X. Міро. «Карнавал Арлекіна», «Город з віслюком»;

Р. Магритт. «Закохані», «Подвійна таємниця», «Це не люлька»;

І. Тангі. «Уявна кількість».

(Під час перегляду учні визначають характерні особливості напряму.)

Абстракціонізм — -найскладніша течія. Це безпредметне мистецтво, яке ціл­ком виключає ідейний зміст та образну форму і відмовляється від видимої ре­альності.

Родоначальником абстракціонізму вважається Василь Кандинський. Його творчий спадок, окрім картин та малюнків, складає також теоретичні обґрунту­вання концепції абстрактного мистецтва у цілому. В 1931 році В. Кандинський писав: «В современной живописи точка говорит иногда больше, чем человече­ская фигура».

(Сприймання творів мистецтва.)

Учитель демонструє репродукції з картин:

В. Кандинський. «Стріла», «Зелена пустота», Чорні грати», «Імпресія»; К. Малевич. «Чорний квадрат на білому фоні»;

П. Мондріан. «Овальна композиція», «Композиція № 3», «Картина № 1».

(Під час перегляду учні висловлюють свої думки та враження від творів.)

Оп-арт («оптичне мистецтво») — передача оптичних ефектів, використан­ня різних зорових ілюзій, що ґрунтуються на особливостях сприйняття пласких і просторових фігур.

Художники Віктор Вазарелі та Бріджит Райлі вважаються засновниками цієї течії.

Імп-арт («неможливе мистецтво») — досліджує властивості просторового сприйняття. Майстри імп-арту зображують об'єкти, які не можуть існувати ре­ально: їхні елементи з'єднано між собою так, як фізично поєднати їх було б не­можливо.

Яскравими представниками імп-арту вважають М. К. Ешера та Роба Гон-салвеса.

Поп-арт («популярне мистецтво») — цей стиль виник на противагу абстрак­ціонізму як мистецтво витонченої розваги вищих класів. Зображаються повсяк­денні речі й технічні вироби, причому втрачається межа між живописом і скульп­турою, колажем і театральною виставою. Виникло це мистецтво всередині 50-х років XX ст. Представники: Р. Раушенберг, Р. Ліхтенштейн, К. Ольденбург.

(Сприймання творів мистецтва.)

Розповідь учителя супроводжується демонстрацією репродукцій картин ви­щезгаданих художників.

IV. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Вчитель демонструє відеоряд репродукцій із яскравими прикладами різних стилів та напрямів модернізму, учні в усній або письмовій формі класифікують твори мистецтва до відповідних течій.

Наприклад:

X. Грис. «Гітара»; Ж. Брак. «Чоловік з люлькою» — кубізм; С. Далі. «Волосся»; X. Міро. «Материнство» — сюрреалізм; М. Дюшан. «Механізм для подрібнення шоколаду» — дадаїзм. Під час обговорення завдання учні доводять свою точку зору, дискутують, відстоюють власні думки.

V. ПІДСУМОК УРОКУ Запитання до учнів:

• Які нові поняття і терміни вивчили на уроці?

• Які з течій модернізму особливо вразили? Чому?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати міні-твір на тему «Якщо б зустрілися у часі Сальвадор Далі та Казимир Малевич, про що б вони запитали один у одного?».

Ж. С. Марчук, м. Київ