3. Екологічний аспект

Реакцією на стихію технологічної революції став екологічний підхід, що ви­ник у 70-і роки. Дизайн виявився одним із напрямків всесвітнього екологічного руху, до завдань якого входять охорона і відновлення навколишнього природ­ного середовища. Основні положення екологічного підходу в дизайні проголо­шують максимальну економію ресурсів і матеріалів: використання енергетич­них ресурсів і матеріалів відтворюваного й відновлюваного типу, врахування довговічності виробу.

Екологічний напрямок у дизайні підняв значення природного фактора у формуванні предметно-просторового середовища проживання людини, пока­завши плодотворність звертання до історичного досвіду, що сформували устрій життя у визначених природнокліматичних умовах. Це зближує екологічний під­хід із культурологічним.

4. Мінімалізм у дизайні

Мінімалізм — новий напрямок у дизайні, що виник, можна припустити, як реакція на крайній символізм та історичні посилання постмодерну. Мінімалізм характеризується строгістю й економічністю, але це не повернення до функ­ціоналізму. На перший план починають виступати гуманітарні мотиви. Гас­ла напрямку співзвучні принципам екологічного дизайну про впорядкування предметного світу. Поступово починає вимальовуватися тема регіонального, орієнтованого на культурно-екологічні цінності дизайну.

У XX столітті поширилося переконання в тому, що індивідуалізований про­дукт можливий тільки в умовах ремісничого виробництва. Поняття «промисло­ва продукція»- зазвичай пов'язується із поняттям серії виробів, виготовлених в умовах машинного виробництва та позбавлених авторитету авторського вико­нання. Проте сьогодні ситуація здатна змінитися. Новітні досягнення науково-технічного прогресу дають можливість відмовитися від потокового виробництва і перейти до більш високого рівня комп'ютеризованого виробництва, за яко­го масштаб серійного виробництва промислової продукції зменшиться від міні­мальних 5000 штук сьогодні до 50, виключаючи різке підвищення вартості про­дукту.

Крім того, зростають технічні можливості мініатюризації предметного сві­ту, пов'язані з впливом мікроелектроніки на дизайн. Такі перспективи сприя­ють необхідності перегляду принципів формоутворення в дизайні, що склалися ще в період функціоналізму й визначали взаємозалежність між формою, функ­цією і конструкцією виробу. Оскільки технічні можливості конструкції стають практично необмеженими, вони вже не сковують фантазію дизайнера в пошу­ках форми.

5. «Хай-тек»

Характерною рисою стилю «хай-тек» вважається естетизація конструкції, що виникає шляхом використання елементів, які застосовувалися дотепер тіль­ки у технічній сфері. Меблі Нормана Фостера, вперше показані на Мілансько­му ярмарку 1987 року, виражають уявлення про цей напрямок і можуть бути названі класичним зразком «хай-тек».

«Транс-хай-тек» визначають як «хай-тек», побачений з далекого майбутньо­го, з якогось нового щабля цивілізації, коли вона стає археологічним об'єктом. Художній ефект цієї уявної епохи являв би собою ностальгічні спогади про еру високої технології. Матеріали, що використовуються у «хай-теку»,— скло, сталь, алюміній — обробляються так, наче глядач із далекого майбутнього побачив об'єкти нашого часу.

Ще одна хвиля авангардного дизайну, пов'язана з технологічним дизайном 4хай-тач> — «хай-теком» епохи інформатики. Вперше ця концепція була сфор­мульована відомим представником італійського авангарду К. Т. Кастеллі. її на­родження зумовлене виникненням новітніх технологій в електроніці.

V. ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ ІЗ ЗАПИТАННЯМИ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

Учитель. Ще одним цікавим і впливовим явищем сучасної культури є реклама. Сьогодні це частина нашої загальнодоступної повсякденної культу­ри, без якої, при всій критиці, що лунає в її бік, не може уявити себе жодна людина. Реклама створює новий нереальний світ, втягує у нього споживача та намагається впевнити нас у його реальності. Вона здійснює соціальний, культур­ний, психологічний вплив на суспільство. Реклама багатофункціональна, вона вибудовує споживацькі здібності людей; породжує потреби в більш високому рівні життя; стимулює старанність та продуктивність. Реклама може передава­ти суспільні, політичні та благодійні ідеї й тим самим ставати частиною гро­мадського життя.

Реклама — це цілеспрямована організація заходів, спрямованих на отри­мання будь-якої вигоди (суспільна думка, політична мета, кар'єра, вплив на кон­курентів, отримання додаткового прибутку тощо). Тому можна сказати, що реклама — це спосіб спілкування (особистий, фірми, підприємства тощо) як із зовнішнім світом, так із своїми співробітниками.

