Класицизм

В архітектурі утвердився новий художній напрямок — класицизм, що грун­тувався на античних традиціях мистецтва Давньої Греції та Давнього Риму. Осно­вним принципом архітектури стало застосування античної ордерної системи на тлі простих і чітких геометричних форм. Як і в усій Європі, в Україні з кін­ця XVIII століття будуються поміщицькі маєтки з великими парками, пишними палацами й численними службовими приміщеннями. Класицизм був своєрід­ною реакцією на бурхливий і напружений стиль бароко. У спокійних і суворих класичних формах зведено палаци гетьмана К. Розумовського в Почепі, Яготині, Глухові, Батурині (архітектор Ч. Камерон), палац П. Заводського в Ляличах (ар­хітектор Д. Каваренгі).

В архітектурі Франції перехід від замку до палацу можна простежити, порівнявши дві будівлі: Люксембурзький палац у Парижі та палац Мезон-Лаф-фід під Парижем. Саме у Франції сформувався новий стиль у мистецтві — кла­сицизм. Вершиною розвитку нового напрямку в архітектурі став Версаль — ре­зиденція французьких королів.

Жоден із європейських стилів не існував у мистецтві Англії у XVII—XVIII ст. тому що вони прийшли до Англії пізніше. Риси бароко і класицизму могли пе­реплітатися у творчості одного зодчого або навіть в одній будівлі. Зміни в анг­лійській архітектурі прийшли з ім'ям Ініго Джонса («Куниз-Хаус», «Банкетінг-Хаус») та Крістофера Рена («Собор Св. Павла»).

Записи

Класицизм сформувався у Франції. Вершина розвитку цього напряму — Версаль.

IV. РОЗГЛЯД ПАМ'ЯТНИКА АРХІТЕКТУРИ МИХАЙЛО-АРХАНГЕЛЬСЬКОІ ■ ЦЕРКВИ

Учитель. Михайлівська церква була побудована в 1787 році, тобто в той час, коли класицизм ще тільки входив у моду. Невідомі будівники з простих російських та українських селян побудували цей монументальний пам'ятник архітектури. Він не відрізняється особливою пишністю форм, хоча саме вони притаманні українському зодчому. Тут інша школа. Більшість будинків, палаців і культових споруджень ще будувалися за старими зразками. Тут перед глядачем постала чітка архітектурна гармонія із найпростіших просторових гам. Будинок різко відрізнявся від сучасних. Інші ритми, композиція, деталі. Пам'ятники, які збереглися, підтверджують це.

Споруда одна з перших на Південній Україні — витвір суворої класики, без завитків і різьблення, які відрізняли українське бароко.

У наш час частину будови приписують поміщикам Міоковичам. Це тому, що на стіні південного переділу за колонами портика зберігся меморіальний надпис: «Состроена Авраамом и Исааком Миоковичами, 1787 г.».

Зовнішньому вигляду церкви цілком відповідає його інтер'єр, являючи со­бою високий, світлий зал без хор, який переходить у високий простір. Тут роз­міщений невеликий круглий зал, він представляє собою ротонду, вписану у куб зовнішнього об'єму, увінчану сферичним куполом. Стовпів і колон приміщення не має. Підробних коштовностей немає.

Живопис під куполом і на лопатках люнет — масляний. Картини являють собою біблійні мотиви. Ці малюнки мають художню та історичну цінність. Знач­ну художню цінність мав дерев'яний іконостас, але він- не зберігся.

У центральному барабані — купольне сферичне покриття. Дах залізний, на­гадує дзвони. По колу барабана розташовані напівкруглі вікна. Вежа побудована в стилі строгого класицизму, однак, не дивлячись на це має свій неповторний ві­зерунок. Будова має ще два входи, але на даний час їх не використовують. Вхід до дзвіниці (головний вхід) побудований у вигляді арки. Над ними розташовані ікони, присвячені життю і проголошенню дива Архангелом Михайлом.

Західна башта була збудована пізніше основної будівлі, але з того ж матеріа­лу. Будівля збудована практично і міцно. Товщина стін дорівнює 1,3 м. Панів­ний фасад будівлі охоплює два поверхи. Верхній і нижній шар вікон повторю­ються в розмірах по усій будівлі. Фундамент міцно тримає стіни будівлі. При основі блоки більші, ніж при карнизі. Узорів на стінах немає, крім природного візерунка каміння.

Записи

Михайлівська церква була побудована у 1787 році. Споруда одна із пер­ших на Південній Україні — витвір суворої класики, без завитків і різьби, які відрізняли українське бароко. Архітекторами церкви вважають братів Міокови-чів — Авраама та Ісаака.

V. ВИСНОВОК

Учитель. Сьогодні ми познайомилися з видами архітектури — бароко, рококо, класицизм. Побачили, у чому їхня різниця. Познайомилися з найвидат-нішими архітекторами та їх роботами, а також дізналися про витвір мистецтва, яке знаходиться в нашому селі. Михайло-Архангельська церква для нас — це частина нашої історії, це гордість нашого села. Адже тільки відчуваючи гордість за досягнення того, що маємо, що ми збережемо для майбутнього — ми можемо сподіватись,, що молоді українці виростуть справжніми патріотами.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати відгук на тему «Пам'ятки нашого селища».

В. В. Кондратова, Кіровоградська обл.

ВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО КІРОВОГРАДЩИНИ

Мета: ознайомити учнів з творчістю видатних митців Кіровоградщи-ни, розвивати вміння аналізу-інтерпретаціТ творів мистецтва, виховувати повагу до художньої спадщини рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Дидактичний комп'ютерні презентації «Архітектура Кіровоградщини», «Ві-матеріал: зуальне мистецтво Кіровоградщини».