Утворення латинських назв видових епітетів рослин від імен і прізвищ

Відповідно до Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури, утворювати назви таксонів від прізвищ осіб, які не причетні до природознавства, не рекомендують.

Сучасні прізвища (імена) можуть бути латинізовані: їх вживають для утворення видових і внутрішньовидових епітетів за такими правилами:

1. Якщо прізвище (ім’я) закінчується на голосну літеру або на -er, то епітет у формі іменника утворюють шляхом додавання флексії родового відмінка відповідно до роду і числа осіб, на честь котрих назвали рослину, наприклад:

fedczenkoi – від Fedczenko (чоловічий рід);

glazioui – від Glaziou (чоловічий рід);

laceae – від Lace (жіночий рід);

hookerorum – від Hooker (у родовому відмінку множини).

Якщо ж прізвище (ім’я) закінчується на -а, то додають -е (для однини) і -rum (для множини), наприклад: trianae – від Triana.

2. Якщо прізвище закінчується на приголосну літеру (крім -еr), то епітет у формі іменника утворюють шляхом додавання -і та флексії родового відмінка відповідного роду і числа осіб, на честь котрих назвали рослину, наприклад:

lecardii – від Lecard (чоловічий рід);

wilsoniae – від Wilson (жіночий рід);

verlotiorum – від братів Verlot;

brauniarum – від сестер Braun.

3. Якщо прізвище (ім’я) закінчується на голосну або -еr, то епітет у формі прикметника утворюється шляхом додавання -аn- і флексії називного відмінка однини відповідно до граматичного роду родової назви, наприклад:

Verbēna hassleriāna – від Hassler;

Cypěrus heyneānus – від Heyne;

Vanda lindleyana – від Lindley;

Aspidium berteroānum – від Bertero.

Якщо прізвище закінчується на -а, то додають -n- та відповідну флексію роду, наприклад:

balansānus – від Balansa (чоловічий рід);

balansāna – від Balansa (жіночий рід);

balansānum – від Balansa (середній рід).

4. Якщо прізвище закінчується на приголосну (крім -еr), то епітет у формі прикметника утворюють шляхом додавання до основи -і та -аn-, а також флексії називного відмінка однини відповідно до граматичного роду родової назви, наприклад:

Rosa webbiāna – від Webb;

Desmodium griffithiānum – від Criffith.

5. Якщо прізвище (ім’я) є грецьке або латинське, то для утворення епітетів у формі іменників треба вживати відповідний латинський родовий відмінок, наприклад:

alexandri – від Alexander; augusti – від Augustus;

linnaei – від Linnaeus; martii – від Martius;

beatrīcis – від Beatrix; hectŏris – від Hector.

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури рекомендує уникати вживання для сучасних прізвищ (імен) латинської ІІІ відміни, наприклад:

munronis – від Munro (треба munroi);

richardsonis – від Richardson (треба richardsonii).

6. За утворення нових епітетів на базі прізвищ (імен) не слід змінювати їхнє первісне написання, якщо тільки вони не мають літер, властивих латинським назвам рослин або діакритичних знаків.

7. Префікси або частки слід писати так:

– шотландський патронімічний префікс Мас, Мс, що має значення «син», слід писати як mac і з’єднувати з іншою частиною назви, наприклад:

macfadyenii – від Macfadyen;

macgillivrayi – від Mac Gillivray;

mackenii – від M’Ken;

macnabii – від Mc Nab;

– ірландський патронімічний префікс о необхідно з’єднувати з іншою частиною назви або опускати, наприклад:

obrienii та brieniānus – від O’Brien;

okellyi – від O’Kelly;

– префікс, який складається з будь-якого артикля, як le, la, l’, les, el, il, ol, або який має в собі будь-який артикль, як du, della, del, dela, des, необхідно з’єднувати з назвою, наприклад:

leclercii – від Le Clerc;

dubuyssonii – від Du Buysson;

lafarinae – від La Farina;

logatoi – від Lo Gato;

– префікс до прізвища, який вказує титул або канонізацію, слід опускати, наприклад:

candollei – від de Candole;

jussieni – від de Jussien;

hilairei – від Saint-Hilaire;

remyi – від St. Remy;

– голландський або німецький префікс, якщо його розглядають як частину прізвища (як це часто буває в країнах, де він не розповсюджений, наприклад, у США), можна включати в епітет, наприклад:

vonhausenii – від Vonhausen;

vanderhoeckii – від Vanderhoeck;

vanbruntiae – від Mrs. Van Brunt.

Однак ці префікси можна і опускати, наприклад:

iheringii – від von Ihering;

martii – від von Martius;

steenisii – від van Steenis;

strassenii – від zu Strassen;

vechtii – від van der Vecht.

Діактричні знаки в латинських назвах рослин не вживають. Згідно з Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури, в назвах, утворених від слів, у яких є такі знаки, їх усувають з подальшою транскрипцією видозмінених літер, наприклад: а, о, u змінюють, відповідно, на ае, ое, uе; е – на е або інколи ае; о стає ое; а стає ао. Розділовий знак (дірезу) вживають, щоб підкреслити, що таке сполучення літер не є дифтонгом, наприклад: Cephalis замість Cephaelis.