психосоматичних розладів.

4. Вплив психологічних факторів на перебіг соматичних розладів.

5. Теорії психосоматичних взаємовідношень: психоаналітична, нейрогуморальна, фізіологічна, кортико-вісцеральна.

6. Механізми психологічного захисту особистості.

7. Порушення адаптації, дістрес.

8. Класифікація психосоматичних розладів.

9. Непатологічні психосоматичні реакції: моторні, вісцеральні, сенсорні тощо.

10. Психосоматичні захворювання.

11. Принципи профілактики психосоматичних розладів.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Вивчення рівня тривожності за Спілбергером.

5.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

Б. Задачі для самоконтролю

- Типові, стандартні, класичні, мають однозначну відповідь, студентам відомі алгоритми їх вирішення – ІІ рівень;

- Нетипові, нестандартні, що відображають ускладнені професійні ситуації – ІІІ рівень:

В. Тестові завдання для самоконтролю.

Література

Основна:

1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976. – С.5-57.

4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

6. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.

Додаткова:

1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.

3. Роберт Конечный, Милан Боухал. Психология в медицине. – Прага, 1974.

4. Психология: Словарь /Под ред. АВ.Петровского и М.Г.Ярошевского. – 2-е изд. – М., 1990.

5. Психологічний словник /За ред. В.І.Войтка. – К., 1982.

6. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. – Минск, 1997.

Методичну вказівку склала

к. мед. н., доцент Н.С.Карвацька

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ ІІ.3: ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ

1. Фундаментальним захисним механізмом, який використовує психічний апарат, вважається:

А. перенесення

В. витіснення

С. проекція

D. заперечення

Е. ідентифікація

2. Використання людиною певного механізму або механізмів захисту є результатом складної взаємодії всіх перерахованих факторів, крім:

А. освіти

В. вродженого темпераменту

С. захистів, зразками для яких були значущі фігури

D. досвід наслідків використання окремих захистів

Е. природи стресів, які були пережиті в ранньому дитинстві

3. Причинами виникнення механізмів захисту є всі перераховані, крім:

А. тривога

В. почуття люті

С. почуття вини

D. почуття сорому

Е. почуття відрази

4. До незрілих механізмів захисту належить:

А. регресія

В. раціоналізація

С. заперечення

D. сублімація

Е. інтелектуалізація

5. До зрілих механізмів захисту належить:

А. інтроекція

В. всемогутній контроль

С. заперечення

D. сублімація

Е. проекція

6. Психологічна втеча в інший стан свідомості характеризує незрілий механізм захисту:

А. заперечення

В. примітивну ізоляцію

С. всемогутній контроль

D. примітивну ідеалізацію

Е. проективну ідентифікацію

7. Процес, в результаті якого людина приписує іншим свої думки, бажання належить до:

А. проекції

В. інтроекції

С. заперечення

D. розщеплення

Е. ідентифікації

8. Процес, в результаті якого те, що іде ззовні помилково сприймається як те, що проявляється із середини, належить до:

А. проекції

В. інтроекції

С. заперечення

D. розщеплення

Е. ідентифікації

9. Механізм захисту, який полягає у поверненні на більш ранні стадії психосексуального розвитку називається:

А. репресія

В. ізоляція

С. регресія

D. заперечення

Е. раціоналізація

10. Механізм захисту, який полягає у віддаленні афективного аспекту переживання від своєї когнітивної складової називається:

А. репресія

В. ізоляція

С. регресія

D. заперечення

Е. раціоналізація

11. Механізм захисту, який полягає у несвідомій спробі врівноважити певний афект за допомогою ставлення або поведінки, які магічним чином знищують цей афект, називається:

А. зміщення

В. ізоляція

С. регресія

D. анулювання

Е. раціоналізація

12. Механізм захисту, який полягає у перенаправленні емоції, схвильованості чимось або поведінки з першочергового об’єкту на інший називається:

А. зміщення

В. ізоляція

С. сублімація

D. анулювання

Е. раціоналізація

13. Механізм захисту, який полягає у перетворенні енергії витіснених потягів, бажань в діяльність, яка соціально схвалюється і не вступає в суперечність з Супер-Его називається:

А. зміщення

В. ізоляція

С. сублімація

D. анулювання

Е. раціоналізація