Тема 5. Художня культура рідного краю

К. М. Полєтаєва (координатор А. І. Велікандо), м. Луганськ

Художні напрями та стилі в пам'ятках культури і мистецтва рідного краю

Мета: охарактеризувати особливості архітектури II половини XVIII ст., познайомити дітей з пам'ятками архітектури рід­ного краю, розглянути вплив бароко і класицизму на архі­тектурні пам'ятки рідного краю, формувати систему цінніс­них орієнтацій, виховувати у дітей витонченість сприйняття творів мистецтва. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА Оголошення тами та завдань уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

XVIII століття — доба розквіту та піднесення української національної куль­тури. Саме на цьому етапі Україна здійснила якісний прорив у всіх напрямках художньої творчості. Наприкінці XVIII ст. в українському мистецтві з'явилися ознаки нового європейського стилю — класицизму, але повноцінного виявлення він набув уже у наступному столітті.

Руїна кінця XVIII століття накладала відповідний карб на всі напрями ду­ховного життя, спричинила занепад професійної художньої творчості. Під ти­ском украй несприятливих історичних реалій висхідний розвиток художньої культури було загальмовано. В українській архітектурі II половини XVIII ст. співіснували різні стилі. Вашій увазі пропоную розглянути стилі бароко, роко­ко і класицизму в Україні та країнах Європи.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Учитель. Заслухаємо доповіді учнів.

(Розповіді супроводжуються переглядом архітектурних споруд.)

Бароко

Для українського бароко характерні зовнішні ознаки: динамічність форм, нерівність та розірваність ліній, тяжіння до драматизму, широке застосування декоративних оздоблень, символічних та алегоричних образів. Проте водночас воно має власні духовні витоки. В оригінальних формах нього стилю зводив будівлі Степан Ковнір. За його участю споруджено ковнірський корпус, дзві­ниці на Дальній і Ближній печерах Києво-Печерської лаври, Кловський палац у Києві, церкву Антонів і Феодосія у Василькові. Кращі риси українського ба­роко розвинув Іван Григорович-Барський. Першою роботою будівничого ста­ло спорудження міського водогону в Києві. Центральною спорудою в його ро­боті був павільйон-фонтан «Феліціан». За його проектами у Києві споруджено Надбрамну церкву з дзвіницею у Кирилівському монастирі, Покровську церкву, церкву Миколи Набережного на Подолі, бурсу Києво-Могилянської академії, дзвіницю Успенського собору.

У творчості простежуються перші паростки класицизму.

Першим зразком стилю бароко можна вважати церкву Іль-Джезу в Італії, архітекторами якої є Дж. Б. де Віньоло та Дж. дела Порте. Великий вклад у ство­рення церковної архітектури бароко внесли майстри: Карло Мадерна, Франче-ско Барроміні, Лоренцо Берніні.

За часів Єлизавети Петрівни розцвітає бароко в Росії. Представником цьо­го стилю був італієць Франческо Бартоломео Растреллі (Зимовий палац, Вели­кий палац у Петергофі, палац Катерини у Царському Селі, собор Воскресіння у Смольному монастирі).

Записи

Риси бароко: динамічність форм, нерівність та розірваність ліній, тяжіння до драматизму, широке застосування декоративних оздоблень, символічних та алегоричних образів. Великий вклад у створення церковної архітектури бароко внесли майстри: Карло Мадерна, Франческо Барроміні, Лоренцо Берніні.

Рококо

Рококо у Франції виникло в останні роки правління короля Людовіка XIV. Більшість будівель рококо — власні будинки французької аристократії. В епоху рококо побудований готель Субіз у Парижі, ансамбль трьох майданів у Лота­рингії, цей ансамбль завершив епоху рококо.

Всередині XVIII століття в українську архітектуру прийшов новий захід­ноєвропейський стиль рококо. Він є подальшим розвитком бароко і відрізняєть­ся від нього деталями декоративного оздоблення. На зміну досить важким і гро­міздким барочним формам приходять делікатні ажурні прикраси рококо. Будівлі в цьому стилі на українських землях споруджувалися переважно за проектами іноземних будівничих. У стилі рококо збудовані Андріївська церква у Києві за проектом В. Растреллі, Собор Святого Юра у Львові — архітектором М. Ур-банік та Я. де Вітт, міська ратуша в Бучачі — архітектор Б. Меретіні.

Записи

Риси рококо: витонченість, грайливість, легка розважність. Виявився стиль у декоративних мотивах. Прийшов стиль із Франції.