Формуючи стереотипи та еталони, реклама має значний вплив на кожно­го індивіда. Реклама намагається змінити уявлення людей з таких важливих проблем сьогоднішнього дня, як стан оточуючого середовища, охорона здоров'я, гігієна та санітарія. У ній мають бути присутні такі риси добросовісної реклами, як правдивість, цілеспрямованість, гуманізм і компетентність.

Цивілізована реклама — це не маніпулювання суспільною свідомістю, а формування актуальних, спрямованих на саморозвиток потреб. Реклама дає людям нові знання, новий досвід, збагачує їхнє життя.

• Наведіть приклади торговельної, соціальної, просвітницької, політичної реклами.

Засоби масової інформації внесли свій вклад у сучасний стан рекламно­го бізнесу. Особливо слід виділити телебачення, де домінують ролики навіть без вербального тексту. Проте з поширенням Інтернету можливості рекламно­го впливу значно розширилися як за географією, так і за можливістю здійснен­ня безпосереднього впливу на особистість та створення умов для задоволення її вибору.

Здавна метою рекламної діяльності було формування соціальної зацікавле­ності й установки на придбання. І тепер реклама по своїй суті — засіб стимулю­вання і розширення виробництва товарів та досягнення економічного зростання підприємства та як наслідок — кращого задоволення потреб споживачів. Про­буджуючи прагнення підвищувати рівень життя, реклама має великі можливості вдосконалення важливого для суспільства процесу взаємозв'язку виробництва та споживання. Вона є найпереконливішим і найдешевшим способом поінфор­мувати потенційних споживачів про певний товар або певну послугу.

• Які види реклами видаються вам найбільш дохідливими?

Реклама подібно до гіпнотичного навіювання спершу намагається збудити емоції, а потім впливає на розум. Така реклама впливає на людину комплекс­но: повторами одного й того ж тексту; посиланням на думку авторитетної лю­дини; привертанням уваги споживача одночасно із послабленням його критич­ного сприйняття інформації.

• Якими, на вашу думку, художніми засобами виразності перш за все можна привернути увагу до друкованої реклами?

Функції реклами: економічна, просвітницька, виховна, політична, соціаль­на, естетична.

Мета реклами:

• мотивація споживача;

• генерування, формування й актуалізація його потреб;

• формування сприятливого образу (іміджу) організації;

• інформування громадськості про діяльність організації;

• формування у покупця позитивного ставлення до марки фірми;

• умовляння;

• формування у покупця перевага до марки та впевненості в необхідності здійснити купівлю;

• стимулювання акту купівлі;

• нагадування про фірму, її товари тощо.

Виділяються типи рекламних повідомлень, які інформують, нагадують, на­віюють, переконують.

За характером впливу на адресата рекламні засоби можуть бути індивіду­альними (призначеними конкретному споживачу) та масовими (розрахованими на широкі кола громадськості).

Залежно від охопленою рекламною діяльністю території розрізняють ло­кальну рекламу (в межах місця продажу — до території окремого населеного пункту); регіональну (що охоплює певну частину країни), загальнонаціональну (в масштабах держави) і міжнародну.

Засоби розповсюдження рекламної продукції:

• кіно, відео, телебачення (рекламно-престижні та короткометражні фільми, слай-фільми, рекламні передачі та ролики, рекламна відеоекспрес-інформа-ція, рекламні телезаставки);

• радіо (інтерв'ю, рекламні передачі та повідомлення, радіожурнал, радіоре­портаж);

• періодичні друковані видання (газети, журнали, в яких розміщуються ре­кламні оголошення і статті);

• поліграфічна продукція (плакати, афіші, листівки, буклети, каталоги, паку­вальні матеріали);

• пряма розсипка (рекламні пропозиції, що надсилаються поштою, спеціальні рекламно-інформаційні листи);

• зовнішня реклама (бігборди, плазмові екрани, вуличні транспаранти, виві­ски, панно, вивіски та вітрини магазинів);

• світлова реклама (лайтбокси, дороговкази, електронні табло, світлові виві­ски підприємств, газосвітлові оголошення, «бігаючі рядки»);

• реклама на транспорті (зовнішнє оформлення автомобілів, реклама в са­лоні);

• ярмарки, професійні зустрічі, спеціалізовані постійно діючі і пересувні виставки (презентації, прес-конференції, «круглі столи», зустрічі з фахів­цями, демонстрація товарів, дегустація продуктів та виробів, усна рекла­ма);

• Інтернет (слай-фільми, рекламна відеоекспрес-інформація, відео каталоги, оголошення).

Засоби масової інформації дозволяють:

• оптимально вирішувати завдання рекламування;

• впливати на певні групи людей в залежності від їх інтересів і купівельної спроможності, від географії проживання потенційного споживача;

• відповідати запитам споживачів і формувати попит.