2.4. Призначення, організація та озброєння батальйонної артилерії

До складу батальйонної артилерії механізованого батальйону на БТР входять мінометна батарея і протитанковий взвод, а механізованого батальйону на БМП – тільки мінометна батарея.

Мінометна батарея призначається для посилення рот першого ешелону батальйону, ураження живої сили і вогневих засобів противника, артилерії, протитанкових засобів, пунктів управління, світлового забезпечення і виконання інших завдань.

Організаційно-штатна структура мінометної батареї наведена в додатку А.

Протитанковий взвод батальйону на БТР призначається для знищення танків, БТР, БМП противника й інших броньованих цілей.

Протитанковий взвод залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, використовується як протитанковий резерв на танконебезпечних напрямах для відбиття атаки танків та інших броньованих машин противника, в окремих випадках може додаватися до механізованої роти.

Організаційно-штатна структура протитанкового взводу мб на БТР наведена в додатку А.

Протитанковий взвод механізованого батальйону на БТР може одночасно знищити в бою до 9 танків (БТР, БМП) або інших броньованих засобів противника.

У батальйоні на БМП відсутній протитанковий взвод, тому що на кожній БМП знаходиться установка ПТРК.

Основні тактико-технічні характеристики озброєння та бойової техніки артилерійських підрозділів наведені в додатку Б.

Висновки з розділу

У цьому розділі розглянуті питання загальної організації механізованої (танкової) бригади, організації механізованого батальйону на БМП і БТР, танкового батальйону, а також підрозділів бригадної і батальйонної артилерії.

Необхідною умовою ефективного застосування техніки і озброєння є досконале знання їх організаційно-штатних структур, бойових можливостей а також тактико-технічних характеристик озброєння і техніки.

Наразі у Збройних Силах України, поряд із розробленням сучасних зразків озброєння, триває процес модернізації артилерійських систем і засобів артилерійської розвідки. Оптимізуються діючі організаційно-штатні структури підрозділів і ведеться пошук нових, які б більш повно відповідали вимогам часу.

Навчальний тренінг Основні терміни і поняття

Командування, бригада, бойові підрозділи, підрозділи технічного та матеріального забезпечення, класифікація артилерії, дивізіон, батарея, взвод, гармата, обслуга, мінометна батарея, протитанковий взвод, танконебезпечний напрямок.

Питання для повторення та самоконтролю

1. Загальна організаційна структура частин та підрозділів.

2. Призначення і склад механізованого батальйону на БТР.

3. Призначення і склад механізованого батальйону на БМП.

4. Призначення і склад танкового батальйону.

5. Склад і призначення садн 2С1.

6. Склад і призначення садн 2С3.

7. Склад і призначення птадн.

8. Склад і призначення реадн БМ-21.

9. Склад і призначення мінбатр механізованого батальйону.

10. Склад і призначення птв механізованого батальйону на БТР.

11. Склад і призначення адн Д-30.

Завдання для самопідготовки

1. Накреслити схему ОШС мб на БМП (БТР).

2. Накреслити схему ОШС садн 2С3 (2С1), адн Д-30.

3. Накреслити схему ОШС редан БМ-21.

4. Накреслити схему ОШС минбатр М-120.

5. Накреслити схему ОШС птв мб на БТР.

6. Накреслити схему ОШС птадн.

Теми, що пропонуються для розроблення рефератів

1. Напрями оптимізації ОШС артилерійських підрозділів на сучасному етапі реформування ЗС України.

2. Досвід оптимізації ОШС підрозділів у передових у військовому відношенні державах.

Розділ 3

ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ

Досвід застосування збройних сил доводить, що успіх бою залежить від якості управління військами. Уміле керування підрозділами і частинами сприяло розгрому противника з найменшими втратами і досягненню перемоги в короткий термін.

Теорія і практика управління військами розвивалися та вдосконалювалися водночас зі зміною озброєння, техніки, організації військ і способів ведення бойових дій.

До появи масових армій, коли бойові дії розгорталися на невеликих, переважно відкритих просторах, управління військами здійснювалося безпосередньо командиром. При цьому вирішальну роль відігравало візуальне спостереження за своїми військами і військами противника на полі бою. Необхідні розпорядження (вказівки) командир віддавав військам особисто або через ад’ютантів, ординарців, зв’язкових, які пересувалися пішки або на конях. Засобами управління головним чином були звукові сигнали та прапорці.

Зі збільшенням чисельності армій, зростанням розмаху бойових дій та зміною умов їх ведення розширюється коло та ускладнюється характер завдань, які виконують у процесі управління. Робота щодо управління військами стала настільки різноманітною і складною, що виконувати її у повному обсязі у терміни, які диктуються темпом розвитку подій на полі бою, не під силу одній людині. Виникає необхідність створення спеціального органу, який повинен допомагати командиру. Для виконання завдань, пов’язаних з управлінням, створюють штаби з’єднань, частин і підрозділів.

Управління військами повинне забезпечувати ефективне використання бойових можливостей частин (підрозділів) й успішне виконання ними завдань у встановлені терміни і за будь-яких умов обстановки